Дата документу 29.11.2011

                              Справа № 2 –3737/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року                                                                         м. Вінниця

          Ленінський районний суд м. Вінниці у складі головуючого судді            Дернової В.В., за участю секретаря Тронт М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1  про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № VIW3AE00001802 від 08.06.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 27185,20 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84% в місяць на суму заборгованості по кредиту з кінцевим терміном повернення - 06.06.2012 року. В забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_1, передала у заставу ПАТ КБ „Приватбанк”  автомобіль марки », модель 735, тип транспортного засобу –легковий седан, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2,  який належить ОСОБА_1 на праві власності (договір застави рухомого майна від 08.06.2007 року). Свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 14456,59 доларів США., що еквівалентно 115 363,59 грн. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом, в якому позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави.    

У судовому засіданні представник позивача - ПАТ КБ «ПриватБанк» - позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов  задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з’явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

       Згідно положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.   

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України,  якщо договором встановлений   обов'язок   позичальника повернути   позику   частинами   (з   розстроченням),  то  в  разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має  право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього Кодексу.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

       В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № VIW3AE00001802 від 08.06.2007 року ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 27185,20 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84% в місяць на суму заборгованості по кредиту з кінцевим терміном повернення - 06.06.2012 року. В забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_1, передала у заставу ПАТ КБ „Приватбанк”  автомобіль марки », модель 735, тип транспортного засобу –легковий седан, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності (договір застави рухомого майна від 08.06.2007 року). Свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 14456,59 доларів США., що еквівалентно 115 363,59 грн., з яких: 9765,25 доларів США - заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом –2400,71 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом –748,00 доларів США, пеня –1542,63 доларів США.

Згідно умов Договору застави рухомого майна від 08.06.2007 року, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця;  Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні; Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави і в разі дострокового розірвання кредитного договору або зміни його умов при наявності невиконаних зобов’язань на момент розірвання або внесення змін.  

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а  також  витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором бо законом; Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи  проценти,  відшкодування збитків,  завданих  прострочкою  виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а  також  витрати  на  здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не  передбачено  договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч.6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються, у тому числі, і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета забезпечувального обтяження (застави) шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заставодержатель ПАТ „ПриватБанк” набув правових підстав для реалізації свого права звернути стягнення на предмет застави, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»судовий  збір (державне мито) у розмірі 1153,64 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 536, 549, 589-590, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054  ЦК України, ст.ст. 19-20 Закону України «Про заставу»,  ст. ст. 25-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором                       № VIW3AE00001802 від 08.06.2007 року в розмірі 14456,59 доларів США, що еквівалентно 115 363,59 грн., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки », модель 735, тип транспортного засобу –легковий седан, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ „ПриватБанк” з правом укладання від імені ОСОБА_1  договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.    

Стягнути з ОСОБА_1  на  користь  Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк»судовий  збір у розмірі 1153,64 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом               м. Вінниці за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний суд м. Вінниці шляхом  подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.     

      Суддя