МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 березня 2025 р.   № 400/721/25

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,  

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,   

провизнання протиправною та скасування вимоги від 24.07.2024 року № 5110-429,

ВСТАНОВИВ:

          До Миколаївського  окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області  (далі – Відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 5110-429 від 24.07.2024 року за на суму 182769(сто вісімдесят дві тисячі сімсот шістдесят дев`ять) гривень 90 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи,  відповідачем  сформована вимога № 5110-429 від 24.07.2024 (далі  також – спірна вимога) про сплату боргу (недоїмки), до якої були включені суми недоїмки та штрафних санкцій, які нараховані на підставі рішень про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, за невстановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, у про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимога про сплату боргу(недоїмки). Позивачка вважає  спірну вимогу протиправною з огляду на те, що її винесено за результатами документальної перевірки, проведеної з порушеннями. Так, позивачка ставить під сумнів твердження відповідача, що їй було направлено наказ на проведення перевірки, повідомлення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та лист  про надання письмових пояснень та документів. Вона зазначає, що відповідач направляв лише одне поштове відправлення, яке позивачка не отримала.  Відтак, на її думку, залишається незрозумілим, який саме документ був направлений. З зазначеного позивач доходить висновку, що повідомлення та наказ не були надіслані. Також, позивач стверджує, що контролюючий орган не вправі був вимагати надання копій документів по здійсненню ОСОБА_1 підприємницької діяльності за 2017, так як станом на 24.02.2022 року закінчився термін їх зберігання. З посиланням на норми пункту 69.36 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивач зазначає, що  не передбачено зупинення відліку строків давності для документальних позапланових перевірок, передбачених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Таким чином, позивач висновує, що  після 01.08.2023 вона не зобов`язана надавати контролюючому органу інформацію та документи, строк зберігання яких перевищив 1095 днів від дня складання податкової звітності, а тому станом на 29.03.2024 року в повному обсязі також були завершені строки зберігання документів, на підставі яких була складена податкова звітність за 2019 і  до  перевірки протиправно було включено періоди за 2017-2019 роки.  Наприкінці позивач зазначає, що  «в період з 18.03.2020 року по 27.05.2022 року Податковим кодексом України був зупинений перебіг строків давності для проведення документальних позапланових перевірок».  Просить позов задовольнити.

          Ухвалою від 30.01.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив: відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення  (виклику) сторін.

У відзиві,  який надійшов до суду 10.02.2025,  відповідач у задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що  ГУ ДПС у Миколаївській області було направлено на поштову адресу платника копію Наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 28.02.2024 № 288-П, лист від 28.02.2024 № 7322/6/14-29-24-05-03 та повідомлення № 37/14-29-24-05 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 29.02.2024 (номер поштового відправлення 0600093929427) – повернено за закінченням терміну зберігання 16.03.2024 згідно з довідкою про причини повернення/досилання поштового відправлення. На поштовому конверті № 0600093929427 було зазначено перелік документів, які були направлені платнику податків, а саме: Наказ, повідомлення та лист про витребування документів. Відповідач зазначає, що обов`язку контролюючого органу шодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього. Відповідач не погодився і з аргументами позивача щодо спливу строків зберігання документів, пославшись, серед іншого, на ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , за якою строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, перевірка з дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.

          Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

Справу розглянуто у письмовому провадженні.

          Дослідивши  надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було проведено  документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, яка фізичної особи-підприємця, що припинила підприємницьку діяльність.

В матеріалах справи є копія поштового конверту на адресу позивачки, на якому містяться написи: « 1. Копія наказу № 288-П від 28.02.2024. 2. Повідомлення №  № 37/14-29-24-05. 3. Лист № 7322/6/14-29-24-05-03». Поштове відправлення № 0600093929427 направлено 29.02.2024 та повернуто на адресу ГУ ДПС у Миколаївській області за закінченнями терміну зберігання  16.03.2024.

Наказ № 288 від 28.02.2024 ГУ ДПС у Миколаївській області  передбачає проведення документальної позапланової невиїзної перевірки   ОСОБА_2 з 29.03.2024 за період діяльності з 01.01.2017 по 18.09.2017, з 03.04.2019 по 30.09.2019 щодо дотримання вимог податкового законодавства, за період з 06.04.2016 по 18.09.2017, з 03.04.2019 по 30.09.2019 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На підставі наказу контролюючим органом складено Повідомлення № 37/14-29-24-05  про проведення перевірки та лист № 7322/6/14-29-24-05-03 про надання документів до перевірки.

04.04.2024  відповідачем складено акт № 360/14-29-24-05/ НОМЕР_1 про  те, що ППФО ОСОБА_2  не надані пояснення та документи на письмовий запит від 28.02.2024 № № 7322/6/14-29-24-05-03 про надання документів для проведення перевірки.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 6952/14-29-24-05/ НОМЕР_1 від 11.04.2024, за висновками якого встановлено, зокрема, несвоєчасне подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб  та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік; заниження єдиного внеску за 2017 рік та за 2019 рік  на загальну суму 121644,56 грн.

На підставі акту перевірки від 11.04.2024 контролюючим органом прийнято:

рішення № 10706/14292405 від 14.05.2024 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, за невстановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 170(сто сімдесят) гривень;

рішення № 10708/14292405 від 14.05.2024 року про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок у розмірі 136(сто тридцять шість) гривень;

рішення № 10715/14292405 від 14.05.2024 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 60822(шістдесят тисяч вісімсот двадцять дві) гривні 28 копійок

вимога про сплату боргу(недоїмки) №Ф– 10719/14292405 від 14.05.2024 року на суму 121644(сто двадцять одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 56 копійок.

Зазначені документи, складені за результатами перевірки, направлені контролюючим органом позивачці поштовим відправленням 15.05.2024 і повернуті за закінченням строку зберігання 03.06.2024

24.07.2024 на підставі даних інформаційної системи податкових органів  відповідачем сформована  податкова вимога № Ф-5110-1429 про сплату боргу (недоїмки) . Цією вимогою відповідач повідомив позивача про наявність станом на 30.06.2024 заборгованості зі сплати єдиного внеску  в розмірі 182769,90 грн.

З заяв по суті суд встановив, що податковий борг, зазначений в податковій вимозі № Ф-5110-1429 від 24.07.2024,  виник в зв`язку з несплатою податкового боргу, визначеного вимогою від 14.05.2024 №  Ф-10719/14292405 на загальну суму 121 644,56 грн. (з урахуванням сплати в сумі 2,94 грн. – 121 641,42 грн.), рішень про застосування штрафних санкцій № 10706/14292405 від 14.05.2024 року у сумі 170 грн., № 10708/14292405 від 14.05.2024 року в сумі 136 грн., № 10715/14292405 від 14.05.2024 в сумі 60 822,28 грн.

Податкова вимога № Ф-5110-1429 від 24.07.2024  була направлена позивачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення і повернена за закінченням терміну зберігання 16.08.2024 року.

Не погодившись податковою вимогою № Ф-5110-1429 від 24.07.2024 (далі – спірна податкова вимога), позивач звернулася до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає   Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI   (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої   статті 1 Закону №2464-VI   єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 4 частини першої   статті 4 Закону №2464-VI   платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною четвертою   статті 8 Закону №2464-VI   визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим   Законом, в частині адміністрування -   Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

В силу приписів пункту 1 та 4 частини другої статті   6, абзацу 1 і 2 частини восьмої, частин одинадцятої та дванадцятої статті   9 Закону №2464-VI   платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зокрема, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої   статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим   Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених   законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

В розумінні пункту 6 частини першої   статті 1 Закону №2464-VI   сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим   Законом, є недоїмкою.

Частинами другою та третьою   статті 25 Закону №2464-VI   встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. При цьому, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частин десятої та одинадцятої   статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як визначено у частині чотирнадцятій   статті 25 Закону №2464-VI, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим   Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим   Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску, визначеними   Законом України №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою   наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449   (далі -   Інструкція №449).

Відповідно до пункту 3 абзаців 1, 2 5-7 розділу VI   Інструкції №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Згідно пункту 4 розділу VI   Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно додатку 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Відповідно до положень підпункту      20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом      75.1 статті 75 ПК України      контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту      75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України      документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За приписами п. 78.1.7. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, з  підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

ПК України не встановлює конкретного строку задля реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України після виникнення відповідної підстави.

Застосовуючи ці приписи до обставин справи суд зазначає наступне.

В зв`язку з отриманням контролюючим органом інформації  від державного реєстратора про внесення до ЄДР записів щодо припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, в квітні 2024 року проведена невиїзна документальна перевірка платника податків, що узгоджується з   п. 78.1.7. статті 78 ПК України.

За результатами перевірки, контролюючим органом визначено зобов`язання позивачки з єдиного внеску і зі сплати штрафних санкцій, в зв`язку з чим складено вимогу від 14.05.2024 № Ф-10719/14292405 на загальну суму 121 644,56 грн. (з урахуванням сплати в сумі 2,94 грн. – 121 641,42 грн.), рішення про застосування штрафних санкцій № 10706/14292405 від 14.05.2024 року у сумі 170 грн., № 10708/14292405 від 14.05.2024 року в сумі 136 грн., № 10715/14292405 від 14.05.2024 в сумі 60 822,28 грн.

Зазначені  рішення  і вимога  15.05.2024 направлені позивачці  через засоби поштового зв`язку та повернені з довідкою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Позивачкою не надано до суду доказів того, що рішення і вимога від 14.05.2024 були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що визначені рішеннями про застосування штрафних санкцій і вимогою від 14.05.2024 податкові зобов`язання набули статусу узгоджених.

Матеріалами справи не підтверджується сплата позивачем недоїмки та штрафних санкцій, визначених за результатом документальної невиїзної перевірки.

Відтак, на 30.06.2024 за даними інформаційної системи податкових органів за позивачкою рахувалась заборгованість в сумі 182769,90 грн, що і було відображено в спірній вимозі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вимога від 14.05.2024 № Ф-10719/14292405, рішення про застосування штрафних санкцій № 10706/14292405 від 14.05.2024 року, № 10708/14292405 від 14.05.2024, № 10715/14292405 від 14.05.2024 не є предметом розгляду у даній справі, а відтак суд не вправі надавати оцінку щодо правомірності цих  рішень.

Водночас, позовні вимоги про скасування спірної вимоги обґрунтовані позивачкою посиланням на порушення контролюючим органом порядку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, зокрема, неналежного направлення наказу про проведення перевірки і проведення перевірки за межами встановленого податковим законодавством строків.

В зв`язку з цим суд звертає увагу, що безпосередньо за результатами перевірки прийнято іншу вимогу про сплату боргу, а саме № Ф-10719/14292405 від 14.05.2024. Так, зазначена вимога містить підставу її прийняття: «акт документальної перевірки від 11.04.2024 № 6952/14-29-24-05/2982000640».

Як вже відмічалось судом, ця вимога позивачкою не оскаржена.

Щодо спірної вимоги, то вона не визначала додаткових зобов`язань позивачки зі сплати єдиного внеску понад встановлені вимогою про сплату боргу № Ф-10719/14292405 від 14.05.2024, рішеннями про застосування штрафних санкцій № 10706/14292405 від 14.05.2024, № 10708/14292405 від 14.05.2024, № 10715/14292405 від 14.05.2024,  а містила узагальнену суму боргу, відображену у інтегрованій картці  позивача.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 16   ст. 25 Закону №2464-VI, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, враховуючи те, що позивачка не сплатила зазначені в вимозі про сплату боргу № Ф-10719/14292405 від 14.05.2024, рішеннях про застосування штрафних санкцій № 10706/14292405 від 14.05.2024, № 10708/14292405 від 14.05.2024, № 10715/14292405 від 14.05.2024  суми протягом десяти календарних днів та не оскаржила такі вимогу та  рішення, станом на 30.06.2024 за позивачкою рахувався борг по єдиному внеску, який виник в результаті несплати нарахованих зобов`язань по єдиному внеску, то відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції відповідачем правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.07.2024 №Ф-5110-1429.

Такі дії контролюючого органу випливають із повноважень, наданих   Законом №2464-VI   та   Інструкцією №449.

Отже, наявність у позивача боргу по сплаті єдиного соціального внеску підтверджується вимогою про сплату боргу № Ф-10719/14292405 від 14.05.2024, рішеннями про застосування штрафних санкцій № 10706/14292405 від 14.05.2024, № 10708/14292405 від 14.05.2024, № 10715/14292405 від 14.05.2024, які не оскаржені позивачкою.

З огляду на викладене, у контролюючого органу наявні підстави для формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 24.07.2024 №Ф-5110-1429 на вказану суму, а тому спірна вимога відповідає всім критеріям, визначеними   Законом №2464-VI   та   Інструкцією №449, а відтак підстави для її скасування відсутні.

Згідно з   ст. 90 КАС України   суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до   ст.139 КАС України   стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні  позову   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1  РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

          Суддя                                                                                 Л.Л. Дерев`янко