Справа №2-а-4469/11/0206
18.07.2011
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2011 року м. Вінниця
Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Медяна Ю.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
Встановив:
10 січня 2011 року до суду із вищезазначеним адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 у якому просив суд визнати неправомірною відмову відповідача про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік та в подальшому нараховувати і виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірах, визначених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вимоги позову мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення в Вінницькій районній державній адміністрації, як особа, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС І-ої категорії та є інвалідом ІІ-ої групи.
Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, які, згідно з ч. 7 ст. 48 вищезазначеного закону, визначаються на момент виплати. Однак відповідач ухилився від виконання вимог Закону, провівши оплату допомоги на оздоровлення, у розмірі, меншому за встановлений законодавством.
Відповідач позов не визнав, надавши суду письмові заперечення, мотивуючи їх тим, що відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосування ст. 48 провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, при цьому зазначивши, що на даний час чинною є Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно до якої УПСЗН в Вінницької районної державної адміністрації, постраждалим громадянам внаслідок Чорнобильської катастрофи, нараховується та виплачується дана соціальна допомога.
Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень відповідача, оцінивши їх в сукупності, вважаю, що вимоги позовної заяви підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено матеріалами адміністративної справи, що позивач ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, першої категорії та є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується відповідним посвідченням: серії НОМЕР_1 (а.с. 5), та довідкою виданою Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи серії ВТЭ за № 096656 від 20 жовтня 201993 року (а.с.7).
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, які є інвалідами ІІ - групи, виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-5, дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати було зупинено.
Однак, згідно Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року положення абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо обмеження розміру виплат одноразової щорічної разової допомоги визнано неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Зважаючи на те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення»є підзаконним нормативно-правовим актом, а також, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, суд приходить до висновку, що застосуванню підлягає стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам ІІ групи становить 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).
Вирішуючи питання про те, за який період позивачу слід здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги, суд виходить з того, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, в межах строку звернення до суду із адміністративним позовом. Так як позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 29 червня 2011 року, то перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення слід здійснити за 2010 рік.
З урахуванням вищенаведеного, дії відповідача, щодо відмови у здійснені позивачу перерахунку та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є неправомірними, вчиненими в супереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, в зв’язку з чим, вимога адміністративного позову про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування і виплату одноразової щорічної допомоги у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 4, 6-12, 71, 94, 159-163, 183-2 КАС України, суд,-
Постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»–задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації неправомірними, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи у розмірі 5 (п’яти) мінімальних заробітних плат, що передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше проведених за цей період виплат.
В задоволенні іншої частини позову –відмовити.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання її копії через Замостянський районний суд м. Вінниці до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.
Суддя: