Віньковецький районний суд

Справа №  1-30/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 16 серпня  2011 року                                                            смт Віньківці.

                              Віньковецький районний суд у складі головуючого судді

Потапова О.О.

При секретарі Приймак Л.О.

З участю прокурорів  Гунько  О.Б.,  Сюська І.В.

Адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Представника цивільного відповідача  ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Слобідка Охрімовецька Віньковецького району, громадянина України,  освіта середня, одружений, працює по найму , проживає в АДРЕСА_1, не судимий.  

Обвинувачується  за  ст.287 КК України.

                                                  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5  допустив до керування автотранспортним засобом особу яка не має права на  керування таким транспортним засобом, а також допустив  грубе порушення правил експлуатації автотранспорту, що убезпечують дорожній рух являючись особою відповідальною за технічний стан та експлуатацію транспортних засобів,  що спричинило смерть потерпілого за наступних обставин.

Відповідно до наказу № 31/к виданому 01 квітня 2009 року  державним підприємством «Ярмолинецьке лісове господарство»Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства за ОСОБА_5 , як за працівником цього підприємства закріплено  автомобіль ЗІЛ -131 д.з. НОМЕР_1 ХМП.

27 квітня 2009 року він перевозив зазначеним автомобілем з причепом  ліс. Причіп приєднав до автомобіля,  завідомо знаючи про заборону його експлуатації як такого , що не зареєстрований в органах ДАІ. Причіп конструктивно –переобладнаний і технічно –несправний. В ньому відсутня гальмівна система, елементи кріплення коліс та  елементи системи освітлення. Рухався автотягачем ЗІЛ з причепом до села Подолянське Віньковецького району ..

Діючи умисно, послідовно,  усвідомлюючи  протиправність свого вчинку свідомо  допустив до керування  автотягачем ЗІЛ д.з.НОМЕР_1 ОСОБА_6 . Завідомо знав про відсутність в того  категорії «Е»яка дає право на керування  такими видами  транспортних засобів. Цим порушив чим порушив пункт 2.9  «в»та «г»ПДР України.

Не маючи навиків керування автотягачами ОСОБА_6  рухаючись по вул.. Козацькій  в с. Подолянське Віньковецького району ІНФОРМАЦІЯ_2 о 8.00 год, не справився з керуванням і допустив наїзд від»єднавшигося від автомобіля ЗІЛ причіпа на пішохода ОСОБА_7, який рухався по узбіччю дороги.

В результаті ДТП пішохід отримав тяжкі тілесні ушкодження , від яких наступила його смерть.

В судовому засіданні підсудний себе не визнав винним. Погодився дати показання та показав, що він працював водієм автомобіля ЗІЛ-131 д.з. НОМЕР_1 ХМП в Ярмолинецькому лісництві. Йому дав вказівку майстер лісу чіпляти причіп з лісом до автомобіля. Він знав, що причіп не зареєстрований в органах ДАІ і  на ньому відсутня гальмівна система.

Даний причіп постійно зачіпляли до трактора, який здійснював погрузку і так мало бути цього разу. Однак, після завантаження автомобіля до нього підійшов майстер ОСОБА_8 і сказав, що трактор поламався та необхідно причіп приєднати до автомобіля і відбуксирувати його до господарства. На дану пропозицію він відмовився, після чого ОСОБА_8 зателефонував до начальника цеху ОСОБА_9 і він в телефонному режимі дав вказівку відбуксирувати причіп. Далі він  точно не пам»ятає хто приєднав причіп до автомобіля і він, сівши за кермо, а ОСОБА_6 на пасажирське місце, поїхали. Перед здійсненням зцепки він оглянув причіп і виявив несправність у вигляді відсутності гальмівної системи, інших несправностей не помітив. Зцепний механізм повністю оглянути було неможливо, оскільки верхня частина була заварена металевою пластиною, але було видно, що різьбова частина повністю знаходилась в гайці. Крім того, він бачив як син закладав страховий ланцюг, але чи він закріпив його невідомо. Виїхавши з лісу та наблизившись до села Охрімівці, до нього звернувся син з проханням проїхатися за кермом автомобіля. За кермо автомобіля сів ОСОБА_6 і вони продовжили рух. Сину ОСОБА_6 він передав керування тому, що той проходив стажировку і його повинні були допустити до керування вантажним автомобілем. На час перевезення вантажу в нього при собі було посвідчення водія,-  працівники  ДАІ  його не вилучали.

Вину не визнає тому, що не являється посадовою особу, а відповідно суб»єктом злочину передбаченого ст. 287 КК України.

Хоча підсудний не визнав себе винним його вина доведена показаннями потерпілої, свідків, висновками експертів, показаннями  представника цивільного відповідача, протоколами слідчих та судових дій, іншими документами.

В судовому засіданні  потерпіла ОСОБА_11 показала, що вона проживає разом із сином ОСОБА_12. Також з ними проживав її молодший син ОСОБА_7, який ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті ДТП загинув.

          ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_7 зранку пішов на роботу на цегельний завод. Біля 16 години до неї додому прибіг ОСОБА_14 та повідомив, що на автодорозі в с. Подолянське трапилася ДТП і ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження. Вона на місці події  виявила, що від вантажного автомобіля відірвався причіп і здійснив наїзд на її сина.  ОСОБА_7 знаходився на місці зіткнення. Біля 19 години лікарі повідомили, що ОСОБА_7 від отриманих травм помер.

          Потерпіла до підсудного претензій не має. Вона просить стягнути з  Ярмолинецького лісгоспу на її користь  7545,54 грн. витрати пов»язані з похованням сина;  витрати на спорудження  надгробного пам»ятника –10 000 грн.; моральну шкоду –100 000 грн.. та витрати на правову допомогу 2 500грн.  і кошти за проїзд що витрачені на її представника в суді в розмірі  1200 грн.

          Допитаний в якості підсудного  в судовому засіданні  ОСОБА_6 ( статус якого змінився у зв»язку  із застосуванням акту амністії) показав, що він керував 27 квітня 2009 року автопоїздом ЗІЛ -131 д.з. НОМЕР_1 ХМП. З причепом . Права керування та відповідної категорії на автопоїзд не мав. Рухався по дорозі в с. Подолянське і  під час переключення передачі під гору від»єднався причіп та  наїхав на ОСОБА_7 який вів велосипед.

Причіп не був  зареєстрований в органах ДАІ . Він  конструктивно –переобладнаний і технічно - несправний , в ньому відсутня гальмівна система, елементи кріплення коліс та  елементи системи освітлення).

Приєднати причіп наказав по телефону ОСОБА_9 майстру лісу. На той час він писав заяву про працевлаштування яку підписав начальник лісоцеху - ОСОБА_9 Потім  він стажувався  з водієм автомобіля КАМАЗ. Їздив в м. Славуту. Його відвозив в Ярмолинці  майстер ОСОБА_15

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що точно не знає яку функцію виконував  ОСОБА_6, але дійсно він з ним їздив в Ярмолинці  і він так зрозумів для  стажування водієм в лісгоспі, а чи стажувався, він не знає.

Допитаний в якості свідка  ОСОБА_16 показав, що з ним їздив в м. Славуту ОСОБА_6. Стажором в нього він не був, але  ОСОБА_15 казав, що цей товариш хоче влаштовуватись на підприємство водієм. Він так зрозумів, що в лісгоспі повинен бути новий водій.

Свідок  ОСОБА_9 в судовому засіданні  показав, що він працює начальником Зіньківського лісоцеху від ДП «Ярмолинецьке лісове господарство». В число його функціональних обов’язків, згідно наказу Ярмолинецького лісгоспу, входить випуск транспортних засобів на лінію та контроль за станом автотранспортної техніки.

 На території лісового цеху зберігався причіп, але будь-яких документів на даний транспортний засіб немає, яка марка причіпа йому не відомо.

 В березні місяці 2009 року він вирішив відремонтувати даний причіп та використовувати для перевезення вантажу. З цією метою він наказав зварювальнику ОСОБА_17 зменшити дишло та заварити металевими пластинами місце, де знаходиться зчіпний механізм для міцності дишла, що і в подальшому зробив. Крім того, в даному причепі відсутня гальмівна система, електроосвітлювальні прилади та номерний знак і дані несправності не ремонтувалися. Зчіпний механізм, а саме зчіпну петлю та зчіпну гайку він не оглядав і їх стан йому невідомий. З його усної вказівки даний причіп використовувався з трактором під керуванням ОСОБА_18 протягом півтора місяця.

  25.04.2009 року на виробничій нараді він дав вказівку ОСОБА_5 виїхати автомобілем «ЗІЛ»на лісову ділянку № 22 та здійснити перевозку дерев. Крім того, його вказівку отримав ОСОБА_18 на виїзд трактором в зчепленні з причепом в ліс на ділянку № 22 для погрузки та перевезення деревини.

  27.04.2009 року він в зв’язку із станом здоров’я на роботу не вийшов, але зранку, зателефонувавши до майстра ОСОБА_8, останній повідомив, що ОСОБА_18 на тракторі в зчепленні з причепом приїхав на лісову ділянку та проводить зачистку лісу. Біля 16 години до нього зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що в селі Подолянське під час руху автомобіля «ЗІЛ»від’єднався причіп та здійснив наїзд на пішохода. Як саме трапилась дана ДТП йому невідомо. Хто їхав за кермом автомобіля на момент ДТП також невідомо, але за даним автомобілем закріплений водій ОСОБА_5

Допитаний в якості свідка ОСОБА_17 в суді  повідомив, що він  на підприємстві залучався до робіт, пов’язаних із зварюванням металу.

В березні місяці 2009 року,  директор  ОСОБА_9  наказав здійснити ремонт причепа, а саме електрозваркою зміцнити дишло. Після того, оглянувши причіп, він помітив, що зчіпна петля закручена у зчіпну гайку та зашплінтовано. Далі він на дишлі причепа, де знаходиться зчіпний механізм, металевими пластинами з нижньої та верхньої частини заварив.  В момент проведення даних робіт він різьбу зчіпної петлі не оглядав, а тому вказати в якому стані вона була не може. .

Свідок ОСОБА_18 показав, що з  2008 року він працює у Зіньківському лісоцеху трактористом. 27.04.2009 року біля 8 години він прийшов на роботу  і поїхав на тракторі в ліс «квартал №22», що біля  с. Охрімівці. Даний трактор обладнаний підйомним механізмом та призначений для завантаження деревини. Крім того, до нього кріпився причіп для перевезення вантажу.

Згідно вказівки директора цеху ОСОБА_9, він експлуатував два причепа. В той день один з  них був завантажений деревиною, а інший -  пустий.  На пустому причепі взагалі була відсутня гальмівна система, електроосвітлювальні прилади, номерні знаки і зціпний механізм візуально не проглядався. Він отримав шляховий лист, в якому зазначався лише дозвіл на виїзд трактором.

Приїхавши у ліс, він від’єднав причіп та розпочав зачистку території. Через деякий час на ділянку приїхав автомобіль ЗІЛ під керуванням водія ОСОБА_5 разом із сином ОСОБА_6. Після завантаження автомобіля деревиною, майстер ОСОБА_8 наказав приєднати причіп, який він притягнув у ліс, до автомобіля ЗІЛ для того, щоб відбуксирувати його до цеху. Дане рішення було прийнято, оскільки трактор залишався у с. Охрімівці, а причіп був завантажений деревиною і необхідно було відбуксирувати до цеху. Він не пам’ятає хто точно з працівників приєднав пречем до автомобіля ЗІЛ. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_5, його син їхав на пасажирському місці. Через деякий час він дізнався від майстра, що в с. Подолянське сталася ДТП, а саме вищезазначений причіп від’єднався від автомобіля і, покотившись, здійснив наїзд на пішохода. Як саме трапилася дана пригода йому невідомо.

Свідок ОСОБА_8  показав, що він працює майстром у Зіньківському лісо-цеху. 27.04.2009 року  він прийшов на роботу.

Перед виїздом на лісову ділянку він виписав путівку на автомобіль ЗIЛ-131 реєстраційний номер  НОМЕР_1 ХМП під керуванням ОСОБА_5., який був закріплений за даним автомобілем.. Також на лісову ділянку виїхав трактор в зцепці з причіпом під керуванням ОСОБА_20 Шляховий лист на даний трактор та причіп він не виписував і на підставі чого ОСОБА_18 виїхав з території йому невідомо. Після того він запропонував ОСОБА_5 причіпити причіп із деревом та відтягнути до цеху. Він  із своїм сином - ОСОБА_6 причіпили причіп до автомобіля ЗIЛ і поїхали. Через годину ОСОБА_5 повідомив , що син здійснив наїзд на пішохода.

ОСОБА_6 проходив інструктаж і працював в лісоцеху, що допускалось керівництвом, проте, офіційно не був працевлаштований. Водієм не працював.

Із протоклу огляду місця події( а.с.3-15 т.1) схеми ДТП та фото таблиці  слідує, що подія наїзду на пішохода відбулась в с. Подолянське на вул.. Козацькій.                                                                                                                                         

Протоколом огляду причіпа ( а.с.17,18.94 т 1)  виявлено та зафіксовано несправності гальмівної системи, відсутність страхового ланцюга.                                              

Протоколом огляду речових доказів, а саме зчіпної петлі та гайки,  встановлено значний експлуатаційний знос різьби та наявність корозійного покриття   ( а.с.114 т.1)

Висновком експерта - автотехніка  №135   встановлено, що технічний стан причепа  не відповідає вимогам Правил дорожнього руху України, оскільки має суттєві  невідповідності вимогам підприємства-виробника щодо його технічної експлуатації:

·          відсутність ряду елементів гальмівної системи, елементів системи освітлення, елементів кріплення коліс у причіпі можна встановити візуально перед виїздом транспортного засобу без застосування спеціального обладнання, оскільки вони конструктивно розміщені в зоні оглядовості транспортного засобу.

·          гайка являється деталлю зчіпного пристрою представленого причіпу i могла бути від’єднана від причепу під дією експлуатаційних зусиль через значний експлуатаційний знос та зміну конструкції її кріплення до зчіпної петлі пристрою, тобто через руйнування непередбаченого конструкцією причіпу зварного з’єднання гайки до петлі на її різьбовій ділянці.

·          на поверхнях зчіпної петлі причіпу i гайки до нього наявні ознаки некваліфікованого ремонту i внесення конструктивних змін в елементи кріплення зчіпної петлі до дишля причіпу.

·          правий страхувальний ланцюг причіпу відсутній у місці встановлення. Візуальних ознак, які б свідчили про наявність правого страхувального ланцюга, а також закріплення лівого страхувального ланцюга причіпу до петлі автомобіля ЗIЛ-1З1 д.н. НОМЕР_1 ХМН до моменту ДТП не виявлено.

Згідно висновку судово –медичної експертизи ( а.с.97-99) В результаті ДТП пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми голови у вигляді субдурального крововиливу справа на конвекситальнiй поверхні правої тім’яної, скроневої ділянок об’ємом біля 50 мл та в ділянці лівої середньої та мозкової частини лівої задньої черепних ямок об’ємом 10 мл, субарахноїдального крововиливу на конвекситальнiй поверхні правої тім’яної та правої скроневої доль, на конвекситальнiй поверхні лівої тім’яної долі, забою кори та прилеглих ділянок біля речовини головного мозку із дрібно - крапчастими крововиливами темно - червоного кольору на конвекситальній поверхні правої скроневої долі в середній частині, крововиливу в м’які покриви лівої скроневої тім’яної потиличної ділянки голови, 1 синця в лівій бровній ділянці та верхній повіці лівої очної ділянки, 1 садна в лівій бровній ділянці, 1 садна на верхній повіці лівої очної ділянки на рівні верхнього краю очниці, 1 садна на підборідді справа.

Травму грудної клітини у вигляді перелому 1,3 ребер по лівій прихребтовій лінії, 4,5,6 ребер по лівій лопаточнiй лінії на висоті 132,5 - 137,5 см від ППН із ознаками зжаття на зовнішній кістковій пластинці, крововиливів в м’які тканини в ділянці зламаних ребер, крововиливів під епікард серця та в ділянці судинної ніжки серця, забою серця, крововиливів в легені, крововиливу в праву плевральну порожнину –300 мл, в ліву плевральну порожнину –200 мл, крововиливу в м’які тканини лівої лопаточної ділянки на висоті 120 см від ППН, садна на спині зліва в середній третині на висоті 128 см від ППН.

Травму живота у вигляді крововиливу в черевну порожнину —300 мл, 1 черезкапсулярного розриву на передній поверхні правої долі печінки в середній третині, 2 черезкапсулярних розривів паренхіми правої долі печінки на передній та діафрагмальній поверхні, 3 черезкапсулярних розривів паренхіми лівої нирки по задній поверхні в середній третині, 2 черезкапсулярних розривів лівої нирки по передній поверхні в середній третині, чисельних саден на передній черевній стінці із поширенням на праву та ліву реберні дуги більше зліва між правою середньо - ключичною та лівою середньо - пiдпахвинною лініями.

Травму нижніх кінцівок у вигляді відкритого перелому правої великогомілкової кістки в середній третині на висоті 17-25 см від ППН із ознаками зжаття на задньо - зовнішній поверхні із крововиливом в оточуючій м’які тканини, крововиливу в підшкірно - жирову клітковину на задній поверхні лівого стегна на висоті 71 см від ППН, обширних крововиливів в підшкірно - жирову клітковину з відшаруванням шкіри правого стегна в середній та нижній третині по задній, боковим, передній поверхням, обширних крововиливів в пiдшкірно - жирову клітковину i скелетні м’язи від верхньої до нижньої третини правої гомілки по задній, боковим та передній поверхням, в ділянці правого підколінного суглобу із відшарування шкіри та розчавленням підшкірно - жирового шару, 1 садна на передній поверхні лівого колінного  суглобу, саден на передній, передньо-внутрішній поверхні правого стегна в середній та нижній третині, 1 садна на передній поверхні правого колінного суглобу, саден на передній та передньо - внутрішній поверхні правої гомілки у верхній та середній третині та в ділянці правого колінного суглобу, 1 рани на передньо - внутрішній поверхні правої гомілки в нижній третині на висоті 17 см від ППН, 1 садна на внутрішній поверхні правої гомілки в нижній третині на рівні медіальної кістки, 2 саден на тильній поверхні правої ступні біля медіального краю, 1 садна на тильній поверхні правої ступні біля основи 1 пальця, 1 садна на задній поверхні лівого стегна у верхній третині на висоті 73 см від ППН, саден на задній поверхні правої гомілки у верхній, середній третині та в правій підколінній ділянці, крововиливу в правій підколінній ділянці, 1 садна на задній поверхні правої гомілки в середній третині на висоті 34 см від ППН.

Крововиливу в пiдшкірно - жирову клітковину спини на рівні остистого відростку 12 грудного хребця та 1,2 поперекових хребців на висоті 109 см від ППН, крововиливу в підшкірно-жировий шар та поверхневий шар скелетних м’язів в ділянці куприка на висоті 92 см від ППН, 2 саден на зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині.

Вказані тілесні ушкодження могли виникнути в термін та за обставин зазначених в обвинуваченні, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок наїзду причіпа автомобіля на пішохода , за ознакою небезпеки для життя  належать до категорії ТЯЖКИХ  тілесних ушкоджень і перебувають в прямому причино-наслідковому зв’язку із наступившою смертю.

На момент вчинення ДТП автомобіль ЗІЛ  наказом був закріплений за ОСОБА_5 ( а.с. 76).

Із аналізу досліджених  доказів слідує, що потерпілий ОСОБА_7 загинув внаслідок відізвання причепу від автомобіля ЗІл під керуванням син підсудного –ОСОБА_6.

ОСОБА_5, не маючи відповідної категорії на право керування автопоїздом ( а.с.149)порушуючи правила дорожнього руху сам керував автопоїздом  і свідомо передав  керування  лісовозом  молодій особі, завідомо  знаючи про відсутність у сина навиків керування та відповідної категорії «Е»яка дозволяє експлуатацію автопоїзду.

Суд не приймає позицію захисту про те, що  ОСОБА_5 не є суб»єктом злочину передбаченого ст. 287 КК України, оскільки з його  свідомої волі підчипили причіп ( завідомо несправний) до автомобіля ЗІЛ. Він керував автомобілем з причепом  не маючи категорії «Е»та прав на керування автопоїздом. Являючись особою за якою наказом закріплено автомобіль ЗІЛ і підчепивши і експлуатуючи аварійний причеп  він цим самим взяв на себе відповідальність за технічний стан як автомобіля так і автопричепа .

Завідомо знаючи про конструктивні недоліки транспортного засобу він    передав керування  сину. Зробив це свідомо  в населеному пункті –с. Подолянське. Як водій він не міг не передбачати   інтенсивності руху  та рух пішоходів в межах села.  

Із позиції законодавця суб»єктом злочину передбаченого ст. 287 КК України можуть бути водії, за якими закріплено транспортний засіб. Про це говорить і п.13 Постанови ПВС України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах а про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Вина ОСОБА_5 у скоєні цього злочину доведена.

          Потерпіла не заявляє позов до підсудного,  тому з нього слід стягнути тільки судові витрати пов»язані з проведенням експертизи –470,71 грн. ( а.с.108 т.1).

Допитаний в судовому засіданні представник цивільного відповідача  позовні вимоги не визнав. Повідомив, що ОСОБА_6 не перебував в трудових відносинах з Ярмолинецьким лісгоспом. Батько передав сину права керування автомобілем  не маючи при собі посвідченя водія.. Воно в нього було вилучено працівниками ДАІ. Тобто, останній діяв поза межами правового поля, тому немає  вини та причино –наслідкового зв»язку між  лісгоспом та  діями самозваної особи яка  сіла за кермо  всупереч волі працедавця.

Суд не може погодитись з такою позицією  цивільного відповідача. В судовому засіданні  підсудний повідомив, що посвідчення водія він  мав при собі, що підтвердилось  довідкою Віньковької ДАІ.

Вставновлено і не оспорюється сторонами, що  ОСОБА_5  перебував в трудових відносинах з  Ярмолинецьким лісгоспом, працюючи водієм  ( а.с. 72, 76 –накази по  підприємству про передачу  автомобіля ЗІЛ Зінківському лісгоспу і закріпленню  автомобіля).

Передаючи кермо автомобіля сину він діяв поза межами ПДР України( порушив п. 2.9  цих Правил ). Ним забороняється передавати керування транспортним засобом особі яка не тільки не має прав на управління, але навіть  при собі не має права на керування автомобілем). В цьому  його вина.  На своє робоче місце він допустив іншу –непідготовлену особу, без відповідної категорії водія.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ця особа без юридичного оформлення проходила стажування в  Ярмолинецькому лісоцеху,( показання свідків ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_8). Сам факт стажування не надавав права підсудному передавати своє робоче місце іншому працівникові, а тим паче особі без  певних водійських навиків.

Передачею керма іншій особі він заподіяв шкоду як підприємству так і постраждалому.

Така шкода відшкодовується  підприємству в межах статтей 132 –135 КЗпП України.

Відшкодування шкоди потерпілому  випливає із деліктних відносин –порушення прав особи  потерпілого наїздом автомобіля власником якого є юридична особа.  Ярмолинецьке лісове господарство є власником автомобіля   ЗІЛ -131 д.з. НОМЕР_1 ХМП.

Посадові особи Зіньківського лісоцеху  протягом півтора місяці експлуатували причіп на лісозаготовках, що випливає із показань ОСОБА_18 та ОСОБА_16.    Причіп експлуатувався   в порушенні діючих правил дорожнього руху( без гальмівної системи, з переобладнаним зчіпним пристроєм). Саме такі  технічні несправності  слугували основною причиною ДТП –відірвалась зціпна петля і не спрацювала гальмівна система причепа.

Вина водія ОСОБА_5 обмежується межами трудового законодавства, а вина підприємства  виражена  в порушені правил  руху і норм випуску в експлуатацію джерела підвищеної небезпеки -  автотягача. Вказівку про його зцепку та відправку  з лісу до лісоцеху давав  по телефону ОСОБА_9 та усно  майстер лісу - ОСОБА_8.

Підставою для виникнення цивільно- правової  відповідальності є юридичні факти - неправомірні дії суб»єктів цивільного права.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_8 та інші наголошують на переобладнанні причіпа та його експлуатації його протягом останніх півтора місяці на автошляхах. Двоє із  зазначених свідків  є посадовими  особами, один з яких відповідальний за технічний стан транспортних засобів всього Зіньківського лісокомплексу. Тобто, підприємство в особі директора Зіньківського лісокомплексу ОСОБА_9( особисто відповідального за технічний стан  автомобіля  а.с.72) свідомо  випускало завідомо технічно несправний  транспортний засіб - автопричіп в щепці з іншим транспортними засобами  трактором і автомобілем, а вони являються джерелом підвищеної небезпеки.  Автомобілем і трактором керували по  дорогах  Віньковецького району , в порушені п. 31.4 ПДР України.

В пункті цих правил зазначено:

- забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей  і невідповідності таким вимогам:

-    п. 31.4.1. - гальмові системи:

а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства виробника;

-   п. 31.4.3. - зовнішні світлові прилади:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;( а.с.110 т.1 –висновок експерта авто техніка).

     У зв»язку з зазначеним як в діях ОСОБА_21 так і в діях Ярмолинецького Лісгоспу є  вина пов»язана з заподіянням шкоди потерпілій - настанням смерті ОСОБА_7

     Оскільки доведено вину, то неодмінно виникає цивільно –правова відповідальність підприємства. Проте, стаття 1167 ЦПК передбачає відповідальність особи і без вини, якщо шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки.

        Враховуючи, що керувала джерелом підвищеної небезпеки особа яка перебувала на стажуванні, без юридичного оформлення відносин з підприємством  і не мала на це прав, розмір моральної шкоди з врахуванням дій цієї особи , а також особи яка передала їй право керування автомобілем та засад розумності, виваженості і справедливості передбачених ст. 23 ЦК України слід зменшити до 80  000грн.

         Майнову шкоду, відповідно до ст.1166 ЦК України слід стягнути з лісгоспу, ОСОБА_6, ОСОБА_6 солідарно враховуючи наявність вини всіх цих осіб. ОСОБА_6- в скоєнні ДТП; ОСОБА_5 –в передачі прав керування: підприємства- у випуску в експлуатацію завідомо забороненого для експлуатації транспортного засобу( причіпа).

          Виходячи з того, що шкода заподіяна недбалістю власника автомобіля, який допустив експлуатацію автопоїзда особі, що не має категорії «Е». Він керував автомобілем  з причіпом, який взагалі не можна допускати в експлуатацію,  майнову шкоду слід стягувати  із трьох зазначених осіб, відповідно до ст. 1187 ч.4 ЦК України.

          Потерпіла не наполягає на відшкодуванні шкоди з ОСОБА_5, тому з підприємства належить стягнути 1/3 частину заподіяної майнової шкоди:2515,18грн. –витрати на поховання( 7545,54:3);   3 333грн- витрати на спорудження пам»ятника( 10 000:3);  

1233,33грн –витрати на правову допомогу ( 2 500+ 1200):3)). Всього майнової шкоди -7081,51 грн.

            Підходячи до призначення покарання, слід врахувати особу винного. Він проживає  сім»єю, являється людиною середнього віку, працює, має тривалий трудовий стаж, займається  суспільно корисною працею в домашньому господарстві. Злочин вчинений ним відноситься до категорії середньої тяжкості.          Обставин які пом»якшують та обтяжують покарання підсудного не виявлено. Відповідно до ст. 65 КК України необхідним і достатнім покаранням  для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді  обмеження волі.

          Речові докази –автомобіль ЗІЛ та причіп  –передати власнику.

          Враховуючи,

          За тких

          Керуючись ст. 324, 325 КПК України  суд

                          З А С У Д И В :

           ОСОБА_5 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст. 287 КК України та за цією статтею призначити йому покарання у вигляді ОДНОГО року  шести місяців  обмеження волі з позбавленням його права експлуатувати транспортні засоби строком  на ОДИН рік.          

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь експертної установи  470 грн. 71 коп. за проведену експертизу( отримувач  платежу НДКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області р.р -35228001000040, МЩ –815013. Банк УДК у Хм.обл, код -25575309 –за дослідженя).

      Стягнути з   державного підприємства «Ярмолинецьке лісове господарство»Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства на користь  потерпілої ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 7081( сім тисяч вісімдесят одну)грн.51 коп. та моральну шкоду в розмірі  80 000( вісімдесят тисяч) грн.

          До набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_5 запобіжний захід залишити попередній –підписку про невиїзд.

          Речові докази автомобіль ЗІЛ –131 д.з. НОМЕР_1, без номерний причіп, зчіпну петлю та  зчіпну гайку повернути Ярмолинецькому  лісовому господарству.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з дня його проголошення  до апеляційного суду Хмельницької  області через Віньковецький  районний суд.

   Суддя