_____________________________________________________________________________Справа№ 2-а-5657/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2011   року Київський районний суд м. Одеси у складі:

          головуючого –судді Огренич І.В.

при секретарі –Камінській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про стягнення недоплаченої та начислення щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ :

 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про стягнення недоплаченої та начислення щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни»за період з 01 січня  2011 року по 01 липня 2011 року в розмірі 1063,80 гривень, зобов’язання відповідача виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги та забезпечити її виплату у 2011 році, посилаючись на те, що вона є громадянкою України і на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, в зв'язку з чим законом України «Про соціальний захист дітей війни», позивачці передбачена надбавка до пенсії, яку Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси не виплачує, чим порушує її законні права та інтереси.

У судове засідання позивачка не з’явилась, повідомлялась належним чином, у позовній заяві справу просить розглянути у її відсутності.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України у Київському районі                   м. Одеси у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 є громадянкою України і на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тобто відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року є особою, яка має право на пільги передбачені статтею 6 зазначеного Закону.

Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни.

 Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів  України №530 від 22 серпня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної  соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового  акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивач має право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням  сплаченої      ОСОБА_1 додаткової виплати у  розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, а тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач –управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не може свідомо відмовляти у цих виплатах, тому суд вважає протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі                      м. Одеси від 01 вересня 2011 року у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війні, виходячи з розміру 30% мінімального розміру пенсії за віком  з урахуванням виплачених сум.

При цьому суд враховує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 р. № 3491 -VI прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту: «Установити що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Вказаний вище Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 р. набув чинності з моменту його опублікування –18.06.2011 року, а Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06.07.2011р. № 745 набрала чинності - 23 липня 2011 року, отже до 23 липня 2011 року були відсутні обмеження щодо виконання положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги частково та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року, як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком в межах, встановленого законом строку, а саме з 08 березня 2011 року по 23 липня 2011 року, з урахуванням виплачених сум.

Позивні вимоги в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити  на користь ОСОБА_1 конкретно визначеної  грошової суми недоотриманої пенсії за вказані періоди задоволенню не підлягають, оскільки у такий спосіб суд вийде за межі встановленої Кодексом адміністративного судочинства України компетенції адміністративного суду, який не наділений правом на призначення та визначення розміру виплати допомоги замість суб’єкта владних повноважень, ці дії відносяться до виключної компетенції суб’єкта владних повноважень, в даній справі відповідача –управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси проводити виплати в майбутньому, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, які б давали позивачу право звертатись до суду із вимогою щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії в майбутньому, тобто в той період часу, коли відповідачем ще не вчинені дії (не допущена бездіяльність)  які могли б бути визнані судом неправомірними, не встановлено підтвердженого належними доказами факту порушення суб’єктом владних повноважень вимог законодавства, що має тенденцію удосконалення шляхом внесення змін в нормативні акти або в окремі його положення.

Керуючись ст.ст. 6-14, 17, 19, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, Законом України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги дитини війни.

Зобов’язати  Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30% мінімального розміру пенсії за віком за період з 08 березня 2011 року по 23 липня 2011 року, з урахуванням виплачених сум за даний період.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови  апеляційної скарги.

          Суддя                                                                      Огренич І.  В.