Ширяївський районний суд Одеської області

01.04.2025 Справа №: 518/204/25 Провадження № 2/518/175/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року                                                селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Гуржій А.В.,

секретаря судового засідання Майнич В.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка навчається,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка навчається у розмірі 3000 гривень щомісячно до закінчення навчання або до досягнення дочкою 23 річного віку.

Позовну заяву мотивує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ширяївським районним судом Одеської області від 03 листопада 2011 року розірвано. Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На цей час донька є повнолітньою та навчається на денній формі та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно себе забезпечувати. Відповідач є працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу на час навчання.

Позивач надав заяву в якій позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, справу розглянути за його відсутності.

Відповідач у судові засідання 27.02.2025, 18.03.2025, 01.04.2025 не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на зареєстровану в установленому законом порядку адресу місця реєстрації. До суду повернулися конверти з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судові поштові відправлення (копія позову з додатками, ухвала про відкриття спрощеного провадження, судова повістка) неодноразово направлялися за адресою за місцем реєстрації позивача (згідно з адресною довідкою), а відповідно до відмітки працівника поштової установи вручити поштове відправлення не представляється можливим, так як адресат відсутній за вказаною адресою, тому у суду є підстави розцінювати, що позивач отримав ухвалу про відкриття провадження та повідомлений про порядок розгляду справи, та був повідомлений про дати судових засідань.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже судом було вжито всі можливі заходи, щодо виклику відповідача та позивача по справі до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Третя особа – ОСОБА_3 подала заяву в якій позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, справу розглянути за її відсутності.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 03.11.2013 року шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29 вересня 2006 року, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану Ширяївського районного управління юстиції Одеської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою № 5448 від 19.09.2024 року, виданою Державним закладом «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є студенткою 2 курсу денної форми навчання, першого (бакалаврського) рівня, факультету дошкільної педагогіки та психології, спеціальності 012 «Дошкільна освіта», строк закінчення навчання у закладі 30.06.2027 року.

Позивач не має можливості самостійно на належному рівні матеріально забезпечити доньку. Відповідач є працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу на час навчання.

Предметом спору є право повнолітньої дитини, що недосягла 23 років та навчається, на отримання аліментів з того з батьків, який не проживає з дитиною. Підстава позову - навчання на денній формі навчання, недосягнення 23 років, потреба в матеріальній допомозі.

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України)

Аналіз ст.ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дочки чи сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту інтересів останніх, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом ст.ст. 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Доказів того, що відповідач не має можливості чи не здатен допомагати дитині в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи викладене, виходячи з рівності обов`язку батьків утримувати дитину, оцінюючи в сукупності зібрані докази, з урахуванням матеріального становища сторін, зокрема суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, потребу в матеріальній допомозі повнолітньої доньки, що продовжує на денній формі навчання суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно, у зв`язку з продовженням навчання, починаючи із дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку, за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачка в силу пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за звернення з вимогою про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне згідно статті 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 199, 200 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1  на користь  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою:  АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з навчанням, у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно починаючи з 05 лютого 2025 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення з аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Копію рішення направити сторонам.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Гуржій