Справа НОМЕР_2-3475/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 грудня   2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі - Соболевій  О.М.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі суду у  місті Одесі  цивільну  справу  за  позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до  ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа КП ДЕЗ «Фонтанський» про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди, посилаючись на те, що вона та її чоловік ОСОБА_2 є співвласниками  квартири АДРЕСА_1, над якою  розташована квартира НОМЕР_1, в якій мешкають ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 і які неодноразово  затоплювали їх квартиру, в результаті чого пошкодженні стіни на кухні, стеля і стіна в туалеті, у зв’язку з чим квартира потребує ремонту, вартість якого за висновком спеціалістів ДП «НІІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»складає 3036,00 гривень, що підтверджується доданими до заяви робочим проектом кошторисної документації від 05.09.2006 року. Позивачка ОСОБА_1 просила суд стягнути на її користь солідарно з відповідачів  майнову шкоду у розмірі 3 036,00 гривень та моральну шкоду у розмірі 3 000 гривень.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2008 року  з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і  ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 було стягнуто майнову шкоду у розмірі 3 036,00 гривень, моральну шкоду у розмірі 1 000 гривень та судові витрати.

Ухвалою   апеляційного суду Одеської області  рішення Приморського районного суду м.Одеси від 30.01.2008 року   було скасовано,  а справу направлено на новий розгляд  до того ж суду  іншим складом суду.  Суд апеляційної інстанції зазначив, що  із матеріалів справи вбачається , що затоплення квартири позивачки  сталося в результаті розгерметизації  стиків каналізаційного  стояку, експлуатацію та утримання  будинку  АДРЕСА_1, в якому знаходиться квартира позивачки  та відповідачів, здійснює  КП ДЄЗ «Арнаутське»,  яке необхідно залучити  до участі у справі.

Протягом нового  розгляду справи  ОСОБА_1 неодноразово уточнювала позовні вимоги, 26.05.2009 року  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  звернулися до суду  з уточненою позовною заявою  за участю третьої особи КП ДЄЗ «Фонтанський»до  ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 та  ОСОБА_6, до ОСОБА_9, ОСОБА_8 з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, просила суд стягнути на її користь солідарно з відповідачів  майнову шкоду у розмірі 6746,00 гривень та моральну шкоду у розмірі 3 000 гривень, судові витрати 350,00 грн.

11.11.2009 року заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси  на користь позивачів було стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9,  ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 6746,00 гривень, та судові витрати у розмірі 350,00 гривень.

За заявою відповідачів про перегляд заочного рішення суд ухвалою від 05.07.2010 року скасував заочне рішення  і призначив справу до нового розгляду.  

18.05.2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про часткову відмову від позовних вимог, та просили суд стягнути на їх користь солідарно з відповідачів  майнову шкоду у розмірі 3129,57 гривень, витрати пов’язані з оплатою послуг експерта 4940,40 гривень  та моральну шкоду у розмірі 3 500 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, позивач ОСОБА_2 надав до суду письмову заяву   про розгляд справи за його відсутності (а.с.184. том 1). Позивачка ОСОБА_1 та її представник  пояснили, що 28.08.2006 року  було затоплено квартиру АДРЕСА_1, що підтверджено актом комісії дільниці №2  ДЕЗ «Арнаутська»від 29.08.2008 року. Затоплення сталося з вини мешканців квартири АДРЕСА_2, якими є відповідачі, внаслідок технічно неграмотного підключення ванної до каналізаційного стояку, що в свою чергу призвело до розгерметизації стиків каналізаційного стояку.  Внаслідок затоплення були пошкодженні стіни на кухні, стеля та стіна в туалеті квартири позивачів, у зв’язку з чим квартира потребує ремонту. Позивачка   ОСОБА_1  та її представник зазначили, що   відповідно до висновку № 14913 від 11.01.2011 року ОНДІСЕ вартість відновлювальних робіт  у квартирі АДРЕСА_1 у нині діючих ринкових цінах на будівельні послуги та матеріли складає 3129,57 грн. Пошкодження оздоблювальної поверхні приміщення «4,5»квартири АДРЕСА_1  сталося внаслідок заливу рідиною, яка проникла з приміщення ванної кімнати квартири НОМЕР_1, внаслідок розгерметизації  стиків каналізаційного  стояку, відповідають обставинам вказаним у акті дільниці №2  ДЕЗ «Арнаутська»від 29.08.2008 року.

Позивачка та її представник обґрунтовують  свої позовні вимоги ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України, згідно з нормами яких, майнова і моральна шкода, завдана фізичній особі  відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини;  ч. 1 ст. 1190 ЦК України, в якій закріплено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність  перед потерпілим.   

Відповідачі  позов не визнали у повному обсязі, просили відмовити у його задоволені, посилаючись на наступні обставини: залив квартири АДРЕСА_1 відбувся внаслідок затоплення перекрить з каналізаційного стояку, який розташований у  будинку, та таке затоплення ймовірно могло бути  здійснено мешканцями 3,4 поверхів; в квартирі АДРЕСА_1 розгерметизації стиків каналізаційного стояку внаслідок неграмотного підключення ванної до каналізаційного стояку, не відбувалося, оскільки у ванній кімнаті не існує ванної,  усі  водопровідні, каналізаційні труби вмуровані у стіни, витікання рідини в ванній кімнати квартири НОМЕР_1 28.08.2009 року не відбувалося,  тільки після того як 29.08.2009 року була розібрана штукатурна кладка було виявлено витікання рідин, яке було ліквідовано.

Відповідачі вважають, що відомості викладені у актах експлуатаційної організації не відповідають дійсності. Висновок експерта  № 14913 від 11.01.2011 року ОНДІСЕ є таким, що не відповідає вимогам законодавства України, оскільки не проводився безпосередньо експертом ОНДІСЕ, а спеціалістом з яким було укладено угоду. При проведенні експертного дослідження не було оглянуто приміщення ванної кімнати НОМЕР_1, й  висновок № 14913 від 11.01.2011 року ОНДІСЕ спростовується  технічним висновком  від вересня 2011 року  про стан підсобного приміщення квартири АДРЕСА_2 виготовленому  ВАТ Український науково-дослідний та  проектних інститут  сталевих конструкцій ім. Шиманського В.М., відповідно до висновків якого у  досліджувальному приміщені не  виявлено приєднання до комунікацій, сантехнічні прибори не встановлені; можливих місць їх приєднання до комунікацій не існує. Крім того,  вважають,  що третя особа  - ДЕЗ «Арнаутський»має бути залучена до участі у справі у якості відповідача, так як  залив квартири відповідачки стався з вини ДЕЗ «Арнаутський», внаслідок неналежного утримання комунікацій будинку АДРЕСА_1.

Третя особа надала до суду клопотання від 17.05.2011 року про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріли справи, заслухавши пояснення сторін, вважає|лічить|, що позовні вимоги  підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що 28.08.2006 року  квартиру НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності  було затоплено. Відповідно до акту комісії дільниці №2  ДЕЗ «Арнаутська»від 29.08.2008 року, затоплення сталося з вини мешканців квартири АДРЕСА_2, якими є відповідачі,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, внаслідок самовільного технічно неграмотного підключення  відповідачами ванної до ревізії каналізаційного стояку, що в свою чергу призвело до розгерметизації стиків каналізаційного стояку.  Внаслідок затоплення були пошкодженні стіни на кухні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , стеля і стіна в туалеті площею 1 кв.м., у зв’язку з чим квартира потребує ремонту, відповідно до висновку № 14913 від 11.01.2011 року ОНДІСЕ вартість відновлювальних робіт  у квартирі АДРЕСА_1 у нині діючих ринкових цінах на будівельні послуги та матеріали складає 3129,57 гривень. Відповідно до висновку № 14913 від 11.01.2011 року ОНДІСЕ пошкодження  оздоблювальної поверхні приміщення «4,5» квартири АДРЕСА_1  сталося внаслідок заливу рідиною, яка проникла з приміщення ванної кімнати квартири НОМЕР_1, внаслідок розгерметизації  стиків каналізаційного  стояку, що підтверджується обставинами вказаним у акті дільниці №2 ДЕЗ «Арнаутська»від 29.08.2008 року.

Позивачами за проведення експертного дослідження  ОНДІСЕ  сплачено   4 940,40 гривень.

Квартира АДРЕСА_2 є комунальною. Згідно до довідок  дільниці №2  ДЕЗ «Арнаутська» у вказаній квартирі зареєстровані (прописані) на загальній площі 42,2 кв.м: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, неповнолітня ОСОБА_5; на загальній площі 39,4 кв.м. ОСОБА_8, головний  наймач вказаної площі - ОСОБА_7.

Згідно  ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно зі ст.1166 ЦК  України  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов  висновку, що  вимоги позивачів про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 солідарно на їх користь   майнової шкоди в сумі 3 129,57 гривень та  витрат на проведення  експертизи у розмірі 4 940,00 гривень    ґрунтуються на законі та відповідають встановленим способам захисту права.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з положень ст. 16 Цивільного Кодексу України, відповідно до вимог якої, кожна  особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Стаття 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, в частині 1 якої вказано про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року №4 (зі змінами від 25 травня 2001 року №5), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На підставі наведеного суд виходить з того, що позивачами всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суду не надано належних доказів спричинення їм моральної шкоди.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивачів стягуються  сума судових витрат  по сплаті  витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 гривень та державне мито у розмірі 80,70 гривень на користь держави.

Керуючись  ст.ст.22,23,1166,1167 ЦК| України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8  на користь ОСОБА_1,  ОСОБА_2  матеріальну  шкоду в сумі 3 129,57 гривень, витрати на проведення експертизи у розмірі 4 940,40 гривень, а також судові витрати у розмірі 30 гривень.  

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8  на користь держави  державне мито у розмірі 80,70 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської  області шляхом подання апеляційної скарги  протягом 10-ти  днів з дня його проголошення.   

Суддя                                                                                                               05.12.2011