Справа № 22-ц-1702/2011
Категорія 6
Головуючий у 1 інстанції Гандзюк Д.М.
Суддя-доповідач Шишко А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Шишка А.І.,
суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,
секретаря: Кіндрата В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Яремчанський міськвиконком про визнання будівництва самочинним, знесення його за рахунок забудовника та визнання недійсним свідоцтва про право власності на добудову до квартири за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рішення Яремчанського міського суду від 22 серпня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Яремчанського міського суду від 22 серпня 2011 року задоволено частково позов і визнано самочинним будівництвом добудову до квартири АДРЕСА_1 та визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на добудову до квартири АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_4 і ОСОБА_3 провести перебудову цієї добудови, звільнивши від добудови земельну ділянку ОСОБА_2 У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, а в задоволенні позову відмовити. Апелянт зазначає, що суд у рішенні не навів мотивів порушення прав позивачки діями відповідачів і не звернув уваги на те, що якщо відповідачі і допустили порушення при проведенні добудови до будинку, то це сталося з вини органів місцевої влади, які дали дозвіл на будівництво і прийняли його в експлуатацію. Крім цього, суд не повинен був відкривати провадження в справі, оскільки за змістом ст. 376 ЦК України з таким позовом може звертатися орган державної влади або орган місцевого самоврядування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати частково і зобов'язати
відповідачів знести самочинне будівництво. Апелянт зазначає, що суд помилково застосував до даних правовідносин ч.7 ст. 376 ЦК України, а необхідно було застосувати ч.4 ст. 376 ЦК України, оскільки Яремчанська міська рада не була позивачем по даній справі, а була притягнута судом до участі в ній у якості третьої особи. У судовому засіданні були встановлені всі ознаки та підстави, передбачені ч.1,4 ст. 376 ЦК України для задоволення позову про знесення самочинно зведеної відповідачами добудови до будинку, а суд зобов'язав провести її перебудову.
Вислухавши доповідача, апелянтів та їхніх представників, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи сторони проживають по сусідству. В 2009 році відповідачі розпочали проводити добудову до свого будинку. Підставою для виконання будівельних робіт відповідачі вважають рішення Яремчанської міської ради від 06 липня 2006 року № 33-2/2006 (п.5.28), яким було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,02 га для будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 для ОСОБА_3
З акту перевірки Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від08 грудня 2009 року вбачається, що частина добудови до квартири відповідачів знаходиться на земельній ділянці позивачки. Аналогічне вбачається і з схеми розміщення земельних ділянок сторін та листа-відповіді Яремчанського міського голови на звернення ОСОБА_2
Рішенням Яремчанського міського суду від 03 лютого 2011 року визнано незаконним п. 5.28 рішення Яремчанської міської ради від 06 липня 2006 року № 33-2/2006 в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,02 для будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_3 серія ЯГ № 310231 від 15 серпня 2006 року площею 0,02 га кадастровий номер 2611000000:05:006:0059 розташовану в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею № 010629800372 та скасовано його державну реєстрацію.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з аналізу процесуальних норм права, преюдиційність фактів, які відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню, ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними (ті самі особи (особа) або правонаступники) і об'єктивними (предмет спору, предмет доказування) межами, за якими сторони чи інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники, не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судом у рішенні в такій справі факти і правовідносини.
При цьому не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати лише ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір і які зазначені у резолютивній частині рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, прийшов до правильного висновку про те, що відповідачі не можуть набути право власності на самочинне будівництво, оскільки здійснили його, захвативши частину земельної ділянки позивачки, тому правильно визнав недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та зобов'язав їх звільнити самочинно захоплену земельну ділянку позивачки шляхом здійснення відповідної перебудови. Як у суді першої інстанції, так і в засіданні колегії суддів відповідачі не довели факту проведення спірної добудови на виділеній їм земельній ділянці без захоплення частини земельної ділянки позивачки.
Судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційних скарг не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відхилити, а рішення Яремчанського міського суду від 22 серпня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: А.І. Шишко
Судді: О.Ю.Беркій
О.В.Пнівчук