П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

12.12.2007 р.                                                                                                     № 4/137

                                                       Суддя Вовк П.В.

                                                       Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.12.07 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 17.12.07.                         

                                                ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання нечинним рішення  Відповідача  від 01.06.07 про відмову Позивачеві у встановлені факту участі у ліквідації аварії на ЧАЕС та її наслідків у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони з метою встановлення їй статусу інваліда війни та зобов'язання  Відповідача видати рішення про встановлення факту у формі відповідної довідки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.07 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/137.

12.12.07 у судовому засіданні Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, виклавши їх наступним чином: визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації щодо невстановлення факту участі ОСОБА_1 26-27 квітня 1986 року у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони та зобов'язати Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації вчинити дії щодо встановлення факту участі ОСОБА_1 26-27 квітня 1986 року у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони з урахуванням даного рішення суду та видати їй відповідну довідку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач відмовив Позивачу у підтверджені факту участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони у період 26-27 квітня 1986 року, шляхом надання відповідної довідки у зв'язку з тим, що Позивач подав до Відповідача недостатньо документів.

Відповідач надіслав до суду письмові пояснення по суті позовних вимог № 01-08/1104 від 22.11.07, у яких зазначив, що відмовив Позивачу у  підтверджені факту участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС шляхом надання відповідної довідки з мотивів відсутності чітко визначеного переліку документів, на підставі яких може бути підтверджена така участь у складі формувань Цивільної оборони. Також, Відповідач зазначив, що просить суд здійснювати розгляд справи без участі свого представника у судових засіданнях.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 1950 року народження ( на далі Позивач) працювала у Житлово-комунальному управлінні Чорнобильської атомної електростанції з 16 червня 1982 р. по 31 червня 1986 р. Починаючи з 01 квітня 1984 р. займала у даному управлінні посаду бухгалтера.

Відповідно до акту № 1 про нещасний випадок на виробництві  від 25.05.1990 року, складений Трестом їдалень Ватутинського району м. Києва Позивач втратив працездатність під час участі на роботах по евакуації населення у м. Прип'ять у зв'язку з аварією на ЧАЕС у період з  26 квітня по 27 квітня 1986 р.

Відповідно до посвідчення НОМЕР_1, виданого Київською міською державною адміністрацією 24 лютого 1998 р. Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. першої категорії та громадянином, захворювання якого пов'язані з наслідками чорнобильської катастрофи.

     Відповідно до частини 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(на далі Закон)  цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Відповідно до пункту 9  ч. 2 статті 7 Закону до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до довідки лікарсько-трудової експертної комісії, серія ВТЕ - 25 № 057600 від 14 травня 1992 р. Позивача визнано непрацездатним та встановлено йому другу групу інвалідності у зв'язку з профзахворюваннями, пов'язаними з роботами на ЧАЕС.

Відповідно до статті 13 Закону інвалідам війни встановлені відповідні пільги.

Для набуття статусу інваліда війни Позивач звернувся до Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації (далі Відповідач) з заявою про надання підтвердження про залучення його у склад формування Цивільної оборони до виконання обов'язків цивільної оборони 26 та 27 квітня 1986 року з метою подання його до органу соціального забезпечення. 

Листом № 01-08/498 від 01.06.07 Відповідач відмовив Позивачу у наданні  вищезазначеного підтвердження з підстав того, що законодавством невизначено чіткого переліку документів, на підставі яких може бути підтверджена така участь, а доданих до заяви  Позивача документів недостатньо для встановлення необхідних обставин.

У листі № 01-08/498 від 01.06.07 Відповідач зазначає, що у своїй діяльності при встановлені фактів перебування у складі невоєнізованих формувань Цивільної оборони він керується листом - відповіддю Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів і інвалідів Верховної ради України на запит народного депутата Челнокова С.Д. № 0625/7-370 від 08 грудня 2005 р., в якому перелічуються документи, на підставі яких встановлюється статус інваліда війни: довідка, що підтверджує залучення особи, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, що видана на підставі архівних даних і документів відповідним Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення разом з посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), з вкладкою учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. Також, Відповідач зазначає, що іншого порядку підтвердження факту участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків у складі невоєнізованих формувань ЦО на теперішній час не визначено. Як вбачається з листа 01-08/498 від 01.06.07 Відповідач не вчинив жодних дій для встановлення факту участі (не участі) Позивача у ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС та її наслідків у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони 26-27 квітня 1986 року, якто допиту свідків, направлення відповідних запитів, тощо.

Як зазначає Відповідач у письмових пояснення по суті позовних вимог № 01-08/1104 від 22.11.07 формування ЦО, в тому числі - невоєнізовані, відповідно до вимог Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого 18.03.1976 Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111, та Положення про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженого наказом начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 № 90, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення. Завдання щодо виконання завдань виробничого характеру на них не покладались та не покладаються. Законом України «Про Цивільну оборону України»визначений аналогічний порядок створення та завдання цих формувань. Таким чином, відповідно до названих нормативно-правових документів, які діяли на той час, до виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та її наслідків, повинні були залучатись саме формування ЦО, за виключенням випадків, коли характер виконуваних робіт не відносився до завдань Цивільної оборони. Евакуація населення, до проведення якої відповідно до наданих ОСОБА_1 документів, вона була залучена, відносилось та відноситься до завдань Цивільної оборони.

Як вбачається з позовної заяви та не заперечується Відповідачем Позивач додав до заяви про підтвердження вищезазначеного факту всі перелічені у листі № 0625/7-370 від 08 грудня 2005 документи окрім довідки, про те що Позивач 26-27 квітня 1986 року виконував обов'язки з цивільної оборони у складі формувань цивільної оборони, але такої довідки у Позивача немає, оскільки такі документи не збереглися, а по спливу 21 року після аварії відновити їх неможливо, що також підтверджує Відповідач у листі Міністерству праці та соціальної політики України від 26.11.07 № 01-08/1112. Проте, Позивач зазначив, що факт виконання ним обов'язків цивільної оборони у складі формування цивільної оборони можуть підтвердити свідки.

Так у судовому засіданні 12.12.07 у якості свідка допитано ОСОБА_2 1964 року народження, яка відповідно до вимог КАС України склала присягу свідка та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань відповідно до ст. 384, 385 КК України.

ОСОБА_2 підтвердила, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 26.04.1986 р. по 27.04.1986 р. приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки входила до складу невоєнізованого формування Цивільної оборони, як працівник комунально-технічної служби ЖКУ ЧАЕС ЖЕК № 2.

Це формування було піднято по тривозі Цивільної оборони для евакуації населення міста Прип'ять. Також, свідок (ОСОБА_2) підтвердила, що ОСОБА_1 була піднята по тривозі Цивільної оборони та безпосередньо приймала участь в евакуації населення міста Прип'ять. На підтвердження власної участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань цивільної оборони ОСОБА_2 надала суду, копію довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/336 від 10.04.07 та копію посвідчення НОМЕР_2 інваліда другої групи, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни 

Також, у якості письмового доказу Позивач надав суду нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_3 1935 року народження, в якій зазначено, що «Я, ОСОБА_3, працюючи секретарем міської Ради народних депутатів в місті Прип'ять з 24.12.1980 по 21.06.1987 р.р. підтверджую, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 26.04.1986 р. по 27.04.1986 р. приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки входила до складу невоєнізованого формування Цивільної оборони, як працівник комунально-технічної служби ЖКУ ЧАЕС ЖЕК № 2.

Це формування було піднято по тривозі Цивільної оборони для евакуації населення міста Прип'ять.

Цією заявою доводжу до Вашого відома, що ОСОБА_1 була піднята по тривозі Цивільної оборони та безпосередньо приймала участь в евакуації населення міста Прип'ять.

Згідно довідки № 01-08/1034 від 07.11.2007р. видане управлінням з питань надзвичайних ситуації Київської обласної державної адміністрації, я є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».

Відповідно до частини 1 статті 79 КАС України Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 3 статті 1 Положення «Про цивільну оборону  України»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 299 від 10.05.1999 крім іншого одним з завдань цивільної оборони є захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження. З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Позивач під час участі на роботах по евакуації населення у м. Прип'ять у зв'язку з аварією на Чорнобильської АЕС у період з 26 квітня по 27 квітня 1986 р. виконував завдання покладені на цивільну оборону та входив до складу невоєнізованого формування Цивільної оборони, як працівник комунально-технічної служби ЖКУ ЧАЕС ЖЕК № 2.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

       ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.   Визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації щодо невстановлення факту участі ОСОБА_1 26-27 квітня 1986 року у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони.

3.    Зобов'язати Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації вчинити дії щодо встановлення факту участі ОСОБА_1 26-27 квітня 1986 року у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони з урахуванням даного рішення суду та видати їй відповідну довідку.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                            П.В. Вовк