справа №  2-303/11                    

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                        ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

02.12.2011                                                           

                    Першотравневий районний суд Донецької області

у складі: головуючого судді - Демочко Д.О

при секретарі -                          Цукановій Л.П.

за участю позивачки –             ОСОБА_1

представниці позивача          -          ОСОБА_2      

відповідача           -                     ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та пені за договором займу, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом вказуючи, що 08 травня 2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно  якого останній взяв у борг грошову суму у розмірі 5000 гривень та зобов’язався повернути її 09.07.2008 року. Після закінчення строку виконання зобов’язання за договором позики відповідач ОСОБА_3 повернути вищевказану грошову суму відмовився. Позивачка ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь суму боргу у розмірі 5000 гривень, пеню за прострочення виконання грошового зобов’язання, передбачену договором позики, у розмірі 26250 гривень та судові витрати.

У судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1Ф змінила позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь суму боргу за договором позики від 08.05.2008 року у розмірі 5000 гривень, суму пені за період з 04.07.2010 року по 04.07.2011 року у розмірі 9125 гривень, притягнути відповідача ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, стягнути з відповідача ОСОБА_3 витрати, пов’язані з наданням правової допомоги та 10000 гривень за спричинену їй моральну шкоду.

Представниця позивачки ОСОБА_2, частково підтримала позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 5000 гривень, суму пені за період з 04.07.2010 року по 04.07.2011 року у розмірі 9125 гривень, витрати, пов’язані з наданням правової допомоги, 10000 гривень за спричинену їй моральну шкоду та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні  позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив суд відмовити у їх задоволенні, при чому додав, що договір між ним та позивачкою ОСОБА_1 носить фіктивний характер, ні яких грошей він фактично не позичав та не отримував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, згідно наступних підстав:

ОСОБА_4 вбачається з договору позики від 08.05.2008 року, відповідачка ОСОБА_1 передала відповідачеві ОСОБА_3 безвідсоткову позику у розмірі 5000 гривень, а відповідач ОСОБА_3 зобов’язався повернути вищевказану суму позики у строк до 09.07.2008 року. Вищевказана сума позики повинна бути використана відповідачем ОСОБА_3 для сплати витрат, пов’язаних з весіллям. У разі неповернення вищевказаної суми позики у встановлений договором строк, згідно п. 3.1 вищевказаного договору, відповідач ОСОБА_3 мусив також сплатити пеню у розмірі 0,5 % від суми позики за кожен день прострочення платежу. (а.с. 10). Згідно розписці від 08.05.2008 року, відповідач ОСОБА_3 дійсно зобов’язався повернути позивачці ОСОБА_1 суму позики у розмірі 5000 гривень. до 09.07.2008 року.(а.с. 11).

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 суду пояснили, що відповідач дійсно позичив, та реально отримав у позивачки гроші, про що було укладено договір займу.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Також, договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. ОСОБА_4 вбачається з матеріалів справи, пояснення позивачки, свідків між сторонами було укладено договір позики, згідно якого відповідач реально отримав 5000 гривень, доказів які б це спростовували з боку відповідача суду надано не було, а тому суд вважає, що дана сума повинна бути стягнута з відповідача на користь позивачки.

Згідно п. 3.1 вищевказаного договору, відповідач ОСОБА_3 мусив також сплатити пеню у розмірі 0,5 % від суми позики за кожен день прострочення платежу.           Таким чином, пеня складає 9125 грн., яку згідно ст. 1048 ЦК України, також слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

Крім цього,  у судовому засіданні було підтверджено, що з вини відповідача ОСОБА_3О позивачці ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка була виражена у душевних хвилюваннях, моральних переживаннях, зверненнях до лікаря, які підтверджені відповідними довідками (а.с. 7-9), а тому на користь позивачки з відповідача слід стягнути за спричинену моральну шкоду 500 гривень.

Стосовно судових витрат, з боку позивачки було надано квитанції сплати судового збору у розмірі 312 гривень, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень. Доказів понесення інших судових витрат з боку ОСОБА_1 в судове засідання надано не було, а тому з позивача на користь відповідачки слід стягнути лише суми за сплату судового збору у розмірі 312 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.

Стосовно перекваліфікації даної цивільної справи в кримінальну та притягнення до кримінальної відповідальності відповідача –у суду немає законних підстав для задоволення цих позовних вимог.

Таким чином, з  ОСОБА_3О на користь  ОСОБА_1 слід стягнути 5 000 (п'ять тисяч) гривень суми боргу, 9125 (дев'ять тисяч сто двадцять п'ять) гривень пені, 500 (п'ятсот ) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 432 (чотириста тридцять дві) гривні судових витрат, а всього стягнути: 5000+9125+500+432=15 057 (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят сім) гривень, задовольнивши позов частково.

          У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 11, 57-59, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, ст.,ст. 23, 610, 612, 625, 1046,1047, 1048,1049,1050,  1167, ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та пені за договором займу –задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 000 (п'ять тисяч) гривень суми боргу, 9125 (дев'ять тисяч сто двадцять п'ять) гривень пені, 500 (п'ятсот ) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 432 (чотириста тридцять дві) гривні судових витрат, а всього стягнути 15 057 (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят сім) гривень.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Повний текст рішення виготовлено 07.12.2011 року.

          Апеляційна скарга на рішення Першотравневого районного суду Донецької області, може бути подана до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі, через Першотравневий районний суд Донецької області, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                      Демочко Д.О.