Справа №  2-348/11

                                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                                     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 року                                                                                        місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя у складі:

головуючого судді         - Костромітіної О.О.

при секретарі                  - Степовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донецькообленерго», про захист прав споживачів, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

     В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду  з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Донецькообленерго», про захист прав споживачів, про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Протягом розгляду справи уточнювала позовні вимоги в частині розміру заподіяної їй шкоди ( а.с. 146). В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що за її заявою наданою  до Новоазовського РЕМ з проханням підключити до електропостачання її дачний будинок № 5 по вулиці Приморській  у садівницькому товаристві «Весна»в селі Ленінське Новоазовського району їй були видані технічні умови № 100 від 13.01.1998 року на постійне підключення та пред’явлені додаткові вимоги, за якими вона була повинна  надати в РЕМ заяву від власниці попереду стоячого будинку ОСОБА_2, про згоду на підключення до її приватної лінії з 7 стовбурів, встановленої у 1997 році. Після того, як вона оплатила ОСОБА_2 230 доларів США, частину розходів понесених останньою на установку, отримала її згоду на підключення. Про отримання зазначеної грошової суми від неї ОСОБА_2 написала відповідну розписку, а її заяву із згодою на підключення позивачка передала до Новоазовського РЕМ, де останню також зобов’язали встановити додатково від лінії ОСОБА_2 «А»образну опору по прямій лінії (з двох стовбурів) та ще дві опори під кутом 90 градусів на її ділянці до її будинку; протягнути алюмінієвий провід на стовбурах по прямій лінії та кабель на 2-х стовбурах на її ділянці, встановити електролічильник. За установку  електролінії  від будинку ОСОБА_2 до її будинку нею було оплачено за  матеріали та роботи ЗАТ «СЗ Плаз»4237 гривень. Після виконання нею всіх вимог по техумовам та їх перевірки, працівниками РЕМ був опломбований лічильник позивачки та проведено підключення її будинку до електромереж з відкриттям на її ім’я особистого рахунку № 20-181. Заборгованості за спожиту електроенергію позивачка не мала, була добросовісним споживачем. В березні 2004 року по невідомим для неї причинам, без будь-якого попередження її будинок був відключений від енергопостачання. В РЕМ їй було повідомлено, що між Новоазовським РЕМ та відповідачкою ОСОБА_2 мається судовий спір з приводу визнання електролінії приватною, після вирішення якого будинок позивачки   буде підключений до електропостачання. Судові спори між Новоазовським РЕМ та відповідачкою ОСОБА_2 тривають до наступного часу. В 2007 році Новоазовським РЕМ призведений демонтаж електролінії, ОСОБА_2 та електролінія від будинку ОСОБА_2 до її будинку. Після того як вона отримала рішення Новоазовського районного суду в якому було зазначено, що електролінія була встановлена ні ОСОБА_2 а Новоазовським РЕМ вона звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у розмірі 230 доларів США, та з позовними вимогами до ВАТ «Донецькобленерго»про захист прав споживачів, про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Рішенням Орджонікідзевского районного суду у задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 було відмовлено. Вона оскаржувала дане рішення. Ухвалою Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі було відмовлено в задоволені її апеляційної скарги. За її заявою ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя було залишено без розгляду її позовна заява до ВАТ «Донецькобленерго»про захист прав споживачів, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, оскільки відповідач пообіцяв підключити її дачний будинок до енергопостачання через електролінію садівницького товариства «Весна». До теперішнього часу відповідач не виконує свої обіцянки. В травні 2010 року  її будинок був підключений до електролінії садівницького товариства «Весна», за що вона оплатила  даному товариству 2287,26 гривень. Відповідач відмовився відшкодувати дану суму, внаслідок чого вона понесла додаткові розходи по електропостачанню її дачного будинку, не отримавши відшкодування затрат по установці першої електролінії, яку відповідач демонтував та незаконно відключив її будинок від електропостачання. У зв’язку з грубим порушенням відповідачем ОСОБА_3 користування електроенергією для населення та Закону України «Про захист прав споживачів», а саме незаконне відключення електропостачання її будинку, пошкодження її майна (демонтаж електролінії, яку вона встановлювала за свій рахунок) їй та її сім’ї була спричинена моральна шкода, яка виражається в тому, що вона та її сім’я не могла користуватися дачним будинком протягом 6 років. Просила суд стягнути з ПАТ «Донецькобленерго»230 доларів США, що еквівалентно 1833,45 гривень, які вона виплатила ОСОБА_2 на установку електролінії, 19856,72 гривень понесені нею затрати по установці електролінії з урахуванням індексу інфляції за період з 1998 року по жовтень 2010 року, моральну шкоду  у розмірі 3000 гривень, розходи пов’язані з наданням юридичної допомоги у розмірі 500 гривень.

У судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги та надала суду пояснення аналогічні змісту позовних вимог. Крім того суду пояснила, що без додаткового встановлення  від лінії ОСОБА_2 «А»образної опори по прямій лінії (з двох стовбурів) та ще двох опор під кутом 90 градусів на її ділянці неможливо провести до її будинку електрику. Дані обставини підтверджені  поясненнями головного інженера Новоазовського РЕМ ОСОБА_4, який був опитаний при розгляді справи про захист прав споживачів, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди при її первісному звертанні до суду з даним позовом. Якщо б вона не виконала дані вимоги, то електролінія не була прийнята до експлуатації. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ПАТ «Донецькобленерго»ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та суду пояснила, що у 1997 році зі згоди Саханської сільської ради Новоазовського району Донецької області без розробки відповідного проекту та відводу земельної ділянки була узгоджена траса тимчасового електропостачання садового товариства «Весна»від ПВ-0,4 кВ в с. Ленінське до електрифікації товариства за умови, що після завершення робіт по виконанню технічних умов, електрифікації садового товариства «Весна», ця тимчасова лінія буде демонтована. До цієї лінії були підключені приватні електроустановки голови  товариства «Весна»ОСОБА_6, ОСОБА_2 та позивачки ОСОБА_1

13 січня 1998 року позивачка отримала технічні умови № 100, згідно з яких основним джерелом електропостачання встановлювалося ТП-100, місто приєднання - опора № 46 ЛЕ від ТП-100. Твердження позивачки щодо вимог відповідача стосовно встановлення А-образної опори, надання згоди ОСОБА_2 стосовно приєднання до її приватної лінії, влаштування алюмінієвих дротів на стовпах електролінії є без підставними та непідтвердженими документально. В січні 1998 року без технічного приймання засобу обліку з виїздом на місце в Новоазовському РЕМ був відкритий особовий рахунок на ім’я ОСОБА_1 за № 20-181.

Після виконання садівницьким товариством «Весна»технічних заходів щодо електрифікації, будівництва ТП-103, у зв’язку з неналежним станом тимчасова лінія була демонтована, землі рекультивовані та повернуті власнику Саханської сільської раді Новоазовського району. У зв’язку з чим об’єкт позивача був відключений від електропостачання. У зв’язку з тим, що в місці розташування дачного будинку позивача відсутні мережі, які належать ПАТ «Донецькобленерго»відповідач не мав технічної можливості підключити споруду позивача до своїх мереж.

Крім того в матеріалах відсутні докази того, що демонтована тимчасова лінія електромережі від ПВ-0,4 кВ в с. Ленінське є власністю ОСОБА_1

Заява позивача, про те, що ЗАО «Плаз»виконало технічні вимоги № 100 від 13.01.1998 року та встановила електромережу від будинку № 5 до будинку № 3 по вулиці Приморська в с. Ленінське Новоазовському районі не можуть бути прийняти до уваги, так як не підтверджені належними доказами, а саме відсутні бухгалтерські документи, акти виконаних робіт. Крім того, технічні умови № 100 від 13.01.1998 року не містять вимоги по монтажу лінії електропередач від будинку № 5 до будинку № 3.

Не має правових підстав для повернення позивачці 230 доларів США які вона передала ОСОБА_2, оскільки дані гроші ПАТ «Донецькобленерго»від ОСОБА_1 не отримувало.

Також вважає, що не має підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, оскільки  пунктом 5 статті 4 Закону України  «Про захист прав споживачів»передбачено відшкодування моральної шкоди лише у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією. Просила суд відмовити у задоволенні позову.

Суд вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про відмову у задоволені позову за наступних підстав.

Оскільки правовідносини між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «Донецькообленерго»існували до березня 2004 року, то при вирішенні спору про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд застосовує норми ЦК України в редакції 2003 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є  втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріалами справи встановлено, що 13.01.98 ОСОБА_1 Новоазовським РЕМ були видані технічні умови № 100 на електропостачання житлового будинку, відповідно до яких основним джерелом електропостачання встановлювалося ТП-100, місто приєднання - опора № 46 ЛЕ від ТП-100, підключення виконати кабелем перетин жил не більше 6 кв.мм, алюмінієвий цілісний|цільний|, спосіб прокладки відкритий. Підключення до мережі провадиться персоналом РЕМ після перевірки виконання ТУ майстром дільниці( а.с.8).|прокладення|

13.01.1998 року робітниками Новоазовського РЕМ був опломбований лічильник позивачки та проведено підключення її будинку до електромереж з відкриттям на її ім’я особистого рахунку № 20-181( а.с.), внаслідок чого суд робить висновок, що  ОСОБА_1 була споживачем, яка була приєднана до електричних мереж і використовувала електроенергію.

Відповідно до довідки ПАТ «Донецькообленерго», та акту на оприбуткування матеріалів демонтажу, Новоазовським РЕМ в листопаді 20007 року був проведений  демонтаж опір № 36-42 ВЛ-04, кВ с. Ленінське інв. 1370000. Демонтовані опори в кількості 7 штук,  оприбутковані в підзвіт майстру  Новоазовського РЕМ ОСОБА_7А.( а.с. а.с. 144, 145).

Із акту –прийомки від листопада 2007 року, складеного комісією у складі головного інженеру Новоазовського РЕМ  ОСОБА_8, інженера технічного відділу Новоазовського РЕМ ОСОБА_9, Саханського сільського голови ОСОБА_10, землевпорядника  Саханського сс ОСОБА_11 вбачається, що дільниця повітряної лінії від села Ленінське, який був тимчасово побудований (під будівництво трансформаторної підстанції) садівницького товариства «Весна»став непридатним, опори демонтовані. ( а.с. 16)

5 травня 2000 року між садівницьким товариством «Весна»та ПАТ «Донецькообленерго»був укладений договір № 251 на користування електричною енергією, внаслідок електрифікації садівницького товариства «Весна»згідно із технічними умовами на електропостачання ст «Весна»( а.с. 72-77).

Відповідно до пункту 47 Постанови КМ України,  від 26.07.1999, № 1357 "Про затвердження ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення" енергопостачальник не несе відповідальності за тимчасове припинення постачання електричної енергії, постачання електричної енергії, параметри якості якої не відповідають показникам, зазначеним у договорі, або за шкоду, заподіяну споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а внаслідок дії обставин непереборної сили або з вини споживача.

Таким чином суд приходить до висновку, що зі сторони відповідача ПАТ «Донецькообленерго»не було порушено права споживача ОСОБА_1 а саме незаконного та необґрунтованого відімкнення  енергопостачання  її будинку, оскільки дачний  будинок ОСОБА_1 був підключений до тимчасової повітряної лінії, яка була побудована до електрифікації садівницького товариства «Весна». Оскільки дана повітряна електролінія прийшла в непридатність, то її демонтували, внаслідок чого відімкнули дачний будинок ОСОБА_1 від енергопостачання, а тому дії  ПАТ «Донецькообленерго»не є незаконними та такими, що порушували права споживачки ОСОБА_1

Крім того позивачкою не надано суду доказів, які б спростовували той факт, що встановлена ПАТ «Донецькообленерго»  електрична лінія є тимасовою, та  доказів що демонтована тимчасова лінія електромережі від ПВ-0,4 кВ в с. Ленінське є власністю ОСОБА_1

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріального шкоди, суд виходить з наступного.

При вирішені спору по суті, суд  застосовує норми права що існували на момент виникнення правовідносин між ОСОБА_1 та ПАТ «Донецькобленерго»,  тобто на 13.01.1998 року.

Відповідно до  ст. 25 Закону України «Про електроенергетику»в редакції від 16.10. 1997 року,  споживачі електричної енергії мають право на: підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією; відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством. Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України «Про захист прав споживачів», «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісною конкуренції у підприємницькій діяльності», «Про енергозбереження», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ОСОБА_3 користування електричною енергією затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28  (далі ОСОБА_3),  ці ОСОБА_3 визначають взаємовідносини споживачів електроенергії, електропостачальних та електропередавальних організацій. ОСОБА_3 є обов’язковими для споживачів, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії.  Дані правила поширювалася на правовідносини між енергопостачальником та населенням до моменту введення в дію нових ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення № 1357, затверджених Постановою КМ України від 26 липня 1999 року.

Пунктом 1.2 ОСОБА_3 передбачено, що споживач електричної енергії - це промислові та прирівняні до них підприємства, організації, установи, електрифікований залізничний та міський транспорт, комерційні та сільськогосподарські виробники, невиробничі підприємства, організації, установи, а також міське та сільське населення, які приєднанні до електричних мереж і використовують електроенергію за допомогою наявних струмоприймачів.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.4, 2.5, 2.7 ОСОБА_3, технічні умови на приєднання нових електроустановок, збільшення електричної потужності або зміні вимог до надійності електропостачання споживачів видаються електропередавальною організацією, до мереж якої приєднуються нові чи додаткові потужності.В технічних умовах на підключення електроустановок споживача визначаються: а) точки підключення (підстанція, електростанція або лінії електропередачі, розподільче обладнання, секції розподільчого обладнання, комірки), напруга, на якій мають бути виконані повітряні або кабельні лінії, що живлять об'єкт, очікуваний рівень напруги в точках підключення; в окремих випадках визначається необхідність розробки варіанта спорудження ТЕЦ на базі теплового споживання або розробки варіантів схеми живлення мережі; б) прогнозовані межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності; в) обгрунтовані вимоги щодо підсилення існуючої мережі у зв'язку з підключенням нового споживача (збільшення перерізу проводів, потужності трансформаторів, спорудження нових об'єктів мережі, тощо); г) вимоги до компенсації реактивної потужності; д) вимоги до обліку електроенергії; е) характеристики мережі електропередавальної організації в точці підключення споживача, необхідні для вибору типу і потужності засобів поліпшення якості електроенергії; є) спеціальні вимоги щодо встановлення стабілізуючих пристроїв і приладів контролю якості електричної енергії у її приймачів згідно з державним стандартом; ж) вимоги щодо регулювання добового графіка навантаження; з) обгрунтовані вимоги до автоматичного частотного розвантаження (АЧР), системної протиаварійної автоматики (СПА); и) специфічні вимоги щодо електроустановок споживачів, до яких приєднуються лінії живлення електропередавальної організації (необхідність резервного живлення, автоматичного захисту на вводах, допустимість паралельної роботи живильних ліній, виділення відповідальних навантажень на окремі резервні лінії живлення для збереження електроживлення цих струмоприймачів при виникненні дефіциту потужності в енергосистемі і т. п.); і) резервна потужність для споживачів, які будуть підключені у перспективі на договірних умовах; ї) режим роботи електротермічного устаткування, систем електричного опалення і електроводонагрівання; й) термін дії технічних умов; к) вартість або умови визначення вартості підключення; л) розрахункові значення струмів короткого замикання, вимоги до релейного захисту, автоматики, зв'язку, ізоляції і захисту від перенапруги; м) рекомендації щодо використання типових проектів електро установок; н) інші обгрунтовані вимоги, необхідні для виконання проекту електропостачання.  Виконання технічних умов на підключення є обов'язковим для всіх споживачів і проектних організацій, яким доручається виконання проекту електропостачання. Термін дії, що вказується в технічних умовах, визначається нормативами часу на проектування, будівництво і реконструкцію об'єкта, його черги чи окремого будівництва і може бути продовжений після погодження з електропередавальною організацією. Технічні умови після закінчення терміну їх дії вважаються недійсними. Нові технічні умови і дозвіл на підключення нових або додаткових потужностей споживач одержує в порядку, встановленому цими Правилами. Якщо проектні роботи в установлений термін не були виконані, а схема розвитку або навантаження електромереж за цей час змінилася, електропередавальна організація має право в односторонньому порядку змінити частково або відмінити повністю технічні умови. Будівництво нових, розширення і реконструкція діючих електроустановок споживачів виконуються за рахунок коштів споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

09 грудня 1997 року ОСОБА_2 прийняла від позивачки ОСОБА_1 230 доларів США в рахунок оплати витрат на установку електролінії на дачному селищі в селі Ленінському Новоазовського району, про що написала розписку (а.с.9).

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 03.12.2004 р. в позові ОСОБА_2 до ВАТ «Донецькобленерго»Приазовських електричних мереж Новоазовського РЕМ про відшкодування шкоди відмовлено (а.с.10). Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_2 17.05.97р. Новоазоським РЕМ видані технічні умови № 68 на електропостачання житлового будинку, за якими необхідно додатково встановити 7 опор, за точку підключення прийняти оп. № 35 Л-3 ТП-100, техумови ОСОБА_2 оплачені 22.05.97. Згідно вимоги ПП «Амулет»від 25.05.97р. ОСОБА_2 оплачено за 7ж/б опор 3515,50 грн., за їх доставку оплачено 06.06.97р. 500 грн., за установку –1500 грн. З акту прийомки виконаних робіт по капітальному ремонту за травень 1997 року вбачається, що призведена установка ж/б опор № 36, 37, 38, 39, 40, а також установка А образних ж/б опор № 35,41, зазначена повна кошторисна вартість об’єкта –3248,00 гривень ( а.с. 15)           

Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.   

Згідно із довідки ЗАТ «СЗ Плаз», та приходного ордеру ЗАТ «СЗ Плаз»»( а.с. 11, 13) за заявою ОСОБА_1 виконані роботи по установці електролінії до її дачного будинку № 5 по вулиці Приморській у садівницькому товаристві «Весна «с. Ленінське від будинку № 3 відповідно до технічних умов виданих Новоазовським РЕМ 13.01.1998 року. За виконання робіт ОСОБА_1 оплатила в касу ЗАТ «СЗ Плаз»4237 гривень.

Свідок  ОСОБА_12, який був опитаний по цивільній справі  за № 1294/09 за позовом ОСОБА_1 до ПЕМ ВАТ «Донецькообленерго»про захист прав споживачів, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,  та пояснення якого були досліджені при розгляді даного цивільного спору суду пояснював, що він працює головним інженером ПАТ «Донецькообленерго». Для електрифікації садівницького товариства «Весна»була встановлена тимчасова електролінія напругою 0,4 квт. Після електрифікації СТ «Весна»дана лінія була демонтована. Якщо провадиться лінія відстанню 50 метрів по горизонталі та під прямим кутом ще 40 метрів-для будівництва лінії 0,4 квт, то використовується залізобетонна опора  СВ 9,5. відстань повинна бути 30-35 метрів. При повороті лінії встановлюються або анкер, або 3 опори разом.

Аналізуючи вищевикладені норми права, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення розходів пов’язаних з установкою електролінії від дачного будинку ОСОБА_2 до її дачного будинку у розмірі 19856,72 гривень ( 4237 гривень з урахуванням індексу інфляції за період 1998 року по жовтень 2010 року) необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки по-перше, в технічних умовах № 100 від 13.01.1998 року виданих на ім’я  ОСОБА_1 виконання яких відповідно до ОСОБА_3 є обов’язковим для всіх споживачів,  відсутні вимоги про додаткову установку  від лінії ОСОБА_2 «А»образної опори по прямій лінії (з двох стовбурів) та ще двох опір під кутом 90 градусів на її ділянці до її будинку, по-друге, при демонтажі електролінії було демонтоване 7 опір, які були встановлені відповідно до технічних умов виданих ОСОБА_2, у третіх - позивачкою  не надано ні жодного доказу, що саме за вимогою ПАТ «Донецькообленерго» вона установила «А»образну опору по прямій лінії (з двох стовбурів) та ще дві опори під кутом 90 градусів на її ділянці до її будинку  у зв’язку з чим вона понесла розходи у розмірі 4237 гривень, які були в послідуючим демонтовані, внаслідок чого вона зазнала втрати у зв’язку з демонтуванням електролінії.

При цьому суд при вирішенні спору по суті не приймає до уваги в якості доказів, якими обґрунтовувала позивачка свої позовні вимоги, пояснення свідка ОСОБА_12, довідку ЗАТ «СЗ Плаз», та приходний ордер ЗАТ «СЗ Плаз»про оплату нею за матеріали та виконанні робіт по установці електролінії  4237 гривень, оскільки вони суперечать технічним умовам № 100 від 13.01.1998 року, в яких відсутні вимоги про встановлення позивачкою «А»образної опори по прямій лінії (з двох стовбурів) та ще двох опір під кутом 90 градусів на її ділянці до її будинку.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 в частині  стягнення з ПАТ «Донецькообленерго»матеріальної шкоди у розмірі 230 доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу Національного Банку України 1833,45 гривням, суд виходить з наступного.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 10 лютого 2010 року  в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення на її користь  матеріальної шкоди у розмірі 1843 гривні 30 копійок,відмовлено. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що  позивачка ОСОБА_1 в період з січня 1998 року по березень 2004 року безперервно користувалась енергопостачанням від електролінії, що постачала будинок ОСОБА_2, яка раніше понесла витрати на встановлення електролінії до її будинку, у зв’язку з чим суд вважає, що  позивачкою         ОСОБА_1 були обґрунтовано частково оплачені відповідачці ОСОБА_2 витрати на встановлення електролінії в сумі 230 доларів США.

Оскільки  ПАТ «Донецькообленерго» не отримував від ОСОБА_1 гроші у розмірі 230 доларів США, та зі сторони ОСОБА_1 не було надано суду доказів про те, що за ініціативою ПАТ «Донецькообленерго» ОСОБА_1 виплатила ОСОБА_2 230 доларів США, то суд вважає, що не має правових підстав  для стягнення на користь позивачки   з відповідача ПАТ «Донецькообленерго»матеріальної шкоди у розмірі 230 доларів США.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовленні або використанні продукції, що реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), спричинених дефектною або фальсіфікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої небезпечною для життя та здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки в даному випадку позивачці та її родині діями робітників ПАТ «Донецькообленерго»не було завдано загрози для життя та здоров'я, то позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою у задоволені позовних вимог позивачки у повному обсязі, суд відмовляє у задоволенні решти позовних вимог в частині  стягнення на її користь витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги у розмірі 500 гривень, витрат на  інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37 гривень.

Керуючись ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України , суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донецькообленерго»,  про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 230 доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу Національного Банку України 1833,45 гривням, у розмірі 19856,72 гривень, моральної шкоди у розмірі 3000 гривень, витрат пов’язаних з наданням правової допомоги  у розмірі 500 гривень,  витрат на ІТЗ у розмірі 37 гривень, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення  або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                            О.О.Костромітіна