Справа № 22-6701/2006 рік                              Головуючий у 1 інстанції Грицаюк Н.М.

Категорія    21                                                    Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

іменем України

2 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.І1., Азевича В. Б. при секретарі Єременко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань  України   у   Центрально-Міському  районі  м.Горлівки  на рішення  Центрально-Міського   районного   суду м.Горлівки від  11   квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних   випадків   на   виробництві   та   професійних   захворювань   України   у Центрально-Міському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 17000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач довгий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості. Через важкі та шкідливі умови праці у 2005 році він набув професійних захворювань, а у 1994 році був травмований на виробництві.

Висновком МСЕК від 17 жовтня 2005 року йому було встановлено 45% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, при цьому, 40% -уперше через набуті професійні захворювання, а 5% - через виробничу травму.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та відмовити позивачеві у позові, оскільки суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що позивач не надав до суду належних доказів щодо наявності факту спричинення йому моральної шкоди. Крім того, Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік'' зупинено дію тих положень Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності", якими передбачене право потерпілих на відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно,, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що .вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви в частині права позивача на моральне відшкодування не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції, внаслідок професійного захворювання позивач став інвалідом, частково втратив професійну працездатність, тому у відповідності до вимог закону має право на моральне відшкодування.

Апеляційний суд вважає, що, враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності,   розмір   морального   відшкодування,   встановлений   судом,   відповідає

ступіню та тяжкості моральних страждань позивача, фактичним: обставинам справи, а

також   принципам   розумності  та  справедливості,   тому   апеляційну   скаргу   слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівк і відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 11 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду У храїни протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.