справа № 631/231/25

провадження № 3/631/165/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року                                                селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженки міста Ізюм Харківської області,

громадянки України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 18.10.2010 року Нововодолазьким РВ ГУМВС України в Харківській області),

реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ,

яка не працює, має на утримані дітей –

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

зареєстрована та проживає за адресом: АДРЕСА_1 ;

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Як убачається з протоколу про адміністративні правопорушення (серії ВАВ № 032135), складеного11.03.2025 року інспектором ЮП СВГ ВП № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко А. В., ОСОБА_1 не займається вихованням своєї дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка 04.03.2025 року о 15 годині 54 хвилин в магазині «АВРОРА», розташованому за адресом: вулиця Кооперативна, будинок № 34, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області,- здійснила крадіжку продуктів, чим своєю бездіяльністю вчила правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 до судді з`явилась, свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнала повністю та просила суворо не карати.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, її винність у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення також доведена й всіма зібраними, наданими судді та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.

Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ВАВ № 032135), складеного 11.03.2025 року інспектором ЮП СВГ ВП № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко А. В., підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення (а. с. 1).

З рапорту старшого інспектора - чергового ЧЧ відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Семенченко І., зареєстрованого 04.03.2025 року під № 1372 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку), останній доповів начальникові відділення підполковнику поліції Глущенку Аркадію про те, що 04.03.2025 року о 15 годині 55 хвилин зі служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_5 щодо дівчини 10 – 11 років, яка здійснила крадіжку товару на суму 250 гривень (а. с. 3).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), складеного 04.03.2025 року інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Білоусовим Д. Р., ОСОБА_5 , попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину згідно зі статтею 383 Кримінального кодексу України, зробила заяву, в якій зазначила, що просить вжити заходів щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка 04.03.2025 року близько 15 години 35 хвилин за адресом: вулиця Кооперативна, будинок № 34 (магазин «АВРОРА») здійснила крадіжку солодощів в магазині, де вона є адміністратором (а. с. 4 - 5).

З письмових пояснень ОСОБА_5 , наданих 04.03.2025 року, убачається, що вона мешкає за адресом: АДРЕСА_2 ,- та цього дня вона прийшла на роботу зранку, а приблизно о 15 годині 20 хвилин в магазин «АВРОРА» зайшла дівчина, десь 10 років, та пішла щось дивитись в магазині. В цей час вона пішла до кімнати, де є камери, щоб подивитись, чи все добре в магазині. Близько 15 годині 30 хвилин вона побачила як дівчина складає в свою барсетку солодощі, а потім, не оплативши товар, вийшла з магазину. Вона побігла за нею, покликала цю дівчину, а потім зателефонувала до поліції (а. с. 6 - 7).

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_4 , наданими 11.03.2025 року, вона мешкає за адресом: АДРЕСА_1 ,- та цього дня приблизно о 15 годині 00 хвилин вона вирішила сходити до магазину «АВРОРА», розташованого за адресом: вулиця Кооперативна, будинок № 35, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області, однак в магазині вона з`ясувала, що в неї відсутні кошти, а тому вчинила крадіжку цукерок та намагалась піти геть, однак її зупинила жінка та викликала поліцію (а. с. 10 - 12).

З інформації щодо вартості викраденого товару убачається, що загальна сума товару, якого намагалась вкрасти ОСОБА_4 , складає 161,00 гривень (а. с. 8, 9).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 , наданих 11.03.2025 року, вона мешкає за адресом: АДРЕСА_1 ,- та виховує свою доньку ОСОБА_4 04.03.2025 року приблизно о 15 годині 50 хвилин до неї зателефонувала адміністратор магазину «АВРОРА» та повідомила, що її донька здійснила крадіжку, тому вона одразу поїхала до неї (а. с. 13 - 15).

Зі свідоцтва про народження (серії НОМЕР_3 ), виданого 13.01.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області, убачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 13.01.2015 року складено відповідний актовий запис № 7, та її батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а. с. 20).

Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області Пархоменко І. О., прийнятою 23.10.2024 року, ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за вчинення проступку, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 21 - 23).

Частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже, одним з законів, що передбачає наведені вище обов`язки є Сімейний кодекс України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року (із змінами та доповненнями), який у частині 1 своєї статті 150 обумовлює, що батьки зобов`язані:

- виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

- піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

- поважати дитину.

При цьому передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Частиною 1 цієї ж статті Сімейного кодексу України визначений обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Одночасно із цим, частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення обумовлено, що за цією частиною кваліфікуються дії, передбачені частиною 1 вказаної статті, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є її щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують її відповідальність, суддею не встановлено.

Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставини, що пом`якшує відповідальність винної, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 100 х 17 гривень = 1700,00 гривень.

Визнаючи ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з неї й судового збору.

Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 – VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3028,00 гривень.

Таким чином, у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з неї слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3028 гривень = 605,60 гривень.

Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.

На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями); статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями); абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, а також частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, частиною1 та 2 статті 184, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 – 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 4 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Постанову прийнято, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя                                                                        С. В. Мащенко