1Справа № 335/8772/23 2/335/62/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року                                 місто Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Стариченка Миколи Петровича, до Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Стариченка М.П., звернулась до суду з позовом до Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до свідоцтва про право власності, яке видано 16.01.1992 виконкомом Пологівської районної ради народних депутатів, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 вів аморальний спосіб життя, вживав алкогольні напої, будинком не займався, грошей для проживання не мав, у зв`язку з чим продав свій будинок ОСОБА_4 , яка документами про переоформлення права власності на себе не займалась, оскільки будинок був непридатним для проживання.

Позивач у 2011 році придбала за розпискою від 11.10.2011 за 8 000 грн. у ОСОБА_4 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 передала ОСОБА_1 свідоцтво про право власності та технічну документацію на будинок, зазначивши що власник вказаний у технічному паспорті помер у 1997 році, спадщину після нього ніхто не приймав, та на вказаний будинок ніхто не претендує і не заявляє будь-яких прав.

Відповідно до технічної документації на спірний будинок, його загальна площа становить 57,3 кв.м., та він складається з коридору, комори, кухні, двох житлових кімнат, передпокою та веранди. На території земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, також є літня кухня, гараж, вбиральня, льох, колодязь, басейн, паркан та ворота.

Згідно із довідкою Виконавчого комітету Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 09.08.2023 № 273, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно фактично проживала з жовтня 2011 року за адресою: АДРЕСА_1 . Секретарем сільської ради в усній формі позивачу повідомлено, що на початку 2000 років відбулась перенумерація будинків по АДРЕСА_1 . На адвокатський запит надано відповідь про відсутність архівної документації, оскільки Федорівська територіальна громада знаходиться в окупації та доступу до архіву немає. Також надано підтвердження, що ОСОБА_1 дійсно проживала з жовтня 2011 року за адресою: АДРЕСА_1 .

За час проживання у вказаному будинку ОСОБА_1 здійснила там ремонтні роботи, привела будинок до ладу, підключила всі необхідні комунікації, а також сплачувала за комунальні послуги, що підтверджується квитанціями за період з 2019 року по 2023 рік.

Позивач посилається на те, що вона з 2011 року відкрито та добросовісно володіла житловим будинком, укладала договори з постачальниками комунальних послуг, здійснила ремонтні роботи, односельчани знали про її проживання, користування та фактичне володіння даним житловим будинком. Претензії до неї щодо володіння цим майном ніхто не висував, у тому числі і Федорівська сільська рада, посадові особи якої знали, що ОСОБА_1 є власником цього майна.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання, яке було неодноразово відкладено, востаннє на 04.11.2024. Встановлено сторонам у справі строки для подання заяв по суті справи.

13.10.2023 на адресу суду надійшов відзив Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , не є об`єктом комунальної власності та жодних рішень органу місцевого самоврядування щодо прийняття будинку до комунальної власності не приймалось.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Як зазначає представник відповідача, Федорівська сільська рада Пологівського району Запорізької області заяву про взяття на облік безхазяйного майна не подавала, та відповідно спірний об`єкт нерухомого майна на обліку у відповідача не перебував, відтак Федорівська сільська рада не є належним відповідачем у справі про визнання права власності на будинок за набувальною власністю, а тому у задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.

Також, вказаною ухвалою витребувано з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію актового запису про смерть ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

04.10.2023 на адресу суду з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла копія актового запису про смерть ОСОБА_3 .

09.11.2023 судом витребувано від Третьої Запорізької державної нотаріальної контори витяг (інформаційну довідку) із Спадкового реєстру про наявність (відсутність) спадкової справи/свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_3 .

27.11.2023 Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою надано інформаційну довідку зі Спадково реєстру №74804688 від 20.11.2023, відповідно до якої після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , Пологівською державною нотаріальною конторою 15.06.1994 заведено спадкову справу №194, номер у спадковому реєстрі 597870.

Ухвалою суду від 29.11.2023 витребувано у Запорізького обласного державного нотаріального архіву інформацію про наявність спадкової справи №194, яка заведена 15.06.1994 Пологівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер у спадковому реєстрі 597870.

18.12.2023 на адресу суду надійшла відповідь Запорізького обласного державного нотаріального архіву, відповідно до якої спадкова справа, заведена 15.06.1994 Пологівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер у спадковому реєстрі 597870, на підставі заяви ОСОБА_2 , однак свідоцтво про спадщину не видано, матеріали спадкової справи до нотаріального архіву не передані.

Ухвалою суду від 11.01.2023 витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про народження дітей, батьком яких зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про укладення шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході підготовчого судового засідання судом встановлено, що у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та, який за життя був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , було двоє дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 17.07.2024, за клопотанням представника позивача, залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в якості співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Встановлено ОСОБА_2 строк для подання відзиву на позовну заяву – протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про залучення її до участі у справі в якості співвідповідача, з копіями позовної заяви та доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 04.11.2024, задоволено клопотання представника позивача - адвоката Стариченка М.П. про виклик і допит свідка ОСОБА_6 ; закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

24.03.2025 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_7 – адвоката Стариченка М.П., у якому представник позивача просив розглянути справу без участі позивача та її представника, позовні вимоги позивач повністю підтримує та просить їх задовольнити. Крім того, як зазначив представник позивача, свідок у справі ОСОБА_6 не має можливості бути присутньою у судовому засіданні, у зв`язку з чим просив виключити її зі списку свідків.

Представник Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області та відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились.

Від представника відповідача Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області Біленко А.В. раніше надходила заява про розгляд вказаної справи за відсутності представника відповідача.

Виклик відповідача ОСОБА_2 , відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання жодного разу не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення судового засідання не подавала, як і не подала відзив на позов.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності позивача, її представника та відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази у сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач у справі зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно розписки, яка долучена до позовної заяви, ОСОБА_4 підтвердила, що отримала грошові кошти в сумі 8000 за проданий будинок ІНФОРМАЦІЯ_7 у присутності сусідки ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 . Грошові кошти прийняла ОСОБА_9 , передав ОСОБА_10 . Волод. На розписці присутні підписи зазначених у ній осіб.

Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, яке видано виконкомом Пологівської районної ради народних депутатів 16.01.1992, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_3 .

Виконавчим комітетом Федорівської сільської ради ОСОБА_1 видано довідку № 273 від 09.08.2023, за підписом секретаря сільської ради, відповідно до якої ОСОБА_1 фактично проживала з жовтня місяця 2011 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації, яка надана ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на запит адвоката, між споживачем ОСОБА_1 та Товариством укладено публічний договір на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 . За адресою АДРЕСА_1 постачання електричної енергії Товариством не здійснюється. Між споживачем ОСОБА_1 та Товариством укладено договір на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Особовий рахунок за цією адресою оформлено на іншу особу.

З наданих суду копій квитанцій встановлено, що ОСОБА_1 протягом 2020, 2021, 2022 років здійснювала декілька оплат наданих ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» послуг з постачання електричної енергії у житловий будинок АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю, позивач зазначала, що вона протягом тривалого періоду, з жовтня 2011 року постійно проживала у вказаному будинку і жодна особа до неї будь-яких вимог щодо звільнення будинку не висувала.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на майно за набувальною давністю, визначені у статті 344 ЦК України.

Так згідно із ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Належним відповідачем у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

З матеріалів справи видно, що первісно позивач пред`явила вимоги до органу місцевого самоврядування - Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

Разом із тим, судом встановлено, що право власності на спірний житловий будинок було зареєстровано, на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, яке видано виконкомом Пологівської районної ради народних депутатів 16.01.1992, за ОСОБА_3 , який 16.12.1993, що підтверджується копією запису акту про смерть № 74 від 16.12.1993.

Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 було відкрито спадкову справу Пологівською державною нотаріальною конторою, номер 194, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, яка надана на запит суду.

Згідно відповіді Запорізького обласного державного нотаріального архіву, спадкова справа, заведена 15.06.1994 Пологівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі заяви ОСОБА_2 , однак свідоцтво про спадщину не видано, матеріали спадкової справи до нотаріального архіву не передані.

Вказані обставини свідчать про те, що позовні вимоги пред`явлені до Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області безпідставно, оскільки судом встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до комунальної власності не належить і сільська рада не є управителем вказаного житлового будинку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до відповідача Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області слід відмовити, оскільки у даному випадку сільська рада не є належним відповідачем.

Розглядаючи позовні вимоги до залученого вже на стадії судового розгляду справи відповідача ОСОБА_2 , яка, відповідно до встановлених судом обставин справи, прийняла спадщину після свого померлого батька, але не оформила своїх спадкових прав, суд виходить з наступного.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Для нерухомого майна тривалість володіння складає десять років.

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).

У своєму позові позивач посилалась на те, що спірний житловий будинок було нею придбано у ОСОБА_4 , про що надала суду копію розписки про отримання останньою грошових коштів за продаж житлового будинку АДРЕСА_1 .

Наданими суду доказами позивачем не доведено того факту, що вона протягом більше десяти років добросовісно, безперервно та відкрито володіла житловим будинком, право власності на який вона просить визнати у своєму позові.

Так, з наданих суду документів, зокрема довідки за підписом секретаря Федорівської сільської ради, встановлено, що у ній йде мова про те, що ОСОБА_1 з жовтня місяця 2011 року фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації, яка надана ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та копій квитанцій про сплату наданих цих товариством послуг, ОСОБА_1 було укладено публічний договір на постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та за постачання електричної енергії саме на цю адресу позивач здійснювала відповідні оплати.

Інших доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано, участь свідка, про допит якого суд задовольнив клопотання, в судовому засіданні позивачем не забезпечено.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що у даному спорі є неможливим набуття права власності позивачем за набувальною давністю у зв`язку з недоведеннням нею належними та допустимими доказами наявності усієї сукупності умов, які передбачені конструкцією ч. 1 ст. 344 ЦК України, а відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у цій справі слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Стариченка Миколи Петровича, до Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02 квітня 2025 року.

Суддя                                                                        К.В. Гашук