Судове рішення #192905
1/192/00зн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 1/192/00зн  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційну   скаргу Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.03.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р.

у  справі                     №1/192/00зн господарського суду Миколаївської області

за позовом                 Закритого акціонерного товариства “Зоря-сервіс”

до відповідача          Відкритого акціонерного товариства

                                   “Миколаївська теплоелектроцентраль”

про                             стягнення 32 561 090,81грн.

за участю представників:

ТОВ “Зоря-сервіс”  не з’явилися;


ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” –Калмиков М.І.


в с т а н о в и л а :

ЗАТ “Н.Ітера” звернулося до арбітражного суду Миколаївської області з позовом та просила суд стягнути з відповідача –ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” 32 561 090,81грн. заборгованості за поставлений природний газ у 1998-1999р. з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних (т.1 а.с.2-7).

Рішенням арбітражного суду Миколаївської області від 09.01.2001р. частково задоволено позов ЗАТ “Н.Ітера” та постановлено стягнути на його користь з ДП “Миколаївська теплоелектроцентраль” 9 332 735грн. основного боргу, 2 170 934,58грн. пені, 941 963,33грн. трьох відсотків річних, 2866394,16грн. збитків від інфляції, 1700грн. державного мита (т.1 а.с.106-107,108).

На виконання рішення суду видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2002р. сторін у справі замінено їх правонаступниками: ЗАТ “Н.Ітера” –ТОВ “Зоря-сервіс”, ДП “Миколаївська теплоелектроцентраль” –ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” (т.1 а.с.237-240).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.05.2003р. строк пред’явлення до виконання наказу №1/192 від 09.01.2001р. відновлено (т.1 а.с.276).

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2003р. ухвала господарського суду Миколаївської області від 08.05.2003р. залишена в силі (т.2 а.с.378-381).

Ухвалою Верховного Суду України від 15.04.2004р. у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2003р. відмовлено (т.1 а.с.394).

27.02.2006р. до господарського суду Миколаївської області надійшла заява ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” щодо перегляду рішення арбітражного суду Миколаївської області від 09.01.2001р. за нововиявленими обставинами.

У поданій  заяві ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” просить рішення арбітражного суду Миколаївської області від 09.01.2001р. змінити зменшивши визначну до сплати суму за договором №П/98-7 від 12.01.98р. основного боргу з 7 047 235,20грн. до 3 311 535,51грн. (т.2 а.с.2-4).  

Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” посилається на те, що товариство внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, у зв’язку з чим, у відповідності з п.8.2 договору, вартість договору визначається виходячи із звичайної ціни товарів на момент виникнення відповідного зобов’язання, а не на момент зарахування коштів на рахунок постачальника з врахуванням курсової різниці.  

Позивач у справі –ТОВ “Зоря-сервіс” у відзиві на заяву ВАТ “Миколаївська ТЕЦ”, вважаючи її доводи безпідставними, просить рішення арбітражного суду Миколаївської області від 09.01.2001р. у цій справі за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами залишити без змін.

Позивач вважає, що обставини, на які посилається ВАТ “Миколаївська ТЕЦ” у поданій ним заяві, не мають ознак нововиявлених. При цьому, ТОВ “Зоря-сервіс” вказує, що норми Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не можуть бути застосовані до взаємовідносин сторін, оскільки не мають зворотної сили (т.2 а.с.34-37).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.03.2006р. у задоволенні заяви ВАТ “Миколаївська ТЕЦ” щодо перегляду судового акта за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення господарського суду Миколаївської області від 09.01.2001р. залишено без змін (т.2 а.с.49-51).

Відмовляючи у задоволенні заяви ВАТ “Миколаївська ТЕЦ” та залишаючи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення без змін, суд першої інстанції не мають характеру нововиявлених у розумінні ст.112 ГПК України, оскільки норми Закону “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, який прийнято після розгляду спору у даній справі, не мають зворотної сили.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. ухвала господарського суду Миколаївської області від 28.03.2006р. залишена без змін (т.2 а.с.100-105).

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.03.2006р. та ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р., ВАТ “Миколаївська ТЕЦ” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати.

Скаржник вважає, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст.42, 43,99,112-114 ГПК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:

-          існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;

-          є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов’язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;

-          виявлені після набрання чинності судовим актом.

При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності.

Обставини, на які посилається ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, як вірно визначили суди першої та апеляційної інстанцій, не є нововиявленими у відповідності з ст.112 ГПК України, оскільки не характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності і не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому розділом ХІІІ ГПК України.

Так, Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, на норми якого посилається ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль”, прийнято 23.06.2005р., тобто після прийняття рішення у даній справі, яке відповідач просить переглянути за нововиявленими обставинами. Відповідно до ст.12 Закону, він набирає чинності з дня його опублікування, за винятком ст.ст.3-11, які набирають чинності через два місяці з дня його опублікування. Вказаний Закон опубліковано у  газеті “Урядовий кур'єр” 03.08.2005р. (N 142).

Отже, норми цього закону, які визначають дію вказаного Закону у часі, не розповсюджують дію його норм на правовідносини, які виникли до набрання цим Законом чинності. За загальним правилом закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії у часі, за винятком певних випадків.

Крім того, в силу п.1 ст.3 Закону, для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення; підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру.

Внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до  Реєстру, у відповідності з п.3.2.6 ст.3 Закону, здійснюється за наказом Міністерства палива та енергетики України, який є підставою для внесення до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу. При цьому,  підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості.

ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” внесена до такого Реєстру 28.11.2005р. на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України №568 від 10.11.2005р.

Тобто зазначені обставини не існували на момент прийняття рішення у даній справі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” про перегляд рішення арбітражного суду Миколаївської області від 09.01.2001р. за нововиявленими обставинами, а апеляційна інстанція правильно залишила вказану ухвалу без змін. При цьому, описки, допущені в ухвалі апеляційної інстанції щодо назви судового документа, прийнятого за результатами розгляду апеляційної скарги ВАТ “Миколаївелектроцентраль”, та резолютивній частині цієї ухвали не впливають на законність прийнятого апеляційною інстанцією судового акта, який по суті є “постановою” і можуть бути нею виправлені в порядку, передбаченому ст.  89 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р.у справі №1/192/00зн господарського суду Миколаївської області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” –без задоволення.


          Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                 Васищак І.М.

                                                                                             Палій В.М.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація