Справа № 357/3733/25

1-кс/357/564/25

У Х В А Л А

02 квітня 2025 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025111030000693, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України

про арешт тимчасово вилученого майна,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , представник власника майна ОСОБА_4 та володільця майна ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6

УСТАНОВИВ:

Звернувшись до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 просить накласти арешт на тимчасово вилучене 18.03.2025 в ході огляду місцевості -ділянки парковочної зони поблизу Білоцерківського РУП  ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна 3, майно, а саме:  автомобіль марки Volkswagen Touareg» чорного кольору з номерними знаками: « НОМЕР_1 », Vin: НОМЕР_2 та зареєстрований з номерним знаком НОМЕР_3 ,  який належить на праві власності ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 та  тимчасово вилучене 18.03.2025 в ході огляду місцевості -асфальтованої ділянки місцевості між будинками № 2А та №2 по вул. Тімірязєва в м. Біла Церква, Київської області, майно, а саме автомобіль марки «Mercedes Е 200 Kompressor» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 яким користувався ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із накладенням заборони використання та розпорядження ним, а у разі необхідності використовувати його для проведення судових експертиз та слідчих (розшукових) дій.

Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 22.02.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111030000693 від 18.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.

18.03.2025 в даному кримінальному провадженні проведено низку невідкладних обшуків у учасників події, з метою відшукання зброї та боєприпасів, якими було завдано тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 , однак вказані речі не виявлено.

18.03.2025 в період часу з 18 год. 40 хв. по 18 год. 49 хв. проведено огляд місцевості, а саме ділянки парковочної зони поблизу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна 3 де виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen» чорного кольору з номерними знаками: « НОМЕР_5 », Vin: НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_4 .

Відповідно до інформації з Інформаційного порталу Національної поліції автомобіль марки Volkswagen Touareg з номером кузову НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зареєстрований з номерним знаком НОМЕР_3 .

18.03.2025 в період часу з 17 год. 44 хв. по 18 год. 03 хв. проведено огляд місцевості, а саме асфальтованої ділянки місцевості між будинками № 2А та №2 по вул. Тімірязєва в м. Біта Церква, Київської області, де виявлено та вилучено автомобіль марки «Mercedes Е 200 Kompressor» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 . який користувався ОСОБА_8 .

Відповідно до до інформації з Інформаційного порталу Національної поліції автомобіль марки «Mercedes Е 200 Kompressor» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені автомобілі, якими користуються учасники події, з метою подальшого проведення в них обшуків, за для відшукання зброї та боєприпасів, якими було завдано тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 .. Провести необхідні слідчі дії (обшук) на даний час не представляється можливим, оскільки необхідно отримати дозвіл (ухвалу) суду, відповідно до положень ст. 233-236 КПК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що вищевказані вилучені речі, є матеріальними об`єктами, які можуть зберігати на собі сліди вчинення злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на транспортні засоби.

Позиції учасників провадження.

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Додатково пояснив, що дійсно наразі транспортні засоби слідчим оглянуті, але він як прокурор не знайомий зі змістом проведеної процесуальної дії, її об`єктивність і повноту не перевіряв, тому не може стверджувати про відсутність необхідності у повторному проведенні їх огляду, а відтак наполягає на накладенні арешту на транспортні засоби.

Представник власника майна ОСОБА_4 та володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, посилаючись на те, що за добровільної згоди володільців майна, слідчим проведено огляд траспортних засобів, під час якого зброя та боєприпаси не були відшукані, а тому необхідність у накладенні арешту відпала. За таких обставин просить у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання та матеріали кримінального провадження № 12025111030000693 від 18.03.2025, в обсязі необхідному для вирішення клопотання доходить висновку про таке.

Слідчим суддею встановлено, що Білоцерківським РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111030000693, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.

Встановлено, що 18.03.2025 близько 11:00 год до торгово - розважального центру «Вега», за адресою: Київська область, м.Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 2-А на автомобілях приїхали ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 зайшли до приміщення спортивного залу «Atlant Sport», що розташований на 4 - му поверсі вказаного торгово-розважального центру.

18.03.2025 приблизно о 11:04 год ОСОБА_10 , перебуваючи у приміщенні спортивного залу «Atlant Sport» по вулиці Героїв Небесної Сотні № 2-А у м. Біла Церква, Київської області спровокував конфлікт з ОСОБА_9 , прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 в присутності сторонніх осіб висловлював нецензурну лайку на адресу ОСОБА_9 .

Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_10 не реагуючи на присутніх осіб, які в цей час перебували у вище вказаному спортивному залі, з особливою зухвалістю, яка виразилася в нахабному поводженні, протиставлячи себе оточуючим та суспільству, проявляючи свою зверхність, здійснив у потерпілого ОСОБА_9 не менше 4 пострілів з пістолету, який заздалегідь пригодував, взявши із собою, в наслідок чого потерпілий ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень впав на підлогу.

Протиправними діями ОСОБА_10 потерпілому завдано тілесних ушкоджень у виді множинних вогнепальних наскрізних поранень обох стегон та правої гомілки з вогнепальними переломами середньої третини лівого стегна та нижньої третини правої гомілки та пошкодженням лівої стегнової вени та правої гомілкової артерії.

19.03.2025 ОСОБА_10 вручено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 121 КК України.

18.03.2025 в даному кримінальному провадженні проведено низку невідкладних обшуків в учасників події, з метою відшукання зброї та боєприпасів, якими було завдано тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 , однак вказані речі не виявлено.

18.03.2025 в період часу з 18:40 год по 18:49 год проведено огляд місцевості, а саме ділянки парковочної зони поблизу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 3 де виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen» чорного кольору з номерними знаками: « НОМЕР_5 », Vin: НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_4 .

Відповідно до інформації з Інформаційного порталу Національної поліції автомобіль марки Volkswagen Touareg з номером кузову НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зареєстрований з номерним знаком НОМЕР_3 .

18.03.2025 в період часу з 17:44 год по 18:03 год  проведено огляд місцевості, а саме асфальтованої ділянки місцевості між будинками АДРЕСА_1  та №2 по вул. Тімірязєва в м. Біта Церква, Київської області, де виявлено та вилучено автомобіль марки «Mercedes Е 200 Kompressor» чорного кольору, д.н.з.  НОМЕР_4 ,  яким користувався ОСОБА_8  та який відповідно до інформації з Інформаційного порталу Національної поліції належить ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , право володіння на який, відповідно до довіреності, посвідченої 28.02.2025 приватним нотаріусом Білоцерківського раойнного нотаріальнго округу Київської області ОСОБА_18 належить ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою слідчого від 20.03.2025 вилучені автомобілі визнані речовими доказами та передані на зберігання на майданчик тимчасово вилучених транспортних засобів ФОП « ОСОБА_20 », який розташований на 4 км траси Р-17 зі сполученням Біла Церква- Володарка.

02.04.2025 слідчим Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області проведено огляд транспортних засобів Volkswagen Touareg та «Mercedes Е 200 Kompressor» за результатами якого зброї та боєприпасів, якими було завдано тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 не було віднайдено.

Відповідно д о ч. 2 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

З урахуванням викладеного вище слідчий суддя доходить висновку про те, що майно на яке прокурор просить накласти арешт та яке було вилучене у рамках даного кримінального провадження під час оглядів місцевості набуло статусу тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Слідчим суддею встановлено, щомайно на яке прокурор просить накласти арешт було вилучено 19.03.2025, а на наступний день після вилучення - 20.03.2025, тобто у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, прокурор Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2025 вказане клопотання було повернуто прокурору Білоцерківської окружної прокуратури для усунення недоліків в строк сімдесят дві години з моменту отримання ухвали. У межах встановленого строку для усунення недоліків, а саме: 28.03.2025 прокурор повторно звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до пп. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації;  конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що транспортні засоби, вилучені 19.03.2025 під час огляду місця відповідає критеріям, визначеним  ст. 98 КПК України, а саме можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, підставою для арешту майна є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.

Під час судового розгляду встановлено, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене є збереження речових доказів з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, а також забезпечення можливої необхідності проведення у майбутньому слідчих дій, зокрема повторного їх огляду.

За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, втручання у власність (користування) юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату. Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критерії в правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Обмеження прав власника щодо належного йому майна можуть мати місце у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження мають бути розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, як арешт майна з метою збереження речових доказів, адже арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі як найшвидше мають бути повернуті власнику. Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 цього Кодексу.

Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на орган досудового розслідування обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Враховуючи, що вилучені у володільців майна транспортні засоби були слідчим оглянуті, слідчий суддя не вбачає потреби у їх подальшому утриманні органом досудового розслідування та доходить висновку про накладення арешту із накладенням заборони відчуження та розпорядження ними.

Слідчий суддя переконаний, що тимчасові обмеження, яких наразі зазнають власники/володільці майна, є незначними і арешт цього майна не призведе надмірних обмежень.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не надано та слідчим суддею не встановлено.

Натомість, незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, зокрема до приховування майна шляхом неодноразового відчуження на користь третіх осіб.

Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати тимчасово вилучене під час огляду місцевості майно є доказом в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним, пропорційним і співмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету, а також не призведе до надмірного тягаря для власника. На цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільців майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів та на даному етапі кримінального провадження не порушується справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Таким чином, клопотання прокурора клопотання слід задовольнити частково.

Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 100,167, 170-173, 175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025111030000693, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України.

Накласти арешт на тимчасово вилучений 18.03.2025 в ході огляду місцевості - ділянки парковочної зони поблизу Білоцерківського РУП  ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна 3,  автомобіль марки Volkswagen Touareg» чорного кольору з номерними знаками: « НОМЕР_1 », Vin: НОМЕР_2 та зареєстрований з номерним знаком НОМЕР_3 ,  який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження ним.

Накласти арешт на тимчасово вилучений 18.03.2025 в ході огляду місцевості - асфальтованої ділянки місцевості між будинками № 2-А та №2 по вул. Тімірязєва в м. Біла Церква, Київської області автомобіль марки «Mercedes Е 200 Kompressor» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , володільцем, відповідно до довіреності, посвідченої 28.02.2025 приватним нотаріусом Білоцерківського раойнного нотаріальнго округу Київської області ОСОБА_18 є ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким користувався ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження ним.

Відмовити прокурору у задоволенні інших вимог клопотання.

Роз`яснити прокурору зміст ч. 3 ст. 173 КПК України про те, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_21