Справа № 2-500/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

07 жовтня 2011 року.                                                      м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді:                 Мазай Н.В.

при секретарі:                    Возній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище заяву Кредитної спілки «Кредит-Союз»про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Кредит-Союз»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту,

в с т а н о в и в :

Позивач  звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення  боргу за договором кредиту.

Провадження у цивільній справі відкрито згідно з ухвалою суду від 07.10.2011 року.

Разом з позовною заявою позивачем до суду подано  заяву про забезпечення позову у цивільній справі, з посиланням на те, що КС «Кредит-Союз»уклала з ОСОБА_1  (далі-Відповідач1) договір кредиту № МН-0257 на суму 5000 грн. За відповідача 1 відповідно до договору поруки № МН-0257-П поручилась ОСОБА_2. Відповідно до Договору поруки та ст. 554 ЦК України поручителі несуть солідарну відповідальність разом із боржником. Зобов’язання за договором кредиту та договором поруки не виконано, у зв’язку із чим ними пред’явлено позов до відповідачів. Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України»,  передбачені підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема у випадку якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші не виконані зобов’язання –до виконання зобов’язань, або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Виїзд відповідача за кордон може утруднити виконання рішення суду. Для недопущення здійснення подальших дій, що може утруднити виконання рішення,. просять обмежити Відповідачів в праві  виїзду за межі України до виконання ними своїх зобов’язань  за договором кредиту та договором поруки.

Дослідивши  заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд, вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає до задоволення виходячи з наступного:

- як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22.12.06 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»- розглядаючи заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з”ясувати  обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України»(  зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в»їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Суд вважає, що вимога про тимчасове обмеження відповідачів у виїзді за межі України до вирішення спору по суті є передчасною та такою, що суперечить вимогам Конституції України.

Позивач не надав суду доказів, що відповідачі мають намір виїхати за кордон з метою уникнення виконання зобов’язань за кредитним договором та договором поруки.

Будь-яке обґрунтування необхідності застосування таких обмежень і яким чином не забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, позивачем в заяві не наведено, а тому суд вважає, що заява не підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі за його позовом, чим не виконав вимоги ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153, 208-210, 293 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»від 22.12.2006 року № 9, суд -

          у х в а л и в :

В задоволенні заяви Кредитної спілки «Кредит-Союз»про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Кредит-Союз»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту – відмовити повністю.

          Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Черкаської області, через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

           Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Суддя:                                                                                                      Н.В. Мазай