ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 р. | № 07/792 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Дерепи В.І. |
суддів : | Грека Б.М. –(доповідача у справі) Подоляк О.А. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги | Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинно-тракторна станція “Поляна” та Селянсько-фермерського господарства “Зарубенці” |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.06 |
у справі | № 07/792 |
господарського суду | Черкаської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Дім шпалер” |
до | Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинно-тракторна станція “Поляна” |
про | стягнення 1607391,51 грн. |
за участю представників від: |
позивача | Татаринов О.С. (дов. від 11.04.06) |
відповідача | Білан В.В. (дов. від 04.05.06) |
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім шпалер" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Машино-тракторна станція "Поляна" про стягнення заборгованості в розмірі 1 607 391 грн. 51 коп. (1 465 060 грн. боргу за неповернутим відповідачем кредитом, 14 700 грн. комісії за пролонгацію кредитного договору, 45 863 грн. 37 коп. відсотків за користування кредитом, 725 грн. 30 коп. пені за прострочення сплати відсотків, 81 042 грн. 84 коп. пені, нарахованої на суму 1 526 348 грн. 67 коп. за 102 дні прострочення її сплати з 21.10.05 по 30.01.06 у розмірі 19 відсотків річних) за рахунок заставленого відповідачем згідно договорів застави сільськогосподарської техніки від 08.09.04 № 010/02-5/122-04з та № 010/02-5/122-04з-2 майна, а саме: сівалку "Мультикорн", 2001 року випуску, заводський № 02210020, свідоцтво про реєстрацію машини серія ЧК № 001106, видане Монастирищенською районною інспекцією 15.08.03; сівалку "Мультикорн", 2001 року випуску, заводський №02210021, свідоцтво про реєстрацію машини серія ЧК № 001107, видане Монастирищенською районною інспекцією 15.08.03; сівалку "Мультикорн", 2001 року випуску, заводський № 02210018, свідоцтво про реєстрацію машини серія ЧК № 001104, видане Монастирищенською районною інспекцією 15.08.03; сівалку "Мультикорн", 2001 року випуску, заводський № 02210019, свідоцтво про реєстрацію машини серія ЧК № 001105, видане Монастирищенською районною інспекцією 15.08.03; дві гичкозбиральні машини БМ-6Б, придбані у 2002 році згідно накладної від 22.10.02 № 20; плуг ПО-5, придбаний у 2002 році згідно накладної від 02.10.02 № 935; плуг оборотний VI8 В 40 6+КіВис, придбаний у 2002 році згідно видаткової накладної від 07.11.02 № 00003276; плуг ІВІ8 120 В 40 4+1, придбаний у 2002 році згідно видаткової накладної від 07.11.02 № 00003276; сім культиваторів КГ-4, придбані у 2003 році згідно накладної від 24.03.03 № 0023; два культиватори КГ-8, придбані у 2003 році згідно накладної від 24.03.03 № 0023; плуг обертовий напівнавісний КВ-100-8 с, № 134, придбаний у 2004 році згідно накладної від 23.03.04 № 87/10; трактор МТЗ-82.1, 2002 року випуску, реєстраційний № 10557 МН, машина № 08069301, двигун №538260, свідоцтво про реєстрацію машини серія АА № 271457, видане Монастирищенською районною інспекцією 04.07.03; трактор МТЗ-82.1, 2002 року випуску, реєстраційний № 10558 МН, машина № 08070870, двигун № 541961, свідоцтво про реєстрацію машини серія АА № 271458, видане Монастирищенською районною інспекцією 04.07.03; трактор МТЗ-82.1, 2002 року випуску, реєстраційний № 10559 МН, машина № 08069370, двигун № 535578, свідоцтво про реєстрацію машини серія АА № 271459, видане Монастирищенською районною інспекцією 04.07.03; трактор МТЗ-82.1, 2002 року випуску, реєстраційний № 10560 МН, машина № 08067963, двигун № 535982, свідоцтво про реєстрацію машини серія АА № 271460, видане Монастирищенською районною інспекцією 04.07.03; трактор МТЗ-82.1, 2002 року випуску, реєстраційний № 10561 МН, машина № 08067930, двигун № 535972, свідоцтво про реєстрацію машини серія АА № 271461, видане Монастирищенською районною інспекцією 04.07.03; трактор МТЗ-82.1, 2002 року випуску, реєстраційний № 10562 МН, машина № 08068464, двигун № 537604, свідоцтво про реєстрацію машини серія АА № 271462, видане Монастирищенською районною інспекцією 04.07.03; трактор МТЗ-82.1, 2002 року випуску, реєстраційний № 10563 МН, машина № 08068587, двигун № 538004, свідоцтво про реєстрацію машини серія АА № 271463, видане Монастирищенською районною інспекцією 04.07.2003 р.; трактор JD-8420, реєстраційний № 16566 МН, 2002 року випуску, заводський № RW8420РО11845, двигун № RG6081Н219121, свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ № 071653, видане Монастирищенською районною інспекцією 13.08.04.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.04.06 (суддя Дорошенко М.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.06 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Зеленіної Н.І., суддів: Андрейцевої Г.М.,
Швеця В.О.), позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім шпалер задоволено частково: стягнуто за рахунок заставленого згідно договорів застави сільськогосподарської техніки від 08.09.04 № 010/02-5/122-04з та № 010/02-5/122-04з-2 майна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Машино-тракторна станція “Поляна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім шпалер" 1526348,67 грн. боргу; стягнуто із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Машино-тракторна станція "Поляна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім шпалер" 15263 грн. 49 коп. витрат позивача на сплату державного мита та 112 грн. 05 коп. на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судові акти мотивовані тим, що позивач є належним кредитором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Машино-тракторна станція "Поляна" на підставі договору відступлення права вимоги від 23.09.05, укладеним з АППБ “Аваль”, а зустрічні вимоги зарахуванню не підлягають, оскільки строк виконання за ними ще не настав, відповідно до додаткової угоди від 20.09.05.
Не погодившись з судовими актами у справі, Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю “Машинно-тракторна станція “Поляна” звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, посилаючись на те, що не допускається уступка вимоги за кредитним договором, оскільки новий кредитор не є банком, або кредитною установою. Також в касаційній скарзі йдеться про те, що позовні вимоги мають бути припинені шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги на суму 1595803,96 грн. Дана вимога відповідача до позивача виникла внаслідок укладення Товариством з обмеженою відповідальністю “Машинно-тракторна станція “Поляна” та Селянсько-фермерським господарством “Зарубенці” договору уступки вимоги на цю суму.
Селянсько-фермерське господарство “Зарубенці” також звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення та постанову у справі, мотивуючи свою незгоду із зазначеними судовими актами тим, що суди розглянути справу та встановили факт (укладення та підписання ним додаткової угоди від 20.09.05), який стосується його прав і обов'язків, без його участі. Між тим, скаржник зазначає, що даної додаткової угоди не підписував.
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.09.04 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Машино-тракторна станція "Поляна" (відповідач) укладено кредитний договір № 010/02-5/122-04, на виконання якого банк відкрив для відповідача невідновлювану кредитну лінію і надав йому кредит для придбання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, техніки та на загальновиробничі, операційні та господарські витрати у сумі 1 500 000 грн. строком до 06.09.05 зі сплатою 19 відсотків річних за користування кредитом.
08.09.04 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та відповідачем укладено два договори застави сільськогосподарської техніки № 010/02-5/122-04з та № 010/02-5/122-04з-2, згідно якого відповідач, як заставодавець, передав в заставу АППБ "Аваль" з метою забезпечення зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 010/02-5/122-04 від 07.09.04, належну йому сільськогосподарську техніку згідно переліку.
23.09.05 між АППБ "Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім шпалер" (далі - позивач) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого банк відступив позивачу право вимоги до відповідача про погашення заборгованості за кредитним договором № 010/02-5/122-04 від 07.09.04, за умови перерахування позивачем банку у строк до 20.10.05 1470000 грн. заборгованості за неповернутим кредитом, 14700 грн. комісії за пролонгацію кредитного договору та відсотків за користування кредитом, які будуть нараховані на час погашення заборгованості по кредиту.
Платіжними дорученнями № 100 і №401 від 23.09.05, № 107 від 29.09.05, № 116 від 07.10.05, № 122 від 18.10.05, № 125 від 19.10.05, № 139 і № 140 від 26.10.05, № 154 від 31.10.05 позивач, на виконання договору про відступлення права вимоги від 23.09.05, сплатив АППБ "Аваль" 1526348 грн. 67 коп., у тому числі: 1465060 грн. боргу за неповернутим відповідачем кредитом, 14700 грн. комісійних за пролонгацію кредитного договору, 45863 грн. 37 коп. відсотків за користування кредитом і 725 грн. 30 коп. пені за прострочення сплати відсотків.
31.10.05 АППБ "Аваль" та ТОВ "Дім шпалер" склали акт приймання-передачі документів на виконання умов договору про відступлення права вимоги від 23.09.05, чим підтвердили факт відступлення першим другому права вимоги до відповідача за кредитним договором №010/02-5/122-04 від 07.09.04.
Відповідач зобов'язання перед позивачем, як новим кредитором за кредитним договором №010/02-5/122-04 від 07.09.04 в частині сплаченої позивачем АППБ "Аваль" суми 1526348 грн. 67 коп., не виконав.
Оцінюючи договір уступки права вимоги від 23.09.05, укладений між сторонами, суди вказали, що даний договір є дійсним, оскільки законом не заборонено укладення договорів про заміну сторін у зобов'язанні, однією із сторін у якому є банк. Втім, за змістом цього договору, уступці підлягає лише фіксована на момент уступки сума, нарахування відсотків на цю суму не допускається, оскільки новий кредитор не будучи фінансовою установою, не має права на стягнення банківських відсотків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
За змістом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ч. 1 ст. 518 ЦК України).
Таким чином правомірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що уступка банком права вимоги за кредитним договором третій особі може здійснюватися лише в сумі реально існуючого зобов'язання боржника перед банком, оскільки це не суперечить Закону України “Про банки та банківську діяльність” та ст.ст. 512-518 Цивільного кодексу України. Втім, новий кредитор не має права нарахування відсотків на суму уступленої вимоги, оскільки відповідно до пункт 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та
ст. 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", це належить до виключно до компетенції юридичної особи, яка має банківську ліцензію.
Також Вищий господарський суд України зауважує, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право, в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Крім того, слід зауважити, що відповідно до п. 2.19 договорів застави, укладених між відповідачем та банком, що узгоджуються з ч.5 ст. 20 Закону України “Про заставу”, до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку. Тому, суди правомірно визначили, що заставодержателем по договорам застави
№ 010/02-5/122-04з та № 010/02-5/122-04з-2 слід вважати позивача. Також, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про заставу", застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Щодо вимоги відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, то суди встановили наступне.
Вимоги відповідача за договором купівлі-продажу товару від 14.09.05 на суму 1595803 грн. 96 коп., (по яким він є кредитором, відповідно до договору про відступлення права вимоги від 03.02.06, укладеним із Селянсько-фермерським господарством “Зарубенці”) є однорідними з вимогами позивача на суму 1526 348 грн. 67 коп., однак вони зарахуванню як зустрічні не підлягають, оскільки строк виконання вимог відповідача за договором купівлі-продажу товару від 14.09.05 ще не настав. Так, 20.09.05 між позивачем та Селянсько-фермерським господарством “Зарубенці” була укладена додаткова угода, за якою строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Дім шпалер” перенесено до 02.02.07.
Вищий господарський суд України погоджується з правовою позицією господарських судів попередніх інстанцій про неможливість зарахування зустрічних вимог, оскільки відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. А в даному випадку, зустрічне зобов'язання позивача хоч і є однорідним, але строк його виконання не настав, а відтак, воно не може бути зараховане в рахунок погашення позовних вимог позивача.
Доводи скаржників спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.06 слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судом всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1115, 1117, п. 1 ч. 1 ст. 1119,
ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю “Машинно-тракторна станція “Поляна” та касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства “Зарубенці” залишити без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.07.06 у справі № 07/792 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
О. Подоляк