Справа № 1806/1-485/11
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2011 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:
головуючого судді Чернобая О.І.,
при секретарі Дубровному А.А.,
з участю прокурора Петренка В.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ковпаківського районного суду м.Суми кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, українця, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, військовозобов’язаного, раніше судимого:
1)17.09.2010 року за ст.ст.309 ч.1, 311 ч.1 до штрафу у розмірі 1275 грн.;
2)08.12.2010 року за ст.190 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт,
- за ст.389 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 08.12.10 ОСОБА_1, був засуджений за ст. 190 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт.
З 05.01.2011 року засуджений ОСОБА_1 перебуває на обліку в кримінально-виконавчій інспекції Ковпаківського району.
18.02.11 року засудженого ОСОБА_1 письмово було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України у разі його ухилення від відбування громадських робіт. Відповідно до ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу ухиленням від громадських робіт є невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження, крім того, ухиленням від громадських робіт вважається невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.
Крім цього, у той же день, ОСОБА_1 також було ознайомлено з вимогами ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу, тобто про те, що засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання: сумлінно ставитись до праці, працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
Також ОСОБА_1 було роз’яснено правовий статус засудженого до громадських робіт та встановлені дні явки на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, а саме 2-й та 4-й вівторок кожного місяця.
На час засудження і постановки на облік в КВІ ОСОБА_1 ніде офіційно не працював.
Цього ж дня, 18.02.11 року, ОСОБА_1 було вручене направлення № 261 до відділу комунального господарства та благоустрою Ковпаківської районної в м. Суми адміністрації, згідно якого він з 21.02.11 року повинен був приступити до відбуття покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, проте у визначений для нього час та місце відбування громадських робіт ОСОБА_1 та достовірно знаючи про те, що відпрацювання громадських робіт ведеться безоплатно, вирішив умисно ухилятися від виконання рішення суду, достовірно знаючи, що за такі дії передбачена кримінальна відповідальність.
Під час перевірки КВІ Ковпаківського району м. Суми, виконання вироку суду ОСОБА_1 було встановлено, що в зазначений день 21.02.11 року до відділу комунального господарства та благоустрою Ковпаківської районної в м. Суми адміністрації він з’явився, однак відбування покарання не розпочав.
Засуджений ОСОБА_1 відповідно до вироку суду повинен був виконувати встановлені обов’язки щодо відбування покарання у вигляді відпрацювання громадських робіт, але з метою умисного ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, не повідомивши кримінально-виконавчу інспекцію, без поважних причин не виходив відпрацьовувати громадські роботи, тим самим не виконував встановлених обов’язків та порушив умови відбування покарання, що потягло за собою порушення вимог п. 1 ч.3 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Таким чином, не зважаючи на письмові попередження, виклики та проведення профілактичних бесід співробітниками КВІ, продовжуючи умисно ухилятись від відбування покарання у вигляді відпрацювання громадських робіт, в період з 21.02.11 по теперішній час ОСОБА_1 жодного разу не вийшов на відпрацювання громадських робіт без поважної на те причини, чим порушив вимоги п.2 ч.3 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Таким чином, ОСОБА_1 на даний час не відбув покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, призначених вироком суду, при цьому неодноразово допустивши порушення умов відбування покарання.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 по пред’явленому йому обвинуваченню за ч.2 ст.389 КК України винним себе визнав повністю і показав, що дійсно вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 08.12.2010 року він був засуджений за ст.190 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт. У грудні місяці він був ознайомлений з порядком відбування цього покарання. Не дочекавшись виклику з КВІ, у січні місяці 2011 року він поїхав із своїм батьком на заробітки до м.Алушти. По телефону йому зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила, що йому потрібно з’явитись в Суми для відбування громадських робіт. У лютому 2011 року він приїхав до Сум і 18.02.2011 року з’явився до КВІ де під підпис був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від громадських робіт. Але відбувати це покарання він так і не розпочав, оскільки намагався працевлаштуватись. Потім він ще декілька разів приходив до КВІ де кожного разу під підпис попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт, але жодної години цього покарання він так і не відбув, оскільки вирішував питання свого працевлаштування.
Незважаючи на повне визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними по справі органами досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, допитана в судовому засіданні в якості свідка заступник начальника Сумського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_2 показала, що з 05.01.2011 року ОСОБА_1 перебував на обліку в КВІ, як особа засуджена до громадських робіт. Протягом січня і початку лютого на адресу ОСОБА_1 направлялись повідомлення про необхідність явки до КВІ, однак він не з’являвся. Тоді за місцем проживання ОСОБА_1 був направлений дільничний інспектор Тутов Ю.В., який встановив, що ОСОБА_1 разом із своїм батьком в січні місяці виїхав на заробітки в м.Алушту і він дізнався телефон батька засудженого. Вона телефонувала і по телефону попередила ОСОБА_1 про необхідність явки до КВІ. 18.02.2011 року ОСОБА_1 з’явився до КВІ, де під особистий підпис отримав направлення до Ковпаківської районної у м.Суми адміністрації для відбування громадських робіт і під підпис був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від вібрування цього покарання.
25.02.2011 р. була проведена перевірка відбування ОСОБА_1 громадських робіт в ході якої було встановлено, що до відбування цих робіт він так і не приступив. У той же день, вона зателефонувала ОСОБА_1 на мобільний і він повідомив, що вирішує свої власні проблеми, тому не може приступити до відбування громадських робіт.
23.03.2011 р.. ОСОБА_1 знову прибув до КВІ де знову був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт. Але незважаючи на це до відбування цих робіт так і не приступив.
12.04.2011 року, ОСОБА_1 знову прибув до КВІ де в черговий раз був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт. Але, на зважаючи на це до відбування громадських робіт так і не приступив. 13.05.2011 року КВІ звернулось до прокуратури з поданням для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування громадських робіт.
Свідок ОСОБА_3 суду показав, що він працює старшим дільничним інспектором Ковпаківського РВ. В січні місяці до нього з чергової часини надійшло повідомлення, що засуджений ОСОБА_1 не приступає до відбування покарання у виді громадських робіт. Він здійснив вихід за його місцем мешкання, де зі слів бабусі дізнався, що ОСОБА_1 в січні місяці 2011 року разом із своїм батьком виїхав на заробітки у Крим. Також дізнався номер мобільного телефону батька. Цей номер він передав в КВІ. Через деякий час до нього з’явився ОСОБА_1, дав пояснення, що знаходився на заробітках. Після цього, він ще раз опитував ОСОБА_1 і той пояснював, що не відбуває громадські роботи, т.я. намагався працевлаштуватись. Після цього, він ще декілька разів приходив за місцем мешкання ОСОБА_1, але того вдома не було.
Крім показів свідків, вина підсудного ОСОБА_1 також доказується наступними доказами.
Так, вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 08.12.2010 року, ОСОБА_1 був засуджений за ч.1 ст.190 КК України до 240 годин громадських робіт. /а.с.88/
Вирок суду набрав законної сили.
08.12.2010 року, ОСОБА_1 письмово був ознайомлений з порядком відбування покарання у виді громадських робіт та про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України за ухилення від відбування цього виду покарання. /а.с.14/
Згідно постанови старшого інспектора Ковпаківського районного підрозділу Сумського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції від 18.02.2011 року, ОСОБА_1 був зобов’язаний з’являтись на реєстрацію до КВІ 2-го та 4-го вівторка кожного місяця і з цією постановою він був ознайомлений під особистий підпис у той же день. /а.с.15/
Крім того, у той же день, 18.02.2011 року, ОСОБА_1 дав письмові пояснення про те, що ніде не працює, що з покаранням у виді громадських робіт ознайомлений, до його відбування ще не приступив і з ним була проведена бесіда про недопущення випадків ухилення від відбування громадських робіт, яка була оформлена у виді довідки в якій він розписався. /а.с.17; 18/
18.02.2011 року, ОСОБА_1 під підпис було вручене направлення до відділу комунального господарства та благоустрою Ковпаківської районної у м.Суми адміністрації для відбування громадських робіт, згідно якого він повинен був приступити до відбування цих робіт з 21.02.2011 року. /а.с.19/
21.02.2011 року, ОСОБА_1 з’явився до Ковпаківської районної у м.Суми адміністрації де він пройшов інструктаж і йому був доведений графік відбування громадських робіт. /а.с.20/
Розпорядженням начальника Ковпаківськогої районної в м.Суми адміністрації від 21.02.2011 року, ОСОБА_1 був призначений до виконання суспільно-корисних робіт. /а.с.23-24/
Згідно графіку роботи засудженого ОСОБА_1, він повинен був працювати по 4 години на день з 13.00 год. до 17.00 год., з цим графіком ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис. /а.с.22/
25.02.2011 року, ОСОБА_1 був перевірений за місцем виконання громадських робіт, але на роботі його не було про що був складений відповідний акт. /а.с.25/
Згідно характеристики головного спеціаліста відділу комунального господарства та благоустрою Ковпаківської районної в м.Суми адміністрації та табелю виходу на роботу у лютому 2011 року, ОСОБА_1 у лютому місяці 2011 року до відбування громадських робіт не приступив, підтверджуючих документів про поважність причин не надав./а.с.27-28/
22.03.2011 року від ОСОБА_1 були відібрані письмові пояснення, в яких він зобов’язувався вподалшому з’являтись на реєстрацію до КВІ і відбувати громадські роботи. /а.с.31/
У той же день, 22.03.2011 року, ОСОБА_1 знову у письмовому виді був попереджений про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України за ухилення від відбування громадських робіт. /а.с.32/
Згідно характеристики та табелю виходу на роботу за березень 2011 року, ОСОБА_1 жодної години громадських робіт не відбув. /а.с.33-34/
12.04.2011 р. від ОСОБА_1 знову були відібрані письмові пояснення в яких він пояснив. Що до громадських робіт не приступив, т.я. вирішував власні справи з працевлаштуванням та знову зобов’язався приступити до відбування цих робіт. /а.с.36/
У той же день, 12.04.2011 року, ОСОБА_1 знову був попереджений у письмовому виді про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України за ухилення від відбування громадських робіт. /а.с.37/
Однак, згідно характеристики та табелю виходу на роботу за квітень 2011 року. ОСОБА_1 жодної години громадських робіт не відбув.
Крім того, ОСОБА_1 не з’являвся на реєстраціє до КВІ у визначений для нього час. /а.с.16/
Ухилення від відбування громадських робіт - це невиконання особою, яка засуджена до цього виду покарання, обов'язку у вільний від роботи чи навчання час безоплатно виконувати суспільно корисні роботи, вид яких визначено органами місцевого самоврядування, протягом строку, вказаного у вироку суду. Ухилення у цьому випадку може полягати у нез'явленні для виконання таких робіт, у безпосередній відмові виконувати визначену для засудженого роботу тощо.
При судовому розгляді справи достовірно було встановлено, що підсудний ОСОБА_1 ухилився від відбування громадських робіт і не відбув жодної години цих робіт і він неодноразово у письмовому виді попереджався про необхідність приступити до відбування вказаного покарання і про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування цього виду покарання, що підтверджує ту обставину, що він діяв з прямим умислом ухиляючись від відбування громадських робіт.
Здобуті під час досудового слідства і досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає об’єктивними.
Таким чином, наведені вище докази повністю підтверджують ту обставину, що підсудний ОСОБА_1 ухилився від відбування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.
Виходячи із здобутих доказів і надавши їм належну оцінку, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.389 КК України, т.я. він ухилився від відбування громадських робіт будучи особою, засудженою до цього покарання.
Призначаючи покарання, суд на підставі ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом’якшує покарання суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання є рецидив злочинів.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_1 умисно, без будь-яких поважних причин, ухилився від відбування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, під час судового розгляду справи ухилявся від суду у зв’язку з чим був оголошений його розшук, тим самим зарекомендувавши себе як особу, яка не бажає ставати на шлях виправлення, тому суд вважає, що йому повинно бути призначене покарання за цей злочин у виді арешту і призначення такого покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також буде співрозмірним з вчиненим ним злочином.
Вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 08.12.2010 р., ОСОБА_1, був засуджений за ст.190 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт і після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, тому до покарання, призначеного за новим вироком, слід частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 120 годин громадських робіт, перевівши це покарання у відповідності зі ст.72 КК України в більш суворий вид покарання, виходячи з співвідношення, що одному дню арешту відповідають 8 годин громадських робіт і таким чином до нового покарання приєднати 15 днів арешту.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити йому покарання – 5 місяців арешту.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 08.12.2010 року у виді 15 днів арешту і таким чином остаточно призначити до відбування ОСОБА_1 5 (п’ять) місяців 15 (п’ятнадцять) днів арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 07.11.2011 року з моменту його затримання та поміщення до ІТТ.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – тримання під вартою.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя О.І. Чернобай