Судове рішення #1931421773

Справа № 159/1249/25

Провадження № 2/159/782/25


КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 квітня 2025 року м. Ковель


Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Ковельського нотаріального округу Мамітова Інна Володимирівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:


03.03.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визначити йому додатковий строк в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом в порядку передбаченому статтею 187 ЦПК України здійснено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб – відповідачки ОСОБА_2 .

Інформацію про зареєстроване місце проживання відповідачки судом отримано 31.03.2025.

Відповідно до ст 187 ЦПК України, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Проте, при відкритті провадження судом з`ясовано, що позовну заяву подано з порушенням вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Право на судовий захист є конституційним правом кожної людини і громадянина, гарантованим статтею 55 Конституції України.

Порядок звернення до суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Статтею 131-2 Конституції України передбачено, що обов`язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. 

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу, тобто спорів, що розглядаються в спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Отже, даний спір необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження, в якому представництво сторони може здійснюватися виключно адвокатом.

Частиною 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують повноваження Пилипенко Р.В. як адвоката позивача Павлюка С.Є.,передбачені ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Крім того, згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позовній заяві позивач зазначає, що через свого представника звертався до приватного нотаріуса Мамітової І.В. з метою відкриття спадкової справи після смерті батька ОСОБА_3 проте йому було відмовлено у зв`язку з пропуском строку звернення з заявою на прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

В матеріалах позову відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Отримання постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії має важливе значення, оскільки з часу відмови обчислюється строк для звернення до суду.

Надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивача неможливо без з`ясування причин та мотивів відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження в цивільній справі.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Суд акцентує увагу позивачки на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,


ПОСТАНОВИВ:


Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Ковельського нотаріального округу Мамітова Інна Володимирівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз`яснивши, що в разі їх не усунення в цей строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.


СуддяА. В. Чалий





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація