Справа №2-а-4580/11/0206
25.07.2011
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року м. Вінниця
Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Медяна Ю.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни,-
Встановив:
Позивач, 30.06.2011 року звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом у якому просить суд визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни - протиправними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити у повному обсязі позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну -30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 27.12.2010 р. по 27.06.2011 р., а також нараховувати та виплачувати в подальшому.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач відноситься до цієї категорії громадян та відповідно до ст. 6 цього Закону, має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем в повному обсязі дана надбавка не виплачувалась.
Відповідач позов не визнав, надавши суду письмові заперечення, мотивуючи їх тим, що при визначені права на пенсію керується Законом України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV, від 18.11.2004 року, а порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни»встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачений порядок нарахувань та виплати підвищень до пенсій.
Суддя, за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини та докази справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.
Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх в сукупності, вважаю, що вимоги позовної заяви підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 1 цього Закону дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується ксерокопією пенсійного посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З 01 січня 2008 року згідно закону від 28.12.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та п. 2 ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визначено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність.
Зазначені зміни до деяких законодавчих актів України, якими було суттєво обмежені розміри підвищення пенсії особам, що мають статус дитина війни, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, тобто - положення п. 28 розділу 11 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визнані незаконними, неконституційними з зазначенням у п. 6 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов'язковим до виконання, для всіх органів виконавчої влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»оскільки Конституція України, як зазначено в ст. 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також чинному законодавстві, яке не суперечить їй, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює дані правовідносини.
Згідно зі статтями 8, 22 Конституції України та абз. 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України “Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Оскільки держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади –Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, не вчинив жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, тобто відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин, тим самим діяв протиправно.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).
Відповідно п. 7 ч. 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набув чинності 19 червня 2011 року, було внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким прикінцеві положення вищезазначеного Закону було доповнено п. 4, а саме: «Установити, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання про те, за який період позивачу слід здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд виходить з того, що позивач має право на отримання пенсії з урахуванням підвищення 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»в межах строку звернення до суду із адміністративним позовом по день набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», тобто по 18.06.2011 р.
Так як позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 30.06.2011 р., то перерахунок та виплату пенсії слід здійснити з 30.12.2010 р. по 18.06.2011 р.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, в зв’язку з чим, вимога позовної заяви про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування і виплату позивачу надбавки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача з державного бюджету України слід присудити 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 94, 159-163, 183-2 КАС України, -
Постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої 30% надбавки, як дитині війни задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці щодо відмови в перерахунку підвищення пенсії ОСОБА_1 як дитини війни.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 як дитині війни, пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 30.12.2010 р. по 18.06.2011 року, з урахуванням проведених виплат.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 01 грн. 70 коп. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позову відмовити через безпідставність позовних вимог.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Копію постанови направити сторонам для відома.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Замостянський районний суд м. Вінниці, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: