Справа № 2-а-149/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 року                                                                 м.  Суми   

Зарічний районний суд м. Суми в складі:   

                                                                      головуючого –судді Сидоренко А.П.   

                                                                      з участю секретаря  –Косухіної Т.І.  

                                                       представника відповідача –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Контрольно-ревезійного управління в Сумській області в особі заступника начальника управління ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом та мотивує свої вимоги тим, що постановою заступника начальника Контрольно-ревізійного управління в Сумській області ОСОБА_3 №050720 від 15 жовтня 2010 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-2 КУпАП. Відповідач у постанові зазначив, що позивачем, як директором Державної Сумської біологічної фабрики, допущено наступне порушення - ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку в частині не здійснення належної його організації, а саме підписання фінансового плану підприємства на 2009 рік до якого безпідставно внесені показники витрат на рекламу і благодійну допомогу та первинних бухгалтерських документів (рахунків, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), наказів, тощо), відповідно до яких здійснено витрати на рекламу і благодійну допомогу в сумі 18200,05 грн. та 5900 грн. відповідно без затвердженого в установленому порядку фінансового плану та без дозволів вищестоящої організації. Відповідач вважає, що зазначеним порушено: п. 1, 2, 9 ст. 75 Господарського кодексу України; пп. 2а п.13 постанови КМУ від 29 листопада 2006 року; п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач зазначає, що згідно статті 8 вказаного Закону позивач, як керівник підприємства, відповідає за питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Частина 4 статті 8 Закону визначає форми організації бухгалтерського обліку для забезпечення його ведення. Такою формою, зокрема, є введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

Цей обов'язок позивачем виконаний належним чином: на Сумській біофабриці згідно штатного розпису створена відповідна бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. На посади прийняті бухгалтери з відповідною кваліфікацією, створені необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку.

Частина 7 статті 8 Закону встановлює, що ведення бухгалтерського обліку підприємства покладено на головного бухгалтера та бухгалтерів служби. Тобто, організація бухгалтерського обліку та його ведення є різними поняттями. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник, а за ведення обліку - бухгалтер. У пункті 6.3. статті 6 Статуту Державної Сумської біологічної фабрики визначені обов'язки та відповідальність директора підприємства. До службових обов'язків директора фабрики входить керівництво оперативною та господарською діяльністю підприємства, укладання договорів, розпоряджання коштами та майном, відповідальність за стан і діяльність підприємства, але не ведення бухгалтерського обліку.

Згідно частини 6 статті 8 Закону керівник підприємства зобов'язаний забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Таким чином, складання й підписання первинного документу та ведення бухгалтерського обліку первинних документів також є різними поняттями. Тому дії позивача неможливо кваліфікувати за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.

Згідно статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Стаття 164-2 КУпАП не передбачає відповідальності за підписання первинних документів та організацію бухгалтерського обліку. Також дана стаття не встановлює відповідальності за незабезпечення усунення виявлених попередньою ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Вважає, що він не є суб’єктом правопорушення, визначеного ст. 164-2 КУпАП, оскільки ведення бухгалтерського обліку не входить до його безпосередніх службових обов'язків, а тому відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у вказаній справі підлягає закриттю в зв’язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Просить  визнати дії відповідача неправомірними, скасувати постанову про адміністративне правопорушення  № 050720 від 15 жовтня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В судове засідання позивач не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що в ході проведення ревізії питань фінансово-господарської діяльності Державної Сумської біологічної фабрики „Сумська біофабрика” було встановлене порушення діючого законодавства що стосується ведення бухгалтерського обліку. Враховуючи, що позивач займає посаду керівника вказаного підприємства, він був притягнутий до адміністративної відповідальності. Порушення, які були виявлені при проведенні ревізії, підтверджені постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов  задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою №050720 по справі про адміністративне правопорушення від 15 жовтня 2010 року, винесеною заст. начальника управління Контрольно-ревізійного управління в Сумській області ОСОБА_3, на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 221 грн. Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку в частині не здійснення належної його організації, а саме підписання фінансового плану підприємства на 2009 рік, до якого безпідставно внесені показники витрат на рекламу і благодійну допомогу та первинних бухгалтерських документів (рахунків, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), наказів, тощо), відповідно до яких здійснено витрати на рекламу і благодійну допомогу в сумі 18200,05 грн. та 5900 грн. відповідно без затвердженого в установленому порядку фінансового плану та без дозволів вищестоящої організації в 2009 році. На момент завершення ревізії порушення не усунуто. Встановлено незабезпечення усунення, виявлених попередньою ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання держвласності та фінансів. (а.с. 5).

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за приховування  в  обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків,  відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення  неправдивих  даних  до  фінансової  звітності, неподання фінансової   звітності,   несвоєчасне   або   неякісне проведення інвентарізацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання  працівникам державної  контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Контрольно-ревізійним управлінням в Сумській області (далі –КРУ в Сумській області) проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної Сумської біологічної фабрики „Сумська біофабрика” (далі –ДСБФ „Сумська біофабрика”), директором якого працює позивач, за період з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2008 року, за результатами якої складено акт від 24 грудня 2008 року (а.с. 87-102).

За наслідками перевірки листом від 30 рудня 2008 року було зобов’язано ДСБФ „Сумська біофабрика” серед інших вжити заходів, в межах повноважень, визначених законодавством, щодо відшкодування винними особами зайво проведених витрат на оплату відряджень працівникам підприємства в сумі 0,6 тис. грн., на оплату ремонтних робіт ФОП ОСОБА_4 в сумі 1,9 тис. грн. (а.с. 68).

КРУ в Сумській області проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної Сумської біологічної фабрики „Сумська біофабрика”, директором якого працює позивач, за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт від 27 серпня 2010 року (а.с. 65-66).

Законність вимог КРУ в Сумській області, викладеної в акті від 27 серпня 2010 року, була предметом судового розгляду в межах справи № 2-а-1870/524/11 за позовом КРУ в Сумській області до Державної Сумської біологічної фабрики „Сумська біофабрика” про зобов’язання вчинити дії. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року зобов’язано ДСБФ „Сумська біофабрика” виконати п.п. 2, 9, 18 листа-вимоги КРУ в Сумській області від 04 жовтня 2010 року №7-14/6052 „Про усунення виявлених ревізією порушень”, а саме:

1. зобов’язати ДСБФ «Сумська біофабрика»відобразити в обліку підприємства дебіторську заборгованість по проведеним витратам на рекламу та благодійну допомогу на суму 18200,05 грн. та 5900 грн. та провести претензійно-позовну роботу з надавачами послуг з реклами та одержувачами благодійної допомоги щодо повернення коштів;

2. зобов’язати ДСБФ «Сумська біофабрика»стягнути з винних осіб кошти в сумі 1474,80 грн., з яких в подальшому 737,50 грн. перерахувати в дохід Державного бюджету України;

3. зобов’язати ДСБФ «Сумська біофабрика»стягнути з винних осіб кошти за нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 2792,85 грн., з яких 1164,55 грн. перерахувати в дохід Державного бюджету України.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України  обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт ведення ДСБФ „Сумська біофабрика” бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, а тому на позивача обґрунтовано накладене адміністративне стягнення на підставі ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

З  п. 6.3 Статуту Державної Сумської біологічної фабрики „Сумська біофабрика” вбачається, що керівник підприємства несе відповідальність за стан та діяльність підприємства, в тому числі за формування та виконання фінансових планів.

Таким чином твердження позивача, що він не має відповідати за правопорушення передбачене ст. 164-2 КУпАП, оскільки не є суб’єктом вказаного правопорушення, є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П. 1 ч. 3 ст. 2  КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна заява про визнання дії відповідача неправомірними, скасування постанови є необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та, керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-72, 159, 160-163 КАС України, ст. ст. 14, 164-2 ч. 1, 247, 280, 289, 293 КУпАП,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанову суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

                                                Суддя                                           А.П.Сидоренко