ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2008 р. |
№ 29/638-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого |
Грейц К.В., |
суддів: |
Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
СПД ФО ОСОБА_1 |
на ухвалу |
господарського суду Харківської області від 18.12.2007 р. |
у справі |
№29/638-07 |
господарського суду |
Харківської області |
за позовом |
СПД ФО ОСОБА_2. |
до |
СПД ФО ОСОБА_1 |
про |
стягнення 50 000,00 грн. |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2007 р. у справі №29/638-07 (суддя Тихий П.В.) зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до СПД ФО ОСОБА_2 про стягнення з ФОП ОСОБА_2. винагороди за договором зберігання від 22.12.2006 р. у сумі 2 000,00 грн. повернуто без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неподанням відповідачем до зустрічної позовної заяви доказів сплати державного мита у встановленому законом розмірі.
У касаційній скарзі СПД ФО ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.12.2007 р. у справі №29/638-07 про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. "а" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. №7-93, ч. 1 ст. 38, п. 4 ст. 65, п. 5 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявник додав до зустрічної позовної заяви докази сплати держмита -оригінал квитанції №267КП1114 про сплату 20,00 грн. держмита, а у разі сплати держмита не в повному обсязі суд повинен був витребувати у відповідача документи про сплату ним держмита у встановленому законом розмірі (102,00 грн.).
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 25.03.2005 р. №2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", яким, зокрема, внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. №7-93. Названий Закон набрав чинності з 31.03.2005 р.
Підпунктом “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв майнового характеру (25 500,00 грн.).
Із доданої до матеріалів касаційної скарги квитанції від 18.12.2007 р. №267КП1114 вбачається, що відповідачем сплачено лише 20,00 грн. державного мита, тобто у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством України за розгляд позовної заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, ухвала господарського суду Харківської області від 18.12.2007 р. у справі №29/638-07 відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу СПД ФО ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.12.2007 р. у справі №29/638-07 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 18.12.2007 р. у справі №29/638-07 -без змін.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна