З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2598/24

Номер провадження 2/348/141/25

01 квітня 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді                                  О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань                 О.Р.Боєчко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту,

У с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 411045 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 05.01.2020.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.01.2020 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Лінеура Україна» договір № 411045 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту. Кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті відповідача на веб-сайті www.credit7.ua підписаний електронним підписом та акцептований відповідачем 05.01.2020 18:58:00 (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України. Відповідно до умов кредитного договору товариство надає позичальнику грошові кошти у розмірі 2000 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування позикою. Кредит видавався строком на 30 днів шляхом перерахування (через послуги переказу) кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний відповідачем. В подальшому у зв`язку із неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати відповідачем зобов`язань за кредитним договором, відповідачем ініціював продовження користування кредитом, внаслідок чого додатковим договором строк користування кредитом продовжили до 06.03.2020. Товариство належним чином виконало свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка позичальником вказано при укладенні договору. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 21.10.2024 заборгованість за кредитним договором становить 8914,92 грн, яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 2000 грн; заборгованості по процентах 5514 грн; інфляційне збільшення 1400,92 грн в порядку ст. 625 ЦК України за період з 04.02.2020 по 21.02.2022. 22.02.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 015-220221, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до гр. ОСОБА_1 за договором № 411045 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 05.01.2020, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 2340. 05.02.2024ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу № 20240205/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Сіроко Фінанс», включно і до гр. ОСОБА_1 за договором № 411045 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 05.01.2020, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 17. У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором № 411045 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 05.01.2020 в розмірі 8914,92грн, а також стягнути понесені судові витрати: сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7000 грн.

       Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

       Відповідач в судові засідання 15.01.2025, 05.02.2024, 26.02.2025 та 01.04.2025 не з`явився, про дату та час розгляду справи була повідомлений належно шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації, які повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні ... відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Окрім цього, про розгляд справи відповідач повідомлений шляхом направлення судових повісток на електронну адресу, зазначену позивачем у позовній заяві. Отже, ОСОБА_1 є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надав.

       01.04.2025 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

       Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

       Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

       Судом встановлено, що 05.01.2020 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Лінеура Україна» договір № 411045 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, згідно умов якого товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 2000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1.). Позика видається строком на 30 днів (п.1.2.). Акційна процентна ставка становить 0,01 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (3,65 процентів річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 (п.1.3.1). Стандартна процентна ставка складає 1,90% від суми позики за кожен день користування позикою (693,50 процентів річних) (п.1.3.2). Сукупна вартість позики за акційною ставкою складає 100,30% від суми позики (у процентному виразі) або 2006,00 грн (у грошовому виразі) та включає в себе: проценти (відсотки) за користування позикою 0,30% від суми позики (у процентному виразі) або 6,00 грн (у грошовому виразі) (п.1.4). Сукупна вартість позики за стандартною процентною ставкою складає 157,00% від суми позики (у процентному виразі) або 3140,00 грн (у грошовому виразі) та включає в себе: проценти (відсотки) за користування позикою 57,00% від суми позики (у процентному виразі) або 1140 грн (у грошовому виразі) (п.1.5). Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті www.credit7.ua. Додатком № 1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту № 411045 від 05.01.2020 є графік платежів, в якому зазначено: дата повернення позики та сплати нарахованих процентів: не пізніше 04.02.2020; сума позики 2000 грн; сума нарахованих процентів 6,00 грн; разом до сплати 2006 грн (а.с.9-12).

       Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

       Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» підтвердило успішне перерахування коштів на платіжну карту клієнта НОМЕР_1 на суму 2000 грн 05.01.2020 18:58:00 (а.с.31).

       Жодних доказів на спростування наведеної обставини відповідачем не надано.

       Додатковим договором 570061 від 04.02.2020 продовжено строк користування позикою на строк, що дорівнює установленому пунктом 1.2 договору строку користування позикою. Встановлено нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів – не пізніше 06.03.2020. Сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: процентна ставка становить 1,60% процентів від суми позики за кожен день користування позикою (584,00 процентів річних) в межах строку повернення позики, зазначеного в пункті 1.2 цього договору (а.с.13).

22.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу № 015-220221, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується відступити ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги, зазначені у Реєстрі прав грошових вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.14-19).

Відповідно до витягу реєстру прав вимог № 015-220221 від 22.02.2021, ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «Сіроко Фінанс» право грошової вимоги до відповідача в сумі 7514 грн, з яких: 2000,00 грн – залишок по тілу кредиту; 5514 грн – залишок по відсотках (а.с.28).

05.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» було укладено договір факторингу № 20240205/1, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» права вимоги, зазначені у Реєстрі прав грошових вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.20-26).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 20240205/1, ТОВ «Сіроко Фінанс» відступає ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» право грошової вимоги до відповідача в сумі 7514 грн, з яких: 2000,00 грн – залишок по тілу кредиту; 5514 грн – залишок по відсотках (а.с.30).

       Як вбачається з розрахунку заборгованості (виписки з особового рахунку) заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.10.2024 складає 8914,92 грн, а саме: заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 2000 грн; заборгованості по процентах 5514 грн; інфляційне збільшення 1400,92 грн (а.с.32).

       19.02.2024 ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» направлено досудову вимогу та повідомлення про відступлення прав вимоги за договором № 411045 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту (а.с.33,34).

       Згідно з наданим розрахунком заборгованості, відповідач 04.02.2020 сплатив 6 грн процентів. Проценти нараховані по 04.06.2020 (а.с.81-83).

       Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

       Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

       Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

       За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

       Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

       Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

       Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

       Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

       Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

       Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

       Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

       Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

       Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

       Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

       Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

       Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

       Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

       Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

       Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

       Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.        

       Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

       Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

       Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

       Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

       Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

       Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

       У даному випадку строк дії договору № 411045 від 05.01.2020 закінчився 06.03.2020, а тому ТОВ «Лінеура Україна» не мало правових підстав нараховувати будь-які проценти після закінчення строку дії договору.

       Враховуючи, що відповідачем жодних погашень за кредитним договором не здійснювалось, стягненню підлягає заборгованість за договором № 411045 від 05.01.2020 в розмірі 2960 грн, з яких: 2000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 960 грн - сума заборгованості за відсотками (станом на 06.03.2020).

       Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

       Інфляційні витрати позивачем нараховані за період до введення в Україні воєнного стану, а тому підлягають стягненню. Проте позивачем невірно розраховано суму інфляційних витрат, оскільки заборгованість за договором виникла з березня 2020 року, а не з лютого 2020 року, як це порахував позивач, а також є іншою сума заборгованості за договором, а саме: 2960 грн, у зв`язку із чим сум інфляційних витрат складає 562,43 грн.

       Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

       Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с.7). З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 957,13 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

       Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 7000 грн, суд зауважує наступне.

       Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

       Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

       Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

       Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

       На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 20241011.5 від 11.10.2024, в якому зазначений розмір винагороди 7000 грн, та орієнтовний розрахунок суми судових витрат, в якому зазначено, що в суму витрат на правничу допомогу включається: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі; оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи (а.с.38-39, 40).

       Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

       У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

       Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

       Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

       Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

       При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

       За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

       Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 3000 грн.

       Отже, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 1185,30 грн.

       На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. 526, 527, 530, 536, 598-601, 604-609, 610-612, 615, 625, 626, 627, 628, 629, 631, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 128, 134, 137, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

       Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Артеміда-Ф» задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» (вул. Степана Бандери, 87 офіс 54 м. Львів, код ЄДРПОУ 42655697) заборгованість за договором № 411045 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 05.01.2020 в розмірі 3522,43 грн, з яких: 2000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту), 960 грн - заборгованість по процентах, 562,43 - інфляційні витрати, а також понесені судові витрати: 957,13 грн в рахунок сплаченого судового збору та 1185,30 грн в рахунок понесених витрат на правничу допомогу, а всього 5664 (п`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 86 коп..

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Рішення може бути оскаржене позивачем та представником позивача до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

       У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

       Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Артеміда-Ф», код ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження юридичної особи: вул. Степана Бандери, 87 офіс 54 м. Львів.

       Представник позивача: Бачинський Остап Михайлович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001477 від 24.05.2019, адреса: АДРЕСА_2 .

       Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Надвірнянського районного суду        

Івано-Франківської області                                         О.Ю. Максименко