справа № 11-496 / 2006 р. Скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи

Головуючий у 1 інстанції Каліновська В.С. Доповідач у апеляційній інстанції Опейда В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                              19 вересня 2006 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого-судді                                                Опейди В.О.      

суддів                                                                 Хомицького А.М., Олексюка ЯМ.

з участю прокурора                                                 Соколова Ю.Б.

заявниці                                                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку апеляцію ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду від 27 липня 2006 року про залишення без задоволення її скарги на постанову помічника прокурора м.Луцька про відмову в порушенні кримінальної справи по факту проникнення у житло і заволодіння майном, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась в прокуратуру м.Луцька із скаргою на дії осіб які самоправно проникли у її житло і заволоділи її майном і членів її сім'ї. Вважаючи, що організованою групою було вчинено проникнення у житло і вчинено заволодіння її майном і членів сім'ї. Просила порушити проти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у зв'язку з наведеним кримінальну справу.

14 квітня 2006 року помічником прокурора м.Луцька було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.130 КК України (в редакції 1961 р.) відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю складу злочину.

ОСОБА_1 було оскаржено зазначену постанову до суду. У скарзі заявник стверджувала, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки висновки зроблені в постанові є не правильними.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 27 липня 2006 року дану скаргу залишено без задоволення.

В апеляції ОСОБА_1 стверджує, що рішення суду є незаконним, оскільки є неповним і постановлене на висновках, які не відповідають дійсним обставинам. Вважає, що слід скасувати постанову суду від 27.07.2006 р., а матеріали перевірки направити на новий розгляд у прокуратуру м.Луцька для проведення належної перевірки.

Заслухавши доповідача, який доповів суть справи, думку апелянта, яка підтримала подану апеляцію, міркування прокурора про залишення постанови суду без зміни, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 236-2 КПК України при розгляді скарги суд повинен з'ясувати підставність відмови у порушенні кримінальної справи з врахуванням дотримання відповідного процесуального порядку і не вправі перевіряти питання доведеності вини тієї чи іншої особи. По результатах приймається одне з рішень, про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, або скарга залишається без задоволення. Згідно ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як вбачається з постанови суду, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, судом було взято до уваги те, що оскаржувана постанова вже була предметом судового розгляду.

У відповідності до матеріалів проведеної перевірки за зверненням ОСОБА_1, а також матеріалів кримінальної справи не встановлено, що в діях зазначених апелянтом осіб є склад злочину. Даний висновок зроблено з врахуванням правовідносин що виникли по відношенню до нерухомого майна, а також конкретних осіб і рішень які приймались у зв'язку з цим як правоохоронними органами так і судом.

Твердження апелянта про те, що за її заявою не проводилось досліджень у принципі, не відповідають фактичним обставинам. Із змісту звернення вбачається, що заявником ставилось питання про порушення кримінальної справи у зв'язку з вчиненням, як вона вважає, тяжкого злочину і щодо подій, які отримали свою оцінку. Зважаючи на площину поставленого питання у зверненні було постановлене правомірне рішення. Окрім цього рішення по наведеному факту в кримінальній справі було предметом судового розгляду і залишене в силі, а отже є законним.

За таких обставин, виходячи з вищенаведеного, на думку колегії суддів оскаржувана

постанова є законною і не підлягає скасуванню.                                                            

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 27 липня 2006 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора м.Луцька від 14 квітня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі ст.6 п.2 КПК України - без зміни.