ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

позивача 1): не з'вилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання;

позивача 2): Бреденко О.І. (дов. від 09.08.06, а.с. 44);

відповідача 1): не з'вилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання;

відповідача 2): не з'вилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання;

третьої особи: не з'вилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

                                             ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року ОСОБА_1(далі - позивач 1) та ТОВ ВТП "Гранат" (далі - позивач 2) звернулися до Господарського суду Чернігівської області з позовом доОСОБА_2 (далі - відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору міни від 11.11.04.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23 серпня 2007 року (суддя Михайлюк С.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2007 року (колегією суддів у складі: Григоровича О.М. - головуючого, Гольцової Л.А., Рябухи В.І.) в задоволенні позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи судові рішення посиланнями на статті 147 ЦК України, статті 11 Закону України "Про господарські товариства", дійшли до висновку, що переважне право учасника товариства на придбання частки виникає лише у разі здійснення продажу іншим учасником  своєї частки у статутному фонді за договором купівлі-продажу. При цьому, відчуження частки на інших підставах, зокрема, за договором міни, не обмежується цими правилами.

Не погоджуючись з винесеними судами попередніх інстанцій рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити до Господарського суду Чернігівської області для нового розгляду, мотивуючи касаційну скаргу доводами щодо порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 13, 19, 41 Конституції України, статті 4 Закону України "Про власність", статей 11, 53 Закону України "Про господарські товариства", статті 147 ЦК України, що  призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, представника другого позивача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти встановлення обставин справи, правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог статей 108, 111⁷ Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 11 листопада 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір міни, що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 4957, згідно з умовами якого, другий відповідач передав у власність першому відповідачу належну йому частку в статутному фонді ТОВ ВТП "Гранат" у розмірі 6,3 % статутного фонду в обмін на акустику ВВК 7800 (а.с. 19).

Відповідно до Установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство - кафе "Гранат" ОСОБА_1з часткою в статутному фонді  ТОВ ВТП "Гранат" 27,7%, ОСОБА_2 - 17,5%, ОСОБА_3 з часткою 6,3 % є учасниками товариства (а.с. 35-43).

Згідно з частиною 1 статті 147 ЦК України учасник товариства має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам товариства.

Частиною 1 статті 53 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Відповідно до п. а) частини 1 статті 11 цього ж Закону учасники товариства зобов'язані додержуватись установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів товариства.

Відповідно до п. 18 Установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство - кафе "Гранат" та п.п. 4.12, 4.13 Статуту товариства, затвердженого загальними зборами учасників та оформленого протоколом № 1 від 15.07.96 (а.с. 20-34) учасник може уступити свою частку (її частину) іншому учаснику товариства, а також третім особам, при цьому учасники користуються переважним правом придбання частки учасника, який її уступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді. 

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали на безпідставність позовних вимог з огляду на те, що переважне право учасника товариства на придбання частки у статутному фонді виникає лише у випадку відчуження такої частки на підставі договору купівлі-продажу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність відступлення ОСОБА_3 своєї частки у статутному фонді ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство - кафе "Гранат" ОСОБА_2, оскільки такі дії відповідають вимогам статті 147 ЦК України, статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та п.п. 4.12, 4.13 Статуту товариства.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 116 ЦК України кожен учасник товариства має право на відчуження належної йому частки у статутному капіталі, що засвідчує його участь у товаристві, в порядку, передбаченому законом. Продаж або передача учасником товариства частки (її частини) на інших засадах (дарування, обмін) одному або кільком учасникам цього товариства здійснюються на розсуд самого учасника і не можуть обмежуватися законом або статутом. При цьому переважне право учасників поширюється тільки на випадки продажу частки. Відчуження частки на інших підставах (обмін, дарування) не обмежується цими правилами.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111⁵ ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку статей 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним  чином  проаналізували відносини сторін.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням статті 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження. В зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 111⁵, п. 1 статті 111⁹, статтею 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2007 року у справі № 2/201 Господарського суду Чернігівської області - без змін.

Головуючий суддя:                                                        Добролюбова Т.В.

           Гоголь Т.Г.

Судді:  

                                                                                 Швець В.О.