ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-a-3063/2011
19.07.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі: головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Гуляєвій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради, про визнання порушення конституційних прав, про скасування рішень міської ради, визнання бездіяльності протиправною, покладення певних зобов’язань, стягнення моральної шкоди тощо –
в с т а н о в и в :
28.01.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом Сімферопольської міської ради про визнання порушення конституційних прав, про скасування рішень міської ради, визнання бездіяльності протиправною, покладення певних зобов’язань, стягнення моральної шкоди, тощо. Свої вимоги мотивував у позові (а.с. 2-6). Просить визнати порушенням його конституційних прав, передбачених ст.ст. 34,40 Конституції України, Законами «Про звернення громадян», «Про інформацію», бездіяльність з боку відповідача, що направлена на ненадання відповідей по суті поставлених у його заяві питань від 20.07.2010 року; - ненадання інформації по всім його заявам визнати утворенням для нього суттєвих перешкод у реалізації конституційних прав та свобод тривалими, починаючи з 28.08.2002 року; - визнати ненадання відповідачем інформації відповідно до його заяви від 20.07.2010 року порушенням його прав, передбачених ст. 47 Закону України «Про інформацію»; - відповідно до Закону «Про інформацію» постановити окрему ухвалу, у якій вимагати покарання винних у порушенні його прав у доступі до інформації; - визнати передачу в оренду та власність відповідачем об’єктів нерухомості, перелічених у заяві від 20.07.2010 року, з порушенням громадянського рівенства всіх перед законом та у правах, гарантованого ст.ст. 21, 24 Конституції України та скасувати ці рішення відповідача, як незаконні; - визнати відсутність у діяльності відповідача законно обґрунтованого порядку на рівний доступ до нерухомості та інформації про її наявність, що суперечить вимогам ст.ст. 21, 24 Конституції України, ст. 14 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основних свобод»; - зобов’язати відповідача розглянути на найближчій сесії питання про відновлення його прав на нерухомість наданні йому на вибір об’єкту нерухомості для підприємницької діяльності; - зобов’язати відповідача виплатити йому у порядку відшкодування моральної шкоди за порушення його прав в частині не надання об’єкту нерухомості для підприємницької діяльності та інформації про її наявність, грошову компенсацію в сумі 600000 грн. 00 коп.
21.02.2011 року позивач подав суду клопотання про збільшення позовних вимог (а.с. 20). Просив визнати порушенням його конституційних прав, передбачених ст.ст. 34,40 Конституції України, Законами «Про звернення громадян», «Про інформацію», в частині строку та повноти відповіді на його заяву від 04.01.2011 року; - визнати ненадання інформації Сімферопольською міською радою на його заяву від 04.01.2011 року, порушенням його прав, передбачених ст. 47 Закону «Про інформацію»; - зобов’язати відповідача в порядку відшкодування моральної шкоди виплатити 20000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 28.03.2011 року вимоги позивача ОСОБА_1 в частині (п. 2 позову) про визнання ненадання інформації по всім його заявам утворенням для нього суттєвих перешкод у реалізації конституційних прав та свобод тривалими, починаючи з 28.08.2002 року залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку (а.с. 42).
16.06.2011 року позивач знову подав до суду клопотання про збільшення вимог (а.с. 61). Просив визнати порушенням його конституційних прав, передбачених ст.ст. 34,40 Конституції України, Законами «Про звернення громадян», «Про інформацію», в частині строку та повноти відповіді на його заяву від 06.05.2011 року; - визнати ненадання інформації Сімферопольською міською радою на його заяву від 06.05.2011 року, порушенням його прав, передбачених ст. 47 Закону «Про інформацію»; - зобов’язати відповідача в порядку відшкодування моральної шкоди виплатити 20000 грн. 00 коп.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні з мотивів та підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані суду докази відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 направлено на адресу Сімферопольської міської ради заяви про надання інформації від 20.07.2010 року, від 04.01.2011 року та від 06.05.2011 року (а.с.15, 21, 62). На ці його заяви Сімферопольською міською радою було надано відповіді від 18.08.2010 року, від 04.02.2011 року та від 16.05.2011 року (а.с. 15 зворот, 22, 63).
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не больше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Судом встановлено, що Сімферопольською міською радою надано неповні відповіді на звернення ОСОБА_1 від 20.07.2010 року, 04.01.2011 року та 06.05.2011 року, деякі питання його заяв взагалі залишені без відповіді, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне визнати дії Сімферопольської міської ради щодо надання неповної відповіді на ці звернення такими, що не відповідають вимогам ст. 40 Конституції України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян».
Також, суд вважає за необхідне з метою відновлення порушених прав позивача, покласти на Сімферопольську міську раду зобов’язання у місячний термін з дня набуття чинності постанови суду надати позивачу ОСОБА_1 повну відповідь на всі його питання, поставлені до Сімферопольської міської ради у його зверненнях від 20.07.2010 року, 04.01.2011 року та 06.05.2011 року.
Судом також вважає, що такими діями відповідача позивачу спричинені моральні страждання за порушення його права на інформацію, передбачені Законами України «Про звернення громадян» та «Про інформацію», які підлягають відшкодуванню. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди за заявою про збільшення позовних вимог від 21.02.2011 року (а.с. 20) 20000 грн. 00 коп. та 20000 грн. 00 коп. за заявою від 16.06.2011 року (а.с. 61), проте ці вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами), виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості стягує з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн. 00 коп. В задоволенні решти вимог слід відмовити.
Вимоги позивача щодо порушень його прав, передбачених ст. 47 Закону України «Про інформацію» необґрунтовані, оскільки статті 47 у цьому Законі взагалі немає.
Щодо вимог позивача про ухвалення окремої ухвали, у якій вимагати покарання винних у порушенні його прав у доступі до інформації, то ці вимоги заявлені передчасно.
Вимоги про визнання передачі в оренду та власність відповідачем об’єктів нерухомості, перелічених у заяві від 20.07.2010 року, з порушенням громадянського рівенства усіх перед законом та у правах, гарантованого ст.ст. 21, 24 Конституції України та скасувати ці рішення відповідача, як незаконні, а також вимоги про визнання відсутності у діяльності відповідача законно обґрунтованого порядку на рівний доступ до нерухомості та інформації про її наявність, що суперечить вимогам ст.ст. 21, 24 Конституції України, ст. 14 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основних свобод» задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та недоведені.
Позовні вимоги про зобов’язання відповідача розглянути на найближчій сесії питання про відновлення його прав на нерухомість наданні йому на вибір об’єкту нерухомості для підприємницької діяльності задоволенню не підлягають, оскільки суду не надано доказів належного звернення позивача до відповідача з повним комплектом необхідних документів з цього питання тощо.
Вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди за нібито порушені його права, передбачені статтями 21, 24 Конституції, в частині ненадання об’єкту нерухомості для підприємницької діяльності та інформації про її наявність в сумі 600000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах справи не міститься обґрунтування в чому полягає моральна шкода та доказів її спричинення, також позивачем не надано обґрунтування визначення розміру заподіяної шкоди. Крім того, оскільки ці вимоги мають похідний характер і пов'язані з вимогами позивача про відновлення порушених прав в частині ненадання об’єкту нерухомості для підприємницької діяльності. Оскільки судом порушення таких прав позивача встановлено не було, то і в цій частині у позові слід відмовити.
Розглянувши дану справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. 40 Конституції України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст. 23, 1167 ЦК України, роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами), керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 71, 72, 158, 159-163 КАС України, с у д -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради, про визнання порушення конституційних прав, про скасування рішень міської ради, визнання бездіяльності протиправною, покладення певних зобов’язань, стягнення моральної шкоди тощо – задовольнити частково.
Визнати дії Сімферопольської міської ради щодо надання неповної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 20.07.2010 року, 04.01.2011 року та 06.05.2011 року такими, що не відповідають вимогам ст. 40 Конституції України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян».
Зобов’язати Сімферопольську міську раду у місячний термін з дня набуття чинності постанови суду надати позивачу ОСОБА_1 повну відповідь на всі його питання, поставлені у його зверненнях до Сімферопольської міської ради від 20.07.2010 року, 04.01.2011 року та 06.05.2011 року.
Стягнути з Сімферопольської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
В іншій частини адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, а у разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.
Суддя