Справа №  1-162/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 рокум. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі:  головуючого -  судді Гончарука О.Н.,

                за участю  секретаря  - Раковець Р.М.,

                прокурора –  Смітюха В.Г.,

          розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, батька двох неповнолітніх дітей, не працюючого, відповідно до ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

                                               встановив:

ОСОБА_1 з грудня 2010 року по 01 жовтня 2011 року злісно ухилявся від сплати встановлених судовим наказом Камінь-Каширського районного суду від 13 грудня 2010  року аліментів на утримання  сина ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3, відповідно 19 серпня 2003 та 19 травня 2005 років народжень.

В судовому засіданні підсудний вказуючи про повне визнання своєї винуватості у вчиненому злочині фактично такої винуватості не визнав і показав, що він за місцем проживання не має можливості працевлаштуватись із-за відсутності робочих місць. Виїхати на сезонні заробітки до іншої місцевості не може, оскільки  проживає з матір’ю  похилого віку, яка потребує стороннього догляду, один веде домашне господарство, в якому вирощує сільськогосподарську продукцію, утримує коня, корову, свиней, іншу живність.

За цих обставин через відсутність коштів аліментів на утримання дітей з часу постановлення судового рішення про їх стягнення, крім сплати в лютому 2011 році 200 грн., не сплачує.

Винуватість підсудного у вчиненому злочині повністю доведена дослідженими судовим слідством доказами.

Зокрема, згідно судового наказу Камінь-Каширського районного суду від 13 грудня 2010 року (а.с.9), підсудний зобов’язаний щомісячно сплачувати в користь потерпілої ОСОБА_4 аліменти на утримання  сина ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 відповідно 19 серпня 2003 та 19 травня 2005 років народжень в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття старшої дитини, починаючи з 07 грудня 2010 року.

Те, що встановлені рішенням суду аліменти на утримання дітей з грудня 2010 року по жовтень 2011 року, крім сплати в лютому останнього року 200 грн., не сплачуються, визнав сам підсудний.

Дана обставина підтверджена в суді і показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка крім того показала суду, що вона з дітьми більше п’яти років проживає окремо від підсудного. Останній протягом останніх років дітей не провідував, їхнім життям не цікавився, будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітям, в тому числі і продуктами харчування, одягом, не надавав.

Ухилення останнього від їх сплати підтверджено контрольним листком відділу державної виконавчої служби Камінь-Каширського районного управління юстиції про їх стягнення (а.с.20), письмовими попередженнями його державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів (а.с.19).

Незважаючи на це він, будучи працездатною особою продовжував ухилятись від такої сплати, заборгованість по якій станом на 01 жовтня 2011 року, згідно довідки згаданого відділу Державної виконавчої служби (а.с.11), складає 5 430 грн. 70 коп.

Твердження його про неможливість працевлаштування, із-за чого він не може сплачувати аліменти, спростовуються довідкою Камінь-Каширського районного центру зайнятості від 24 жовтня 2011 року №941/05-2 (а.с.12), згідно якої він на обліку в центрі зайнятості не перебуває і за працевлаштуванням до нього не звертався.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, беручи до уваги систематичність, тривалість, безпричинність не виплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей, ненадання їм будь-якої іншої матеріальної допомоги, ігнорування попереджень державного виконавця про кримінальну відповідальність за ст.164 КК України, суд вважає доведеним, що підсудний злісно з грудня 2010 року по   жовтень 2011 року ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, що призвело до винекнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців  і кваліфікує ці  його дії за ч.1 ст.164 КК України.

          Беручи до уваги, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, відсутність обставин, які як обтяжують так і пом’якшують покарання, беручи до уваги дані про його особу, який по місцю проживання характеризується позитино, проживає з матір’ю похилого віку і є одним працездатним членом її сім’ї з однієї сторони, те, що він раніше вчиняв злочини – з другої, суд призначає йому покарання у виді громадських робіт, вважаючи, що таке покарання буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись  ст.ст.323, 324 КПК України, суд

засудив:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України і  призначити  йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

          Вирок може бути оскаржено до судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області  шляхом подачі апеляцій через Камінь-Каширський районний суд на протязі п’ятнадцяти  діб з моменту його проголошення.

Головуючий:                        ОСОБА_5