УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-1294\2006
Головуючий у 1-й інстанції Нікітіна С.Й. Суддя-доповідач- Доценко Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
- головуючого - судді - Доценко Л.І.
· суддів - Оверіної О.В., Мартинової К.П.
· при секретарі - Мазун І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 08 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права та відшкодування майнової шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
08.02.2006року позивач звернувся в суд з даним позовом, вказуючи, що відповідач при обчисленні йому до пенсії надбавки за участь в бойових діях, порушив чинне законодавство, а саме ст.25 Закону України „Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист" і ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", чим позивачу була спричинена майнова шкода.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати за ним право на надбавку за участь у бойових діях з 01 січня 2000 року в розмірі 324,84грн., з 01 січня 2001 року у розмірі 373,15грн, з 01 січня 2002 року у розмірі 402,00грн., з 01 січня 2003 року у розмірі 402,00грн, з 01 січня 2004 року у розмірі 427,03грн., з 01 січня 2005 року у розмірі 498,00грн. та зобов"язати відповідача зробити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням надбавки за участь у бойових діях з 01 січня 2000 року в розмірі 324,84грн., з 01 січня 2001 року у розмірі 373,15грн, з 01 січня 2002 року у розмірі 402,00грн., з 01 січня 2003 року у розмірі 402,00грн, з 01 січня 2004 року у розмірі 427,03грн., з 01 січня 2005 року у розмірі 498,00грн. Також позивач просив зобов"язати відповідача виплатити йому суму, недоотриману по надбавці за участь у бойових діях за період з 01 січня 2000 року, що утворилася внаслідок не перерахунку.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 08 червня 2006 року в позові ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права і відшкодування майнової шкоди відмовлено.
У апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_2 просила скасувати постанову Приморського районного суду м.Одеси від 08 червня 2006 року й ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. в повному обсязі, оскільки вважає, що висновки суду суперечать нормам матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є генерал-майором у відставці Збройних Сил України і пенсіонером Міністерства Оборони України. В період проходження служби позивач брав участь в бойових діях.
З 1999 року позивачу ООВК виплачується пенсія за вислугу років з урахуванням надбавки за участь в бойових діях у розмірі 24,93 гривні, а з 01.10.2003 року у розмірі 29,87 грн.
Призначення та виплата до пенсії надбавки за участь в бойових діях визначена і регулюється Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року та Законом України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року.
Зокрема, частина 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", визнає, що учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Крім того, п.„г" ст.25 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...", встановлено, що пенсії учасникам бойових дій підвищуються у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України №342 від 19.03.1996року, №831 від 26.07.1996року і складав 16,62 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002року мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19,91 грн. з 01.10.2003р.
Згідно ПКМ України №1 від 03.01.2002року розрахунок надбавок і підвищення
пенсій по інвалідності здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у сумі
19,19 грн. Позивачу в період до 01.10.2003р. виплачувалась надбавка за участь у бойових
діях у розмірі 24,93 грн., що відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (16,62 х
150%-24>93 грн.); а з 01.10.2003р. - у розмірі 29,87грн., що також відповідає 150 відсоткам
мінімальної пенсії за віком (19,91 х 150%-29,87).
Доводи позивача про те, що розрахунок надбавки за участь у бойових діях з 01 січня
2004р. повинен здійснюватись виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 284;69грн., а з
01 січня 2005р. - виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 332,00грн., є
необгрунтованим.
Дійсно, Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004рік" прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлений у розмірі 284,69грн. на місяць, а ст. 63 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" встановлює прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, у розмірі 332грн. на місяць.
Вищевказаними Законами передбачено розмір прожиткового мінімуму, а ст.ст. 14,15 розділу „Прикінцеві положення" Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року, який вступив в дію з 01.01.2004року, зобов'язують
Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін привести свої нормативно-правові акти і забезпечити міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади приведення їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом, а також вказує на те, що до приведення законодавства України у відповідність з цим, Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Внаслідок цього склалась невідповідність діючих Постанов КМУ №342 від 19.03.1996року, №831 від 26.07.1996року та№1 від 03.01.2002року, які до теперішнього часу не приведені у відповідність із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не скасовані та повинні бути застосовані при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005р. „Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ст. 15 Закону України № 2262-Х11 передбачено підвищення пенсій за вислугу років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам та іншим військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особами, на яких поширюється дія Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таке підвищення провадиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком -19,91грн., встановленого Постановою КМУ №1 від 03.01.2002року, дію якої поширено з 01.10.2003року на вказаних осіб Постановою КМУ від 27.08.2003року №1350 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Таким чином, суд на законних підставах відмовив в задоволені вимог позивача
відносно перерахунку розміру надбавки за участь у бойових діях згідно ст. 12 Закону України
„Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і ст.25 Закону України „ Про
пенсійне забезпечення військовоблужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб", Законом України від 15.06.2004року „ Про внесення
змін в ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового
та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", Постановами КМУ
№342 від 19.03.1996року, №831 від 26.07.1996року, №1 від 03.01.2002року, №1350 від
27.08.2003року
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішені даної справи не допустив, а приведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись п.1 ст. 198, ч.4 ст.205 КАС України колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 08 червня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно.
Ухвала може' бути оскаржена у касаційному порядку на протязі одного місяця безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України.