ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 р. | № 17/348-05-10779 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, |
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 |
у справі | господарського суду Одеської області |
за позовом | Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради |
до | 1. Комунального підприємства “Одесрембуд” 2. Малого приватного підприємства “Кельма” |
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача | Одеська міська рада |
про | визнання недійсним договору оренди |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | Севастьянова С.О. –дов. № 01-13/11829 від 04.10.2006 |
від відповідачів: | 1. не з’явились 2. не з’явились |
від 3-ої особи: | не з’явились |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 26.04.2006 господарського суду Одеської області у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 11.07.2006 Одеського апеляційного господарського суду рішення від 26.04.2006 господарського суду Одеської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що ст. 796 Цивільного кодексу України, передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Не погоджуючись з судовими рішеннями представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування”.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що деревообробний цех “Стройдеталь” комунальне підприємство “Одесрембуд” (орендодавець) та МПП “Кельма” (орендар) 30.04.2003 уклали договір оренди № 4, відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння паркетний цех загальною площею 700 кв.м. для виготовлення столярних виробів та прилеглу до нього територію площею 1020 кв.м. строком до 01.05.2013, який узгоджений з КП “Одесрембуд”.
Відповідно до Положення про деревообробний цех “Стройдеталь” КП “Одесрембуд” наділив цех правом здавати в найм (оренду) нерухоме майно, яке цеху передано в оперативне відання, з укладанням відповідних угод від імені КП “Одесрембуд” з юридичними та фізичними особами (громадянами), органами державної влади та місцевого самоврядування (пункти 2.3.6, 4.1, 4.1.1, 4.1.4 Положення). Спірний договір оренди укладений цехом від імені КП “Одесрембуд”.
Господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що оспорюваний позивачем договір відповідає вимогам чинного законодавства і відсутні підстави для визнання його недійсним.
Статтею 796 Цивільного кодексу України передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Згідно статті 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою, що також визначено оспорюваним договором оренди.
Господарськими судами встановлено, що розпорядженням міського голови №193-01р від 21.02.2005 передано від КП “Одесрембуд” в управління позивача будівлі, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 58, згідно додатку, яким визначений перелік цього майна після укладення оспорюваного позивачем договору оренди. Будівлі та майно на період розгляду справи у суді Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради не прийнято.
Господарські суди правомірно дійшли висновку щодо безпідставності вимог позивача про повернення прилеглої території орендованого цеху територіальній громаді в особі Одеської міської ради, оскільки це суперечить ст. 152 Земельного кодексу України, згідно якої тільки власник або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, яким є Одеська міська рада.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 11.07.2006 Одеського апеляційного господарського суду зі справи № 17/348-05-10779 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко