Справа № 127/26032/23

Провадження № 2/127/3325/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, 3% річних та інфляційних втрат,

УСТАНОВИВ:

31.03.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Ан О.В. у цивільній справі за позовною заявою КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, 3% річних та інфляційних втрат. Мотивував тим, що суддя при винесенні ухвали суду від 26.03.2025 не здійснила необхідних підготовчих дій при прийнятті до свого провадження справи. У позивача є сумніви у неупередженості судді, а тому суддя підлягає відводу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст. 40 ЦПК України).

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема пунктом 5 частини 1 цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У справі «Салов проти України» Європейський суд далі нагадує , що «неупередженість», в сенсі статті 6 § 1, має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-ІІ, с. 256, § 31, та Thomann v. Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996 – ІІІ, с. 815, § 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Розглядаючи інші справи ЄСПЛ уже констатував, що сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків. Отже суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності. Про те сумніви мають бути основані на фактичних обставинах, тобто припущення до уваги не беруться.

Доводи заяви про відвід судді фактично зводяться до незгоди з її процесуальним рішенням у справі, таку заяву належить визнати необґрунтованою.

Також суд звертає увагу на те, що заявником неодноразово здійснювалися відводи суддям, суд розцінює вказані дії, як зловживання правом, до того ж відбувається лише затягування процесу.

У зв`язку з цим вирішення питання про відвід належить передати на розгляд судді, визначеному в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, 3% річних та інфляційних втрат визнати необґрунтованою.

Вирішення питання про відвід судді Ан О.В. передати на розгляд судді, визначеному в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: