ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/819/45/25

Номер справи місцевого суду: 766/18243/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

02 квітня 2025 року                                         м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 13 березня 2025 року в кримінальному провадженні №12024071100000203 від 15 квітня 2024 року стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 13 березня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області та стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18 квітня 2025 року.

Підозрюваного ОСОБА_8 взято під варту в залі суду.

Також підозрюваному ОСОБА_8 визначено заставу розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 гривень.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_8 покладено наступні обов`язки:

-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

-не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків визначено до 18 квітня 2025 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 березня 2025 року стосовно ОСОБА_8 скасувати та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічну пору доби.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначила, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку щодо наявності правових підстав для застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою.

Вказує, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні. Зокрема, підозрюваний приймав участь у всіх процесуальних діях, усі докази зібрані і перебувають в розпорядженні органу досудового розслідування. Також відсутній ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків через значну відстань та перебування останніх у військовій частині. Ймовірність перешкоджання слідству не доведена.

Звертає увагу, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки, проживає з цивільною дружиною, яка перебуває на його утриманні, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно. Крім того, він має поганий фізичний та психологічний стан.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу захисника, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Прокурор зазначив, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Положеннями ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів провадження вбачається, що СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071100000203 від 15 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

20 лютого 2024 року в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України – заволодіння грошовими коштами шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Згідно повідомлення про підозру ОСОБА_8 , точної дати в ході слідства не встановлено, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами користувачів мобільного месенджеру «Вайбер», шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , маючи навички роботи із комп`ютерною технікою та інтернет-ресурсами за допомогою невстановленої комп`ютерної техніки, мобільних терміналів, підключених до всесвітньої мережі «Інтернет», через інтернет-провайдери та мобільних операторів стільникового зв`язку, розмістив рекламу у мобільному месенджері «Вайбер» щодо отримання грошової допомоги від держави, а саме «єДопомога», яка містила посилання на фішинговий сайт АТ «Ощадбанк», створений ОСОБА_8 , з метою заволодіння конфіденційною інформацією клієнтів банку та їх грошовими коштами шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

У свою чергу, 14 квітня 2024 року в першій половині дня, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, потерпіла ОСОБА_10 за допомогою власного мобільного телефону, підключеного до всесвітньої мережі «Інтернет» знайшла в мобільному месенджері «Вайбер» у чаті з назвою «1 клас» розміщену ОСОБА_8 рекламу та бажаючи отримати грошову допомогу, перейшла за посиланням на фішинговий сайт АТ «Ощадбанк» та самостійно ввела дані власної банківської карти, емітованої АТ «Ощадбанк» та свій фінансовий номер.

Вподальшому ОСОБА_10 , будучи введеною в оману щодо отримання грошової допомоги, підтвердила виконання операції, у зв`язку з чим шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки 14 квітня 2024 року о 13:31 год. з її банківської карти, емітованої АТ «Ощадбанк» було перераховано грошові кошти в сумі 15 000 гривень на банківську картку, емітовану ТОВ «Нова пей», яка належить ОСОБА_11 , який надав ОСОБА_8 доступ до своїх банківських рахунків: до картки ТОВ «Нова Пей», включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу.

В подальшому, використовуючи банківську картку емітовану АТ «Ощадбанк», яка відкрита на ім`я ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: м.Херсон, пр.Незалежності (Ушакова), 30, 14 квітня 2024 року о 14:09:33 год. з використанням банкомату АТМ 67627105 «МТБ Банку» здійснив зняття грошових коштів у розмірі 6000 гривень, 14:08:05 год у розмірі 6000 гривень та о 14:09:33 год у розмірі 2000 гривень та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 14200 гривень.

Слідчий звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області із клопотанням в якому просив застосувати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

За твердженням сторони обвинувачення ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного злочину, що підтверджується долученими до клопотання доказами. Крім того, слідчий послався на існування ризиків того, що ОСОБА_8 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому запобігти вказаним ризикам неможливо, окрім як шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.

Розглянувши вказане клопотання, слідчий суддя погодився із доводами сторони обвинувачення та встановив існування правових підстав для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Надаючи оцінку вказаним висновками слідчого судді у відповідності із доводами апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що слідчим суддею належним чином виконано вимоги процесуального законодавства та вірно встановлено наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.

Так, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15 квітня 2024 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 15 квітня 2024 року, протоколом огляду речі від 25 жовтня 2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18 вересня 2024 року, протоколом огляду речі від 18 вересня 2024 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 18 вересня 2024 року, протоколом огляду речі від 11 грудня 2024 року.

Оцінюючи питання існування обґрунтованої підозри, суд апеляційної інстанції виходить із поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Згідно вказаного в рішенні ЄСПЛ визначення, обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Апеляційний суд, проаналізувавши зазначені докази, що долучені до клопотання слідчого, вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, адже фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, в клопотанні та доданих до нього матеріалах достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри. Вказана обставина стороною захисту не оскаржується.

Крім того, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про те, що в судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, адже відповідні обставини підтверджуються відомостями, що долучені до клопотання слідчого зокрема і відомостями про особу підозрюваного.

Слідчий суддя встановив, що підозрюваний має місце проживання, проте не працевлаштований, не одружений, дітей та утриманців не має.

В той же час ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за скоєння якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Так, існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування обумовлено відсутністю у підозрюваного міцних соціальних зв`язків за місцем проживання. Зокрема підозрюваний не має сім`ї, утриманців, роботи. Крім того, з 04 березня 2025 року ОСОБА_8 перебував у розшуку. Зазначена обставина у сукупності із підозрою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, свідчить про існування ризику переховування підозрюваного, оскільки підозрюваний з метою ухилення від можливого суворого покарання може вдатися до дій спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, обґрунтованим є висновок слідчого судді про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки місце проживання підозрюваного є м.Віниця, а досудове розслідування здійснюється у м.Херсоні при цьому ОСОБА_8 легковажно поставився до викликів слідчого.

Посилання захисника на те, що підозрюваний має соціальні зв`язки, а саме цивільну дружину та характеризується позитивно та має погане фізичне і психологічне становище, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини не підтверджені жодними доказами.

Що стосується посилання захисника на відсутність інших ризиків, зокрема можливості підозрюваного знищити чи приховати докази, що мають значення для кримінального провадження чи незаконно впливати на свідків, то вони є безпідставними, оскільки вказані ризики стороною обвинувачення не заявлені та слідчим суддею не встановлено

Враховуючи обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_8 тяжкого злочину проти власності, наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на відомості про особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв`язків, не працевлаштований, перебував у розшуку, саме запобіжний захід пов`язаний з ізоляцією від суспільства та постійним наглядом здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки більш м`які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленому ризику.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленому ризику.

На підставі наведеного, попри доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та обрав підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Визначений слідчим суддею строк тримання під вартою визначено в межах строку досудового розслідування.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя дотримався вимог ч.3 ст.183 КПК України. Визначений слідчий суддею розмір застави обраховано відповідно до ч.5 ст.182 КПК України та він відповідає відомостям про особу підозрюваного, його майновому станову та є співмірним для забезпечення належної процесуальної поведінки.

Захисник в апеляційній скарзі будь-яких заперечень щодо визначеного розміру застави не наводить.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції констатує, що захисником в апеляційній скарзі не наведено жодних належних доводів, які могли би бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись статтями 376 ч.2, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області 13 березня 2025 року, якою стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_2         ОСОБА_3                 ОСОБА_4