Справа № 2-а/2207/2946/11
ПОСТАНОВА
"22" серпня 2011 р. м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Столковський В. І., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом і просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй пенсії як вдові потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інваліда І групи, яка втратила годувальника. Також просить суд зобов'язати відповідача визначити їй пенсію у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01 квітня 2011 року з подальшим перерахунком.
На підставі ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу у скороченому провадженні.
Ухвалою від 10 серпня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі.
Представнику відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області була вручена копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка представника відповідача.
Представник відповідача у поданому запереченні на позов зазначив, що пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, згідно постанов Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», № 745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», а тому у позові просить відмовити.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши позиції сторін, приходжу до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС віднесеного до 1-ої категорії, інваліда 1 групи по захворюванню, пов’язаному з аварією на ЧАЕС, перебувала на утриманні чоловіка до дня його смерті, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, виданого Поліською сільською радою Ізяславського району 23 квітня 1972 року, довідкою, виданою виконкомом Поліської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 347 від 13 липня 2011 року, . Відповідно до пенсійного посвідчення № 024071, виданого Хмельницькою обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів 1-ї категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області від 11.07.2011 року № 4197 вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області та отримує пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
02 серпня 1999 року чоловік позивачки, ОСОБА_3, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БВ № 091812, виданим 03 серпня 1999 року Поліською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області.
Захворювання, що призвело до смерті, визнано таким, що пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком, виданим 13 листопада 2003 року за № 10.
З матеріалів справи вбачається, що на звернення позивачки до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, листом відповідача від 28.06.2011 № 133/П-9 відмовлено у задоволенні заяви, посилаючись на те, що підстав для проведення перерахунку пенсії немає.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст. 54 цього Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема для інвалідів І групи, не може бути нижчим 10-ти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається у розмірі на одного непрацездатного члена сім’ї - 50% від пенсії за віком померлого годувальника.
Таким чином, розмір пенсії по втраті годувальника позивачу має визначатись із розрахунку 50 % від основної державної пенсії по інвалідності, яку б міг отримувати годувальник при житті, розмір якої не міг бути нижчим, ніж 10 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які відносяться до 1 категорії постраждалих та є інвалідами I групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було замінено і рівень пенсії зазначеної категорії громадян було зменшено.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.
В подальшому розмір мінімальної пенсії для інвалідів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, який не відповідає розміру пенсії визначеному у спеціальному законі та є меншим від встановленого законом.
Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Також, слід звернути увагу на те, що вихідним критерієм обрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини справи, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до переконання, що при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, що застосовуються відповідачем.
Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491 від 14 червня 2011 року Прикінцеві положення доповнено п. 4 такого змісту:
«Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Постановою Кабінету Міністрів від 06 липня 2011 року № 745 (п. 2, 3) визначено розміри щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зазначена постанова набрала чинності з 23 липня 2011 року, а тому за період з 1 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно нарахування та виплата пенсії позивачу повинні здійснюватися відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а з 23 липня 2011 року –у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 24, 46, 64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 53, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 28, 36, 37, 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1, 37, 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491 від 14 червня 2011 року, ст.ст. 2, 4, 6-12, 17, 18, 69-71, 94, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області щодо відмови в перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_3, в розмірі 50 % пенсії померлого інваліда I групи по захворюванню, пов’язаному з участю в ліквідації аварії на ЧАЕС I категорії, яка передбачена ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у 10 мінімальних пенсій за віком, розмір якої встановлений відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та 50 % додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 100 % мінімальної пенсії за віком, з 01 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 (одну) грн. 70 коп. у повернення сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: В. І. Столковський