ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2006 р. | № 6/82 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача Романюк В.В. дов. № 270/10 від 18.09.2006 |
відповідача не з’явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”
|
на рішення | господарського суду Закарпатської області від 04.07.2006 |
у справі господарського суду | № 6/82 Закарпатської області |
за позовом | Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” |
до |
Ужгородського комунального підприємства теплових мереж “Ужгородтеплокомуненерго” |
про | стягнення 2 968 940,19 грн. |
В С Т А Н О В И В:
У травні 2005 року Дочірнья компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі –ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”) пред'явило в господарському суді Закарпатської області позов до Ужгородського комунального підприємства теплових мереж “Ужгородтеплокомуненерго” (далі –УКПТМ “Ужгородтеплокомуненерго”) про стягнення 2 968 940,19 грн., у тому числі 2 364 211,03 грн. боргу, 295 493,68 грн. суми, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, 86 288,02 грн. 3% річних, 222 947,46 грн. пені.
Позивач вказував, що відповідно до укладеного сторонами договору на постачання природного газу від 30.12.2004 року № 06/04-2006-ТЕ-12 ним було поставлено природний газ на суму 7 467 904,03 грн., який відповідач оплатив частково в розмірі 5 103 693 грн., заборгувавши 2 364 211,03 грн. Позов мотивувався посиланням на статті 526, 546, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач позов в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних не визнавав, вказуючи, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.12.2002 року у справі № 5/219-6-10-8-К поновлено провадження у справі про банкрутство УКПТМ “Ужгородтеплокомуненерго” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В обґрунтування заперечень послався на частину четверту статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); також вказав , що відсутня вина в простроченні виконання ним зобов’язань, оскільки Законом України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” від 13.11.1996 стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та житлово-комунальні послуги тимчасово забороняється, а природний газ отримано від позивача для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 04.07.2006 року позов задоволено в частині вимог про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 2 745 992,73 грн.; в решті вимог у позові відмовлено. Суд визнав позовні вимоги у зазначеній сумі доведеними та такими, що відповідають вимогам законодавства. У стягненні пені суд відмовив на підставі положень статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду Закарпатської області від 04.07.2006, ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулась з касаційною скаргою, просить його скасувати в частині відмови в задоволенні пені та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення пені в розмірі 222 947,46 грн. В обґрунтування скарги зроблено посилання на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В судове засідання 16.10.2006 представник УКПТМ “Ужгородтеплокомуненерго” не з’явився. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи УКПТМ “Ужгородтеплокомуненерго” повідомлено належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи в позові в частині вимог про стягнення пені, суд вказав на те, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.12.2002 року у справі № 5/219-6-10-8-К було поновлено провадження у справі про банкрутство УКПТМ “Ужгородтеплокомуненерго” та введено мораторій, тому відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія мораторію поширюється на нараховану позивачем пеню.
Вищий господарський суд України з цим висновком суду не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під терміном “грошове зобов’язання” розуміється зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України; склад і розмір грошових зобов’язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” також передбачено, що кредиторами можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи , які мають у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, а також органи, державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), та визначено категорії кредиторів, зокрема, конкурсні кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника, поточні кредитори – кредитори за вимогами боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” як постачальником та УКПТМ “Ужгородтеплокомуненерго” як покупцем укладено договір № 06/04-2006-ТЕ-12 від 30.12.2004 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. На підставі вищезазначеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в об’ємі 30922,998 тис.м3 на суму 7467904,03 грн., що підтверджується щомісячними актами передачі –приймання природного газу. Відповідно до умов п.6.1 договору відповідач зобов’язався здійснювати остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги природного газу на підставі актів приймання –передачі газу до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу. Зобов’язання по оплаті спожитого протягом спірного періоду природного газу відповідачем виконано частково, оплату проведено на суму 5103693 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 2364211,03 грн.
При розгляді справи судом не було забезпечено всебічний, повний та об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено ст. 43 ГПК України.
Судом не досліджено питання щодо дати виникнення у відповідача грошового зобов’язання перед позивачем за договором № 06/04-2006 ТЕ-12 від 30.12.2004 для з’ясування питання, до якої категорії кредиторів відноситься ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (конкурсних або поточних). Між тим, чинне законодавство не обмежує порядок нарахування штрафних санкцій на поточні зобов’язання.
Вищий господарський суд України, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, позбавлений права з’ясовувати наведені обставини.
За таких обставин рішення господарського суду Закарпатської області підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, а справа в цій частині вимог –передачі на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, встановити дійсні права та обов’язки сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати процесуально-правові норми і норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Закарпатської області від 04.07.2006 у справі № 6/82 в частині вимог про стягнення пені скасувати. Справу № 6/82 в цій частині вимог передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
Головуючий суддя В.Карабань
Судді: В.Чабан
Л.Ковтонюк