Справа №  2-120/11

РІШЕННЯ

ім'ям України

"29" липня 2011 р. Амвросіївський районний суд, Донецької області

                                        в складі: головуючого  -  судді           Ладе В.Р.

                                                      при секретарі  -                      Бачуріній М.В.

                                               за участю  позивача  -                   ОСОБА_1                                                               

                                                            відповідача  -                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Амвросіївка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

                                                                В С Т А Н О В И В:       

12 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, обрунтовуючи позовні вимоги наступним: Позивач і відповідач працювали разом водіями в автотранспортному підприємстві. Наприкінці 2005 року автопідприємство збанкрутіло, автобуси виставляли на продаж і позивач з відповідачем за сумісні кошти купили два автобуси. Документи на куплені автобуси оформили на відповідача ОСОБА_2 На автобусах працювали разом до травня 2010 року, а потім ОСОБА_2  розірвав стосунки з позивачем. Щодо куплених за сумісні кошти автобусів, вирішили, що відповідач сплачує позивачу  половину вартості автобусів в сумі 40000 грн. 12 травня 2010 року ОСОБА_2 написав розписку, згідно якої повинен сплачувати позивачу по 2000 грн. щомісячно до погашення боргу. Дане зобов»язання відповідач не виконував, борг не сплачував.  Крім того, він продав автобуси, а позивачу не сплатив нічого. Відповідач не виконує грошове зобов»язання тому позивач звернувся  до суду і просить стягнути з відповідача борг в сумі 40000 грн., а також у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., оскільки своїми неправомірними діями відповідач спричинив позивачу моральну шкоду, що виявилося у значних психічних переживаннях, позивач вимушений був змінити спосіб свого життя, щоб матеріально утримувати сім»ю.

У судовому засіданні  позивач ОСОБА_1  підтримав позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні. Суду пояснив, що  він і ОСОБА_2 працювали в автотранспортному підприємстві. У 2005 році підприємство збанкрутіло і вони з відповідачем за сумісні кошти купили  два автобуса. Документи на них були оформлені на відповідача. До травня 2010 року на куплених автобусах працювали разом, а потім  між ними виникли непорозуміння і ОСОБА_2 вирішив розірвати з ним стосунки. Працював на автобусах зі своїм сином, отримував прибутки, а йому нічого не платив. Він звернувся до відповідача для вирішення питання щодо сумісно куплених автобусів. Вони вирішили, що автобуси залишаються у відповідача, який сплачує йому грошову компенсацію в сумі 40000 грн. по 2000 грн. щомісячно до погашення боргу.  12 травня 2010 року відповідач дав йому розписку про сплату боргу так як вони домовилися.  Але до теперішнього часу відповідач не виконує умови їх домовленості, він продав автобуси і не сплатив йому жодної копійки. Тому він вимушений був звернутися до суду і просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу 40000 грн. Крім того, просить стягнути у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., оскільки невиплата відповідачем суми боргу спричинила йому моральні страждання, він вимушений був змінити умови свого життя для того, щоб матеріально утримувати свою сім»ю.

Відповідач ОСОБА_2  у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, згоден сплатити позивачу суму боргу 40000 грн. згідно наданої ним розписки. Вимогу позивача про сплату 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди не визнає, оскільки вважає, що своїми діями не спричиняв позивачу ніяких страждань..                                                                              

Суд, вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що  12 травня 2010 року відповідач ОСОБА_2 надав позивачу розписку про сплату ОСОБА_1 по 2000 грн. щомісячно на загальну суму 40000 грн.

Відповідно до  ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно наданої суду розписки відповідач зобов»ячався сплачувати позивачу по 2000 грн. щомісячно на загальну суму 40000 грн. Розписка видана 12 травня 2010 року.

Відповідач не виконує зобов»язання згідно наданої ним розписки, не сплачує позивачу гроші, суму боргу у судовому засіданні визнав повністю.

За таких обставин позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 боргу в сумі 40000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки не передбачена  чинним законодавством.                         

На підставі ст. ст. 15,16, 1046 ЦК України, керуючись ст. ст.208, 209, 212, 213, 214 та 294 ЦПК України, суд

                                                               В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40000 грн. (Сорок тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 400 грн. (Чотириста гривень)  та витрати на інфоромаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. (Сто двадцять гривень).                     

Рішення може бути оскаржене до  Апеляційного суду в Донецькій області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів після його проголошення.

СуддяОСОБА_4