П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.03.2008 р.                                                                                                     № 4/63 

                                                  Суддя Вовк П.В.

                                                  Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.03.08 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 24.03.08.                                     

                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправною бездіяльність Відповідачів щодо ненарахування та невиплати Позивачу щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення до п'ятого травня у сумі 9 834,00 грн., стягнення з Відповідачів 9 834,00 грн. щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення до п'ятого травня, та стягнення з Відповідачів 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.08 відкрито провадження в адміністративній справі № 4/63.

18.03.08 у судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити.

      Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач вважає, що йому протиправно не донараховано та не виплачено 9 834,00 грн. разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до п'ятого травня, передбаченої ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального статусу», що завдало йому маральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

        Представник Відповідача 1 проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволені позову.

        Представник Відповідача 2 проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволені позову з підстав викладених у письмових запереченнях  № 1846 від 17.08.2008 року, які залучено до матеріалів справи, а саме у запереченнях Відповідач 2 вказує на пропущення Позивачем річного строку звернення до адміністративного суду та наполягає з цих підстав на відмові у задоволені позову в частині вимог про не нарахування та невиплату грошової допомоги за 2004- 2006 роки. Крім того Відповідач 2 вказує, що у квітні 2007 року Позивач отримав щорічну разову допомогу встановлену відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань», як інвалід II групи у розмірі  360 грн., передбаченому ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у редакції чинної станом на час здійснення виплати.

        Представник Відповідача 3 проти позову заперечує з підстав викладених у письмових поясненнях № 09/412-11 від 13.08.08, які залучено до матеріалів справи, а саме Відповідач 3 наполягає на відмові у задоволені позову в частині вимог про не нарахування та невиплату грошової допомоги за 2004- 2006 роки в зв'язку з пропуском Позивачем річного строку на звернення до адміністративного суду та зазначає що виплата  щорічної разової допомоги за 2007 рік здійсненна Позивачу у строки та розмірі передбачені  законодавством  чинним на час здійснення виплати.

Дослідивши матеріали справи, суд -                                                      

ВСТАНОВИВ:

 Відповідно до посвідчення  НОМЕР_1 від 12.02.1996 року ОСОБА_1, 1948 року народження є інвалідом другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(далі Закон) інвалідам війни та прирівняним до них особам крім іншого надаються такі пільги: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Статтею 17¹ Закону передбачено, що щорічна виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст. 12 - 16 цього Закону, здійснюється органами праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання,

Відповідно до п. 3.3 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головним завданням центра є: здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується Позивачем  йому фактично виплачено Відповідачем 3 одноразову допомогу, передбачену Законом у квітні 2004 у розмірі 160,00 грн., квітні 2005 у розмірі 330,00 грн.,  квітні 2006 у розмірі 330,00 грн. та квітні 2007 року у розмірі 360,00 грн.  Отже, за період з квітня 2004 року по квітень 2007 року Позивачу нараховано та виплачено 1180,00 грн., проте  Позивач вважає що за вищевказаний період йму мало бути нараховано та виплачено 11 014,00 грн. Таким чином сума недорахованої та невиплаченої щорічної разової грошової допомоги за період з квітня 2004 року по квітень 2007 року складає  9 834,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 17¹ Закону Позивач мав право звернутися за допомогою та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснювалась виплата допомоги.

Відтак враховуючи, що отримання Позивачем грошової допомоги відбувалось у квітні 2004, квітні 2005, квітні 2006 та квітні 2007 з травня 2004 року, травня 2005 року, травня 2006 року та травня 2007 року Позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на нарахування та отримання  щорічної грошової допомоги за 2004, 2005, 2006, 2007 роки.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що Позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду в частині вимог щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги за 2004, 2005  та 2006 роки у розмірі 7 813,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

На запитання суду чи є у Позивача поважні причини пропуску річного строку звернення до адміністративного суду він таких ненавів.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що Відповідачі 2 та 3 наполягають на відмові у задоволені позову в частині вимог про визнання бездіяльність Відповідачів протиправною по ненарахуванню та невиплаті Позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2004- 2006 роки у розмірі 7813,00 грн. та стягненню 7813,00 грн., у зв'язку з пропуском Позивачем річного строку на звернення до адміністративного суду, суд відмовляє у задоволені позову в  цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання бездіяльність Відповідачів протиправною по не нарахуванню та невиплаті Позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік у сумі 3280,00 грн., стягненню 3280,00 грн. та стягненню 10 000,00 моральної шкоди, суд вважає їх необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (та частини третьої статей 6¹, 6², 6³, 6⁴ Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»крім іншого встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" здійснюється у таких розмірах: інвалідам II групи - 360 гривень.

Як підтверджується матеріалами справи Позивач у квітні 2007 року отримав щорічну разову грошову допомогу, передбачену ст. 13 Закону саме у сумі 360,00 грн.

На підтвердження своїх вимог Позивач посилається на рішення Конституційного Суду України по справі № 6рп/2007 від 09.07.07, яким визнано неконституційною ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, виходячи з аналізу зазначеної норми ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»була чинною та діяла станом на час нарахування та виплати Позивачу 360,00 грн. щорічної разової грошової допомоги.

Відповідно до части 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Враховуючи вищенаведене суд, прийшов до висновку, що Відповідачами доведено відсутність протиправної бездіяльності по не нарахуванню та невиплаті Позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік у сумі 3280,00 грн., оскільки нарахування та виплата Позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2007 у сумі 360,00 грн. здійснена у відповідності до  чинного на той час законодавства з дотриманням принципів встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне відповідно до частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає:

-  у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

-    у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

-  у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач як на підставу стягнення з Відповідачів 10000,00 гривень моральної шкоди посилається на погіршення його здоров'я, пов'язане з протиправними діями Відповідачів по не нарахуванню та невиплаті щорічної грошової допомоги у заявленому Позивачем розмірі, які призвели до неможливості своєчасно купляти необхідні ліки та підриву власного авторитету Позивача серед членів його родини.

Відповідно до частини 1 статті 1167 моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши надані Позивачем пояснення, суд не встановив вини та причинного зв'язку між бездіяльністю (діями) Відповідачів та погіршенням стану здоров'я Позивача. Крім того, Відповідач не довів настання негативних наслідків протиправної, на його думку бездіяльності Відповідачів.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                            П.В. Вовк