РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа №712/986/25

Провадження №2/712/1552/25

01.04.2025 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді – Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання – Шевченко О.П.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулося АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі – позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач, звернувшись до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 01.10.2021 ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту і Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої між сторонами було укладено кредитний договір. На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент – кредитну картку номер № НОМЕР_1 , строк дії 08/25, тип – Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно з Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. Таким чином, у порушення умов Договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 19.12.2024 має заборгованість за тілом кредиту у сумі 58 999 грн 82 коп.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надав.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив. Згідно з наявною у матеріалах справи заявою представник позивача просить суд розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі – Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає, як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, у силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судове засідання, у порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та 01.10.2021 ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту.

01 жовтня 2021 року відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:

1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 59 000 грн. (п.1.2. Договору);

2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;

3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);

4. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору);

5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);

6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);

7. Проценти від суми неповернутого у строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер № НОМЕР_1 , строк дії 08/25, тип – Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки за договором №б/н за період з 01.10.2021 по 19.12.2024 вчиняв операції, таким чином, згідно з Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою НБУ №164 від 29.07.2022, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Згідно з наданим банком розрахунком за договором №б/н від 01.10.2021, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, враховуючи внесені відповідачем кошти на погашення заборгованості станом на 19.12.2024 становить 58 999 грн 82 коп. заборгованості за тілом кредиту.

Щодо поданого з позовом клопотання про дослідження доказів, в якому представник позивача просить суд у процесі дослідження доказів у цивільній справі за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості дослідити копію заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 01.10.2021, що містить розмір відсоткової ставки 42,0% річних для карт Універсальна, 40,8% для карт Універсальна Gold та підписана клієнтом, суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Копія заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 01.10.2021 додана представником позивача до позовної заяви

Суд зауважує, що дослідження наявних у матеріалах справи доказів є безпосереднім обов`язком суду під час розгляду справи по суті, у зв`язку з чим клопотання сторони позивача про дослідження доказів є таким, що не потребує додаткового вирішення судом, оскільки це питання вже вирішено законодавцем імперативно у положеннях ЦПК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами існують кредитні правовідносини, які підтверджуються паспортом споживчого кредиту, в якому наявний підпис відповідача, з якого вбачається, що відповідач 01.10.2021 ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних відповідачем умов кредитування, заявою відповідача про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 01.10.2021, випискою за договором № б/н за період з 01.10.2021 по 19.12.2024, виданою на ім`я відповідача, та наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 01.10.2021 станом на 19.12.2024.

Дослідивши зазначені докази, суд зауважує, що із вищевказаної виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідач як позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої зобов`язання щодо повернення цих коштів (купував товари, знімав готівку через термінали, отримував готівку у магазинах, поповняв готівкою через відділення Банку і таке інше), тому суд приходить до висновку про наявність кредитних правовідносинах між сторонами.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Умови і правила надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені у заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Згідно з ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти відповідачем у добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Станом на 19.12.2024 сума заборгованості відповідача по кредитному договору № б/н від 01.10.2024 становить 58 999 грн 82 коп. заборгованості за тілом кредиту.

При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Звертаючись з даним позовом, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно з платіжною інструкцією №BOJ67B46GV від 27.12.2024 сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 2 422 грн 40 коп.

Відтак, враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп.

Керуючись ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.10.2021 станом на 19.12.2024 у сумі 58 999 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 82 коп. заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська