24.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/2371/25

Номер провадження: 2/205/2270/25

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 березня 2025 року                                    м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                                 головуючого судді                           Мовчан Д.В.

                                                 при секретарі                                   Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Позивач) в особі свого представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що  23.06.2008 року, ОСОБА_1 (далі – Відповідач) ознайомившись з умовами кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та паспорт кредиту. На підставі укладеного договору відповідач отримала платіжний інструмент кредитну картку номер № НОМЕР_1 , строк дії 08/23, тип «Універсальна WORLD».

Відповідач користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості у зв`язку з чим станом на 17.11.2024 року має заборгованість у загальному розмірі 37 140 грн. 86 коп., яка складається із  заборгованості за тілом кредиту у розмірі 37 140 грн. 86 коп.

У зв`язку з вищевикладеним, представник позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором від 23.06.2008 року у загальному розмірі 37 140 грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подала.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник АТ Комерційний банк «Приватбанк» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду 31/0/9-22 від 06.03.2021 «Про зміну територіальною підсудності судових справ в умовах воєнного стану» Ленінському районному суд м. Дніпропетровська була визначена  територіальна підсудність Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя, Приморського районного суду м. Маріуполя та Першотравневого районного суду м. Дніпропетровська.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк», 23.06.2008 року уклали кредитний договір.

Судом також встановлено, що означений  кредитний договір між сторонами було укладено в спосіб подання письмової заяви Відповідача на надання відповідної платіжної картки та видачі Позивачем Відповідачу такої картки. Вказані дії сторін не суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо способу укладання договору, а відтак, породжували відповідні договірні зобов`язання для сторін по справі. 

Підписанням означеної заяви та паспорту споживчого кредитування сторони погодили наступні істотні умови кредитного договору: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 75 000 грн. 00 коп.; тип кредитної карти: карту «Універсальна Cold»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 40,8%.

Підписанням цієї заяви про приєднання відповідач приєдналася до розділу «Загальні положення» підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», які розміщені в мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms/, в редакції чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати. Вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач підписала шляхом проставлення власноручного підпису на електронному засобі комунікації.

Матеріалами справи підтверджено, що одночасно із укладанням кредитного позичальник підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та паспорт споживчого кредиту.

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, Відповідач допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за нею, ОСОБА_1 ,станом на 02.01.2025 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 37 140 грн. 86 коп., яка складається із  заборгованості за тілом кредиту у розмірі 37 140 грн. 86 коп.

Оскільки позивач вважає, що відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, допустивши виникнення заборгованості, яку не бажає погашати, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту суд вказує про наступне.

Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як встановлено судом відповідач підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані їй для ознайомлення.

На підтвердження фактичного надання кредитних коштів відповідачеві, як позичальнику, та не виконання такою особою своїх зобов`язань щодо повернення отриманих на умовах строковості грошових кредитних коштів, з боку банку суду представлено банківську виписку по руху коштів по картковому рахунку, який був відкритий на ім`я відповідача.

Суд із цього приводу вказує, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п.1 п. 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджене Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 р. № 75 банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них.

Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку (п. 61 вказаного Положення).

Згідно п. 62 такого Положення  виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

В даному випадку означена виписка по руху коштів по картці відповідача відповідає означеним вимогам чинного законодавства, та є первинним документом, який беззаперечно свідчить про надання боржнику кредитних грошових коштів та існування у позичальника заборгованості за кредитним договором. Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

У зв`язку із тим, суд вважає, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем підтверджено належними доказами по справі, а відтак, у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі.

Перевіривши надані позивачем розрахунок заборгованості, у тому числі на предмет його узгодженості із вказаною випискою руху грошових коштів по картковому рахунку, та узявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту.

Відповідач доказів виконання своїх договірних зобов`язань в частині повернення фактично отриманих кредитних коштів за названим кредитним договором сторона відповідача суду не представила. Так само, стороною відповідача не було надано і власного розрахунку.

Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів у загальному розмірі 39 287 грн. 11 коп., як і стягуються судом в межах розгляду даної справи.

Відтак позові підлягає задоволенню у його повному обсязі, у зв`язку з чим з відповідача слід стягнути на користь банку за Кредитним договором б/н від 23.06.2008 року станом на 02.01.2025 року заборгованість у загальному розмірі 37 140 грн. 86 коп., яка складається із  заборгованості за тілом кредиту у розмірі 37 140 грн. 86 коп.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явилася, відзив на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надала, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором – задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:  НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою:  АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) за Кредитним договором б/н від 23.06.2008 року, станом на 02.01.2025 року, заборгованість у загальному розмірі 37 140 грн. 86 коп., яка складається із  заборгованості за тілом кредиту у розмірі 37 140 грн. 86 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:  НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою:  АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:                                                                                Мовчан Д.В.