ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Металсервіс" звернулось до господарського суду Донецької області з вимогою про стягнення з Донецького колективного спеціалізованого управління "Укренергочермет" заборгованості за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.06 (суддя Богатир К.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав недоведеності факту згоди відповідача на підвищення ціни до прийняття продукції. За результатом апеляційного перегляду справи Донецький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Скакуна О.А., суддів: Гуреєва Ю.М., Мирошниченка С.В.) 06.06.06 прийняв постанову, якою рішення господарського суду Донецької області від 25.04.06 скасовано, а позовні вимоги Приватного підприємства "Металсервіс" задоволено. Постанова мотивована тим, що відповідач прийняв продукцію по ціні, вказаній у накладній, а отже, погодився з вартістю товару; в той же час, передплата за продукцію була здійснена без врахування підвищення вартості поставленої продукції.

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.06, рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.06 залишити в силі. Касаційна скарга мотивована тим, що накладна не може вважатися доказом погодження сторонами ціни товару, вона лише свідчить про факт його прийняття.

Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №57 від 12.12.02. Згідно умов цього договору та специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору позивач поставив відповідачу товар. Як зазначив апеляційний суд та вбачається з накладної №10/01 від 23.01.03 та довіреності №371437, відповідач прийняв від позивача товар по ціні 1791,67 грн. При виконанні вищевказаного договору у сторін виникли розбіжності, які зумовлені існуванням специфікації №1 у двох різних редакціях. При цьому позивач посилається на специфікацію №1, в якій ціна за 1 тону товару складає 1791,67 грн. (без ПДВ), а відповідач –на іншу редакцію специфікації №1, в якій ціна за 1 тону товару визначена в розмір 1750,00 (з урахуванням ПДВ).

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції взяв до уваги специфікацію №1, в якій вказана ціна за одиницю товару в сумі 1 750,00 грн. з урахуванням ПДВ. Та не прийняв як доказ специфікацію №1 в якій вказана ціна за одиницю товару в сумі 1 791 грн. 67 коп. без урахування ПДВ, так як позивач не надав суду оригінал даної специфікації погодженої сторонами. Також суд першої інстанції послався на пункт 7.2 договору №57, згідно якого, будь-які зміни та доповнення до договору є дійсними лише за умови, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані повноважними представниками обох сторін.

Втім, з таким висновком не погодився господарський суд апеляційної інстанції, зазначивши, що специфікація №1, в якій вказана ціна за одиницю товару в сумі 1791 грн. 67 коп. без урахування ПДВ, завірена належним чином, а тому є належним доказом, в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України. Тому, апеляційний суд дійшов висновку, що сторони дійшли згоди щодо кількості товару, який поставлявся відповідачу за ціною 1791,67 грн., і останній має оплатити його, виходячи з вищезазначеної ціни.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією апеляційного суду, що специфікація №1, яку позивач додав до позовної заяви завірена належним чином, так як вона підписана повноважними представниками та містить печатки обох сторін. Тому повинна розглядатись як доказ, згідно статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Також господарський суд касаційної інстанції погоджується з висновком щодо погодження сторонами ціни та кількості товару, який постачався позивачем відповідачу за ціною 1791 грн. 67 коп. за тону без урахування ПДВ, оскільки накладну №10/01 від 23.01.03 було підписано повноважним представником, який діяв на підставі довіреності серії НГА №371437 від 17.01.03, що і доводить факт погодження відповідача з вартістю та кількістю поставленого йому позивачем товару.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним і не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову Донецького апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судом всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1115, 1117, п. 1 ч. 1 ст. 1119,
ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Донецького колективного спеціалізованого управління "Укренергочормет" залишити без задоволення,  постанову  Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.06 у справі №15/20 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                                В. Дерепа

Судді                                                                                                              Б. Грек

                                                                                                              О. Подоляк