Справа № 2-2983/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011 року                                                                       м.Херсон

Суворовський районний суд м.Херсона у складі:

головуючого судді                                                                      Кузьміної О.І.,

при секретарі                                                                                 Картавих Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення огорожі,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач побудувала вздовж її будинку та господарських споруд оцинковану огорожу висотою 2,20 м., яку розташувала на відстані 1,20 м. від її будинку та господарських споруд сараю літ. «В-1»на відстані 1,00 м., чим загрожує пошкодженню її майну та шкоду її здоров’ю, у зв’язку з чим просить відновити порушене право шляхом знесення оцинкованої огорожі та зобов’язати відповідача встановити огорожу з сітки рабиці в місячний термін за її рахунок.

В судовому засіданні представник позивача уточнила вимоги позивача та остаточно просили відновити порушене право позивача шляхом знесення оцинкованої огорожі та зобов’язати відповідача встановити огорожу з сітки рабиці в місячний термін за її рахунок, посилаючись на висновок експерта від 06.09.2011 року, в якому зазначено, що вказана оцинкована огорожа відповідача загрожує руйнуванню майна позивача та завдає шкоду  здоров’ю позивача.

В судовому засіданні відповідач позов не визнала посилаючись на відсутність її вини в завданні шкоди майну позивача та її здоров’ю.

Третя особа: ОСОБА_3 в судовому засіданні поклався на розсуд суду.

Третя особа: ОСОБА_4 в судовому засіданні просив вимоги позивача задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, на підставі договору дарування від 10.01.2002 року, є власником 25/100 частини домоволодіння № 29/10 по пров. Учбовий в                  м. Херсоні, відповідач ОСОБА_2, на підставі договору дарування від 14.10.2004 року є власником 43/100 частини домоволодіння № 29/10 по пров. Учбовий в м. Херсоні та іншими співвласниками вказаного домоволодіння є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Судом також встановлено, що згідно рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17.04.2007 року між співвласниками домоволодіння № 29/10 по пров. Учбовий в м. Херсоні визначено порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою, згідно якого ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 145 кв.м., ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 242 кв.м., ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 139 кв.м., ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 53 кв.м. та в загальному користуванні співвласників  вказаного домоволодіння є земельна ділянка площею 81 кв.м.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи й сторонами не заперечуються.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оцінивши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 60, 61 ЦПК України, сторони зобов’язані надати докази та довести ті обставини, які обґрунтовують їх вимоги і заперечення та мають значення для справи, крім тих, які визнаються сторонами, є загальновідомими та встановлені рішенням суду.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є суміжними землекористувачами, їх земельні ділянки роздлілені між собою оцинкованою огорожею належною відповідачу.

За таких обставин, вимоги позивача про відновлення порушеного права шляхом знесення оцинкованої огорожі та зобов’язання відповідача встановити огорожу з сітки рабиці в місячний термін за її рахунок є необгрунтованими та не підлягають задоволенню судом, оскільки  факт загрози руйнування майна позивача та завдання шкоди її здоров’ю збудованою відповідачем оцинкованою огрожею не знайшов свого підтверження в судовому засіданні та позивачем не надано будь-яких доказів на обґрунтування  цього.

Посилання позивача на висновок експерта від 06.09.2011 року як на належний доказ не приймається судом до уваги, оскільки у вказаному висновку експерта не зазначено які умови проживання та експлуатації будівель саме позивача погіршуються та яку шкоду здоров’ю саме позивача завдано збудованою відповідачем оцинкованою огорожею.

Таким чином, оцінивши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки позивачем не доведено порушення її законних прав відповідачем всупереч вимогам ст.ст. 10, 11 ЦПК України, заподіяння шкоди її майну та її особистим немайновим правам винними діями відповідача, між ними і шкодою, завданою внаслідок руйнування її майна та завданою її здоров’ю шкоди є причинний зв'язок.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення огорожі –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Суворовський районний суд м.Херсона.

СуддяОСОБА_5