ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 жовтня 2006 р. | № 39/444 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.,
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши касаційну скаргу малого приватного підприємства “Комплекс-97” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р. у справі № 39/444 за позовом малого приватного підприємства “Комплекс-97” до товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс “Стронг”, комунального підприємства “Криворізьке бюро технічної інвентаризації”, за участю третьої особи –приватного підприємства “Новий Мир”, про визнання недійсним договору та реєстраційного посвідчення, -
Встановив:
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. “г” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (зі змінами та доповненнями від 25.03.2005 р.), яка стосується розміру ставок державного мита, із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами, які подаються до господарських судів, сплачується 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 р., позови про визнання недійсними угод оплачуються державним митом залежно від вартості відшукуваного майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою.
Як вбачається з матеріалів справи № 39/444, позов малого приватного підприємства “Комплекс-97” заявлено про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1/96 від 27.05.1996 р. та реєстраційного посвідчення від 08.05.2002 р. про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс “Стронг” права власності на нежитлову будівлю, виданого комунальним підприємством “Криворізьке бюро технічної інвентаризації”. Загальна сума угоди за договором № 1/96 від 27.05.1996 р. –64502247000 крб., що в перерахуванні в гривні складає 645022,47 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2005 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р., в частині позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1/96 від 27.05.1996 р. відмовлено, в частині визнання недійсним реєстраційного посвідчення від 08.05.2002 р. в позові відмовлено. Позовні вимоги, викладені в доповненнях до позовної заяви, залишені без розгляду.
Не погодившись з постановленими у справі судовими рішеннями, позивач просить скасувати їх та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу майна № 1/96 від 27.05.1996 р.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню скаржнику, оскільки подана з порушенням норм процесуального права щодо її належного оформлення.
Додана до касаційної скарги квитанція від 01.08.2006 р. на суму 42,50 грн. не відповідає вказаним вимогам, тому не може вважатись належним доказом сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р. у справі № 39/444 повернути малому приватному підприємству “Комплекс-97”.
Судді Перепічай В.С.
Вовк І.В.
Гончарук П.А.