ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.03.2008 Справа № 16/38-ПД-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
до відповідача-1: Херсонської міської Ради, м. Херсон
відповідача-2: Херсонського міськвиконкому
відповідача-3: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : П. П. ОСОБА_3
про визнання договору оренди земельної ділянки
за участю:
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_4дов. № б/н від 10.03.2007р.
від відповідача -1: Бондар А. В. дов. № 9-10-9/21 від 04.01.08р., заступник начальника юр. відділу ради;
від відповідача-2: Бондар А. В. дов. № 9-9-9/21 від 04.01.08, заступник начальника юр. відділу ради;
від відповідача-3: не прибув;
від третьої особи: ОСОБА_4 дов. № б/н від 10.03.2007р.
Приватний підприємець ОСОБА_1 (позивача) звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0185 га, розміщеної за адресою АДРЕСА_1, укладеного між Херсонською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 16.11.05, недійсним.
Відповідачі позовні вимоги не визнали, пояснили, що договір укладено у відповідності до чинного законодавства.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну чистини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Між Херсонською міською радою та громадянкою ОСОБА_2, яка пізніше була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, 16.11.05 було укладено договір оренди земельної ділянки ділянки загальною площею 0,01185 га, розміщеної за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Херсонської міської ради від 26.10.05 № 940. За п.1 договору в орендне користування передана земельна ділянка під павільйоном-кафе з літнім майданчиком та кіоском. За п.2 договору зазначено, що в оренду надається земельна ділянка із земель запасу під павільйон-кафе, яке належить громадянці ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.10.04
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 05.08.05 гр. ОСОБА_2 продала кіоск-торговий (павільйон-кафе "Платан") гр. ОСОБА_3. Зазначений договір посвідчений нотаріально.
Гр. ОСОБА_3 на підставі договору оренди від 05.07.06 передала у орендне користування приватному підприємцю ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме, кіоск, павільйон кафе "Платан" загальною площею 59, 5 кв.м, що розташоване у АДРЕСА_1.
Приватний підприємець ОСОБА_1 вважає, що договір оренди земельної ділянки від 16.11.05, що укладений між Херсонською міською радою та гр. ОСОБА_2 укладено з порушенням чинного законодавства та порушує його права, інтереси та свободи.
На думку позивача підставою визнання зазначеного договору недійсним є не перевірені відповідними службовому особами органу місцевого самоврядування (Херсонської міської ради та Херсонського міськвиконкому) належним чином відомості про наявність у орендаря власності, яка розташована на земельній ділянці, оскільки орендар земельної ділянки 05.08.05, тобто ще до винесення рішення та оформлення договору оренди земельної ділянки, продала кіоск торгівельний (павільйон-кафе "Платан"). Звернення позивача про виділяння йому земельної ділянки під орендоване майно на підставі договору оренди від 05.07.06 до Херсонської міської ради залишилось без позитивного розгляду. Сторони за договором не виконали положення п.11 договору, за яким зміни, припинення і розірвання договору, перехід права власності на будівлі і споруди, розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи не є підставою для змін умов договору, але потребує переоформлення договору оренди землі. Відповідачем не перевірено факт, що орендар, в порушення умов договору не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, не здійснив реєстрацію договору оренди у ДПІ м. Херсона та не виконує договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати.
На думку позивача, вищенаведені порушення є підставою для визнання договору недійсним.
Відповідно до Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.99 № 02-5/111, при вирішені спору про визнання недійсною угоди з підстав її невідповідності вимогам закону, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, не додержання встановленої форми угоди, неправоздатність сторін за угодою,
встановити, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони.
В ході розгляду справи судом досліджувались обставини, які згідно з Роз'ясненням могли бути підставою для визнання договору недійсним.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкту підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.
Статтею 21 ГПУ України зазначено, що сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу.
Із огляду на приписи чинного процесуального законодавства витікає, що до господарського суду можуть звернутися суб'єкти підприємницької діяльності, права та охоронювані законом інтереси яких порушені.
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Таким чином, як витікає із наведеної норми при укладені договору оренди орендарі не набувають права власності на орендоване майно. Відповідно позивач -приватний підприємець ОСОБА_1. Права власності на орендоване майно не набув
Відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією земельною ділянкою, на якій вони розміщені та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Із огляду на зазначене суд дійшов до висновку, що оскільки гр. ОСОБА_3 набула право власності на кіоск за договором купівлі-продажу від 05.08.05, то право землекористувача набула саме вона в випадку, якщо придбане майно є нерухомим, а не ОСОБА_1 як орендар цього майна. Таким чином, в розумінні ст.1 ГПК України приватний підприємець ОСОБА_1 не довів, що спірний договір порушує його законні права та охоронювані законом інтереси.
Суд при розгляді справи не виходить за межі позовних вимог та не надає юридичну оцнку оцінку статусу майна, проданого гр. ОСОБА_2 гр. ОСОБА_3, відповідно, доводам сторін про набуття права гр. ОСОБА_3 як власника майна (рухомого, нерухомого), оскільки вона не є позивачем у справі
Суд тільки зауважує, що спір сторін щодо статусу придбаного за вказаним договором купівлі-продажу майна може досліджуватися в окремому судовому провадженні.
Щодо обґрунтування позовних вимог, то суд зазначає, що, як витікає із наведених Роз"яснень, підставою визнання цивільного договору недійсним є відповідність змісту угод вимогам закону, не додержання встановленої форми угоди, не правоздатність сторін за угодою.
Позивач не обґрунтовує позовні вимоги вищенаведеними обставинами, а вважає, що підставою визнання недійсним договір може бути невиконання орендарем за спірним договором договірних зобов'язань, зокрема, цільового використання земельної ділянки та несплата орендної плати. Однак, зазначені факти порушують права Херсонської міської ради, як орендодавця, яка має право вибрати спосіб захисту визначений чинним законодавством, зокрема, стягнення заборгованості з орендної плати через податкові органи, припинення права на землю, в порядку визначеному гл.22 Земельного кодексу України.
Доводи позивача щодо не реєстрації спірного договору приватним підприємцем ОСОБА_2 у ДПІ м. Херсона не є підставою визнання договору недійсним. Крім того, чинне законодавство ( ст.125 ЗК України) не передбачає реєстрації договору оренди у податковому органі. Чинне податкове законодавство визначає, що платники обов'язкових платежів, до яких віднесено і орендну плату, щорічно подають до податкового органу декларацію та протягом року проводять сплату за нею. В випадку ухилення від зазначених дій, податкова міліція в межах своєї компетенції забезпечує заходи впливу не неплатників обов'язкових платежів.
Доводи позивача, що Херсонська міська рада не прийняла позитивного рішення щодо відведення позивачу на умовах оренди земельної ділянки, на якій знаходиться орендоване ним майно правомірно, адже, як зазначалось вище в ст.120 ЗК України орендар майна, якщо воно є нерухомим, не надуває права землекористувача.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач не довів факту порушення його прав укладенням спірного договору, не обґрунтував позов обставинами, з якими законодавством пов'язує визнання договорів недійсними та недовіз їх в установленому порядку. Крім того, позивач визначив відповідачем -2 Херсонським виконавчий комітет, однак, не пред'явив йому позовних вимог.
На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. В задоволенні позовні вимоги відмовити.
Суддя Л.М. Немченко
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 31 березня 2008р.