Справа № 1806/2-557/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2011 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Катрич О.М., при секретарі Строколіс В.Г., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності та виділ частки із спільної сумісної власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач свої вимоги мотивує тим, що з 25.04.1980 року по 15.04.2010 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2, від цього шлюбу народилася донька- Соловей ОСОБА_4 серпні 1998 року він з відповідачками уїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де мешкали до 2003 року. Потім повернулися на Україну , де з 2003 року донька та колишня дружина почали проживати в м. Суми, а він повернувся в Ізраїль заробляти кошти. Він їм щомісячно висилав кошти по 800 доларів США на проживання, оплату комунальних послуг та навчання доньки, що підтверджується документами ПАТ « Приватбанк». У жовтні 2005 року сім»я купила квартиру АДРЕСА_1 , де на даний час проживають відповідачі і ця квартира була оформлена на доньку. Через виникнення конфлікту між дружиною і ним, він, повернувшись з Ізраїлю, виїхав з цієї квартири, а на даний час не маючи власного житла, проживає в свого брата. Оскільки квартира фактично куплена на його кошти, так як дружина практично не працювала, а донька навчалася, то він просить суд визнати за ним право власності у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням його особистого вкладу в придбання квартири, що становить 60% вартості придбаної квартири, а також виділити йому частку із майна, що є у спільній сумісній власності ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в розмірі 60% вартості придбаної квартири.
Позивач та його представники – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримали і просять його задовольнити.
Відповідачі та їх представник ОСОБА_7 позов не визнали в повному обсязі, при цьому ОСОБА_3 пояснила, що є єдиним власником цієї квартири.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що в період покупки квартири він працював у ПП « Федорченко» ,вів переговори щодо ціни з відповідачками, так як ОСОБА_1і. був за кордоном. Його колишня дружина пояснювала, що як тільки чоловік надішле їм кошти, вони відразу куплять квартиру.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідка, дослідивши матеріали цивільної та інвентаризаційної справи № 77548, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Під час розгляду справи встановлено, що з 25.04.1980 року по 15.04.2010 року позивач та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі , від якого народилася донька- Соловей А.С.
19.08.2004 року укладений договір № 138-м на дольову участь в будівництві житла по вул.. Металургів,32-Б в м. Суми між ВКФ «Битсервіс ТОВ» в особі генерального директора ОСОБА_9 та замовника ОСОБА_3 , в якому зазначено,що попередня вартість квартири складає 82 650 грн. Даний договір скріплений підписами та печаткою товариства, який ніким не оспорювався і недійсним не визнавався. Також , 31.05.2005 року між тими самими особами підписаний акт прийому-передачі двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною вартістю 81 650 грн. Згідно рішення виконкому Сумської міської ради від 10.03.2005 року № 141 «Про оформлення права власності фізичних осіб на житлові приміщення» було вирішено оформити право власності на житлові приміщення у м. Суми видачею свідоцтва про право власності, в тому числі ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 убачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.03.2005 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічного паспорту на квартиру ОСОБА_3 є єдиною власницею вказаної вище квартири. (а.с. 9-11,14,16,18,19 інвент с., а.с. 43-44 ц.с.)
Дані документи є дійсними, ніким не оспорювалися і в установленому законом порядку недійсними не визнавалися.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на вище викладене, суд вважає, що позивач у даному випадку, не є тією особою, яка може звертатися до суду з вказаними позовними вимогами , а його посилання на ст. ст. 355,368,370,364 ЦК України є помилковими.
Так ,відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно ч.1 ст. 370 цього кодексу співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності
Беручи до уваги вищенаведені положення закону , на час розгляду справи відсутній предмет спору, ОСОБА_3 є єдиною власницею квартири, а звертатися з вимогою про виділ частки з спільної сумісної власності має тільки співвласник, яким ОСОБА_1 не являється. Право власності ним не оспорюється, свідоцтво про визнання права власності , видане ОСОБА_3 від 15.03.2005 року недійсним не визнається.
Так, у матеріалах справи присутні виписки з ПАТ «Приватбанку» та копії особистої поштової переписки між сторонами , з яких убачається про направлення позивачем певних коштів з Ізраїлю в м.Суми відповідачам. Однак, в такому випадку може вестися мова про визнання права за ОСОБА_1 як покупця квартири АДРЕСА_1, що регулюється відповідними положеннями ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за ним право власності у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням його особистого вкладу в придбання квартири, що становить 60% вартості придбаної квартири, а також виділення йому частки із майна, що є у спільній сумісній власності ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в розмірі 60% вартості придбаної квартири не можуть бути задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ч.1 ст. 355, ч.1 ст. 370 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 130, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за їх безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М. Катрич