ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

12 жовтня 2006 р.

№ 2-26/1054.1-2006 (2-20/5138.1-2005,2-5/2498-04,2-5/15358-03)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                                                Перепічая В.С.,

                                                                                                Вовка І.В.,

                                                                                                Гончарука П.А.,

розглянувши касаційну скаргу малого підприємства “Афон” на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. у справі № 2-26/1054.1-2006 за позовом малого підприємства “Афон” до малого приватного підприємства “Фенікс”, товариства з обмеженою відповідальністю “Ефір”, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені О.В. Суворова, спільного підприємства “Юкрейніан Ойл” про витребування майна, визнання недійсними угод та стягнення суми, -

                                        Встановив:

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

За заявою сторони господарський суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин його пропуску (ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Касаційна скарга на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. відправлена до Вищого господарського суду України 16.08.2006 р., тобто з пропуском встановленого строку для подання касаційної скарги.

Клопотання про відновлення процесуального строку, встановленого для оскарження судових рішень в касаційному порядку, з викладенням поважних причин такого пропуску, позивачем не заявлено, що є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

До того ж, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. “г” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (зі змінами та доповненнями від 25.03.2005 р.), яка стосується розміру ставок державного мита, із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами, які подаються до господарських судів, сплачується 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Додана до касаційної скарги квитанція № К11/6/114 від 15.06.2006 р. на суму 146 грн. не відповідає вказаним вимогам, тому не може вважатись належним доказом сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

               

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. у справі № 2-26/1054.1-2006 повернути малому підприємству “Афон”.

       Судді                                                                                    Перепічай В.С.

                                                                                                     Вовк І.В.       

                                                                                          

                                                                                                     Гончарук П.А.