2-а-2998/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 р.                                                                                 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого –судді Сочка В.І., при секретарі судових засідань - Козар Г.В., з участю позивача –ОСОБА_2, представника відповідача –ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Державного реєстратора Ужгородського комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна та до директора Ужгородського комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна –ОСОБА_4 про визнання нечинним рішення державного реєстратора та директора (інших службових осіб) в частині визнання (зазначення у витягу) самочинно обладнаного другого поверху об’єкту незавершеного будівництва, розташованого в с. Минай по вул.. Тихій 3 Ужгородського району, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач завернувся в суд із позовом, в якому просить: визнати нечинним рішення відповідачів суб'єктів владних повноважень в частині визнання (зазначення у витягу) самочинно обладнаного другого поверху, побудові тераси та огорожі об’єкта незавершеного будівництва розташованого в АДРЕСА_1; - визнати нечинним рішення відповідача - директора КП БТІ ОСОБА_4, як суб'єкта владних повноважень в частині проставляння відмітки про самочинне обладнання другого поверху, побудові тераси та огорожі об’єкта незавершеного будівництва розташованого в АДРЕСА_1; зобов'язання обох відповідачів - суб'єктів владних  повноважень видати за рахунок винних осіб витяг з реєстру права власності на нерухоме майно, по реєстраційному номеру майна 32678148 (АДРЕСА_1) без примітки про самочинне будівництво, на основі матеріалів технічної інвентаризації проведеної у серпні 2010 року.

Заявлений позов мотивований обставинами, зазначеними у позовній заяві, суть яких зводиться до того, оскаржені рішення і дії відповідачів не відповідають вимогам законодавства України, яке регулює їх діяльність, внаслідок чого порушені права позивача.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 -  ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення з наступних підстав.

Належними доказами по справі стверджується наступні обставини, зазначені позивачем у позовній заяві та підтримані у судовому засіданні.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору від 15.12.2010 зареєстрованого в реєстрі за №1-1034 про розірвання договору дарування на ? частини недобудованого житлового будинку (договір дарування був посвідчений Ужгородською районною ДНК за реєстровим № 1-474 від14.07.03), ОСОБА_2 отримав право на звернення до державного реєстратора Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна з метою реєстрації права власності на зазначену частку майна відповідно до ст.331 ЦК України.

Крім наведеного договору про розірвання договору дарування, позивачем у січні 2011 було подано до відповідача –Директора Ужгородського районного КП БТІ наступні документи: договір дарування недобудованого житлового будинку від 29.05.03 посвідченого Ужгородською районною ДНК реєстровий номер 2-243; заяву про державну реєстрацію прав власності від імені позивача; копію державного акту права власності  на земельну ділянку на ім’я матері позивача - ОСОБА_5 (на даний час її прізвище змінено на ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про одруження); витяг з бази автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру від 17.12.2010; будівельний паспорт на забудову земельної ділянки в с. Минай, вул. Тиха, 3; витяг із рішення виконкому Ужгородського районної ради №118 від 14.08.01 про надання дозволу на будівництво по наведеній адресі; дозвіл на право виконання будівельних робіт за підписом районного архітектора; проект забудови земельної ділянки в с. Минай, Тиха, 3; акт про відведення земельної ділянки по наведеній адресі; рішення виконавчого комітету Холмківської сільської ради від 07.02.1991 року за №49 «Про дозвіл на будівництво ОСОБА_5»; технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна за номером інвентаризаційної справи 34, що складений 12.08.2010 із приміткою про готовність об’єкта на 98%; копії вищеперерахованих документів, та квитанції що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав.

На підставі вищенаведених документів та керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження»і Тимчасовим Положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за №7/5), право власності позивача було зареєстровано, про що йому було видано відповідний витяг за №28726462 від 20.01.2011 р.

Не зважаючи на наявність у інвентарній справі, яка знаходиться на підприємстві ввіреному відповідачеві –Директору Ужгородського районного КП БТІ, всіх копій перерахованих документів, в порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження»і Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (наказ Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. за №7/5) державним реєстратором та директором 23.05.2011 р. за номером 30050313 було видано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з приміткою про наступне: «При проведенні поточної технічної інвентаризації зафіксовано: 1) самочинно обладнано другий поверх житлового будинку, за рахунок чого збільшилася загальна площа з 192, 80 кв.м на 242, 20 кв. м, житлова площа –з 52.60 кв.м на 93.80 кв.м, кількість кімнат з трьох до п’яти та відсоток готовності з 96 на 98 %; 2) побудовано терасу та огорожу (№1-2).»

Відповідно до п. п. 63, 64 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 р. за N 283/8882), зазначена примітка обмежує право позивача на розпорядження належної йому частки у недобудованому будинку, хоча і не ставить під сумнів право власності.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(надалі Закон) визначено правові,  економічні, організаційні засади проведення  державної  реєстрації  речових  та  інших  прав,   які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих  прав,  створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Відповідно до ст.. 2 Закону  - «державна реєстрація речових прав на нерухоме  майно  (далі  - державна  реєстрація  прав)  - офіційне визнання і підтвердження державою  фактів  виникнення,  переходу  або  припинення  прав  на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Так, згідно із Статтею 3 Закону: Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація  про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава  гарантує  достовірність зареєстрованих  прав  на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону,  виникають з моменту такої реєстрації. Права  на нерухоме майно,  що виникли до набрання чинності цим Законом,  визнаються дійсними у разі відсутності їх  державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав  діяло  законодавство,  що  не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація прав є публічною,  проводиться органом державної реєстрації прав,  який зобов'язаний надавати інформацію про  зареєстровані права та їх обтяження в порядку,  встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Будь-які правочини  щодо  нерухомого  майна  (відчуження, управління,  іпотека тощо) укладаються,  якщо право  власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території,  на  якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.

У відповідності до ст.. 6  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»- систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений  центральний  орган  виконавчої  влади  з питань  державної  реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію  державної  політики  у  сфері  державної реєстрації  прав,  та  його  територіальні  органи, які є органами державної реєстрації прав.

Але у відповідності до  ч. 1 п. 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів» до 01 січня 2012 року державна реєстрація: права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно»,  в даному випадку –державним  реєстратором Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна.

З урахуванням вищенаведеного спори про факт державної реєстрації права власності, про провадження процедури і строків наведеної реєстрації, підготовка технічної інфентаризації виникають із публічно-правових відносин і відносяться до компетенції адміністративних судів.

Крім того, ч. 5 ст. 18 КАС України передбачено, що в разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Таким чином, заявлені вимоги випливають із відносин, що мають публічно  - правовий характер, а тому Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в цих відносинах виступає як суб’єкт владних повноважень, як в частині проведення обліку об’єктів нерухомого майна (проведення техінвентаризації), так і в частині здійснення державної реєстрації. Прийняття зазначеним органом незаконного рішення та порушення процедури (строки) проведення видачі витягу є порушенням ст. 19 Конституції України (інших нормативних актів) і перетворює цей спір у публічно-правовий.

Факт відсутності самочинного будівництва доводиться наступними обставинами.

Питання визнання будівництва самочинним врегульовано Цивільним кодексом України, статтею 375  якого передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, існують три ознаки самочинного будівництва: - відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; - об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; - створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майно самочинним будівництвом.  

Стосовно дозволу на будівництво: в жодному письмовому документі відповідачами не надано належного обґрунтування в якій саме частині позивачем порушено ст.ст. 375, 376 ЦК України. Жодним діючим нормативним актом на день прийняття рішення про визнання частини незавершеного будівництвом будинку самочинним (28.04.11 р. відмітка на техпаспорті, про яку позивачеві стало відомо 24.05.11 р., під час отримання витягу у РБТІ) не встановлено його обов’язку на перереєстрацію дозволу на будівництво що був виданий на ім’я попереднього власника –матері позивача. Відтак, ця підстава не є правомірною по прийняттю незаконного рішення. У реєстратора (іншої службової особи РБТІ) відсутні правові підстави вимагати отримання нового дозволу на будівництво (перереєстрації старого) і він у прийнятті рішення зобов’язаний керуватися ст.. 376 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно  їх прав та обтяжень», а також Тимчасовим Положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (наказ міністерства юстиції України від 07.02.2002 за №7/5)

В жодному наведеному нормативному акті не зазначено повноважень державного реєстратора чи директора Ужгородського районного БТІ збільшувати (чи змінювати іншим чином)  перелік документів необхідних для проведення державної реєстраціє права власності на об’єкти нерухомості (або для видачі витягу із реєстру) чи вимагати дозволу на будівництво виданого на нового власника. Крім того, суб’єктом владних повноважень проігноровано норму чинного Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»в якій визначено безстрокову дію дозволу на будівництво і не зазначено про необхідність проведення процедури перереєстрації при зміні власника об’єкта нерухомості.

Стосовно цільового призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 судом встановлено, що відповідно до рішення 3 сесії 22 скликання Холмківської сільської ради від 21.03.1995 року наведене земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_5 (ОСОБА_5). Жодних інших рішень про зміну цільового призначення використання наведеної земельної ділянки немає.

Факт відсутності створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил доводиться трьома технічними інвентаризаціями об’єкта, в період з 2001 р. по 2010 роки (техпаспорт Ужгородського міського БТІ від 23.07.2001 року за №4693, від 07.02.2003 за тим самим номером та техпаспорт Ужгородського районного БТІ за №34 від 12.08.10). В наведених документах відсутні посилання на будь-які порушення правил і норм будівництва. Додатковим і важливим доказом відсутності порушень наведеної частини ст.. 376 ЦК України є факт погодження головним архітектором Ужгородського району виконавчого проекту житлового будинку по вул. Тихій, 3 в с. Минай.  Зазначене погодження датоване 24.02.2011 і було додано до заявки в РБТІ. Як у технічному паспорті від серпня 2010 року, так і у виконавчому проекті до незавершеного будівництвом будинку всі приміщення та їх розміри співпадають. Таким чином жодних будівельних норм і правил порушено не було.

Стосовно порушення строків видачі витягу із державного реєстру та порушення процедури проведення технічної інвентаризації, судом встановлено, що відповідачами при віднесенні частини незавершеного будівництвом будинку до самочинного проігноровано факт будівництва попереднім власником ОСОБА_5 98% стану готовності об’єкту, право власності від якої перейшло тільки в момент державної реєстрації на нового власника ОСОБА_2 20.01.2011 р. До 2006 року право власності на недобудовані об’єкти нерухомого майна не підлягало державній реєстрації, до моменту внесення змін у ст. 331 ЦК України, а після внесення змін стало правом власника майна а не його обов’язком. Тобто, посвідчений договір дарування від ОСОБА_2 до ОСОБА_5 у липні 2003 не підлягав державній реєстрації у зв’язку із незавершеністю будівництва і набував чинності в момент нотаріального посвідчення і діяв до моменту розірвання договору дарування.

При віднесенні частини незавершеного будівництвом будинку до самочинного залишено поза увагою ч. 2 п. 2 Договору дарування недобудованого житлового будинку від 29.05.2003 р. (став чинним із 20.01.2011 відносно ? частини) в якому зазначено –«набувачі недобудованого житлового будинку приймають на себе всі права і обов’язки, які передбачені будівельним паспортом, виданим на ім’я відчужувача».

Працівниками РБТІ порушено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773). Неврахована вимога преамбули Інструкції, в які зазначено про зміну слова «Самовільне»на «Самочинне»із 2006 року. (печатка про самовільне будівництво, повинна була замінитися на самочинне будівництво).

Порушено вимоги абзацу 3 п. 1.4 Інструкції, яким визначено строк виконання робіт з технічної інвентаризації один місяць. Замовлення оформлено 11. 03 2011( підтвердженням є оплачена квитанція за послуги БТІ у банку), тобто не пізніше 11.04.2011 а документи що підтверджують проведення поточної техінвентаризації не видано по сьогоднішній день;

Порушено ч. 2 розділу 10 Інструкції, в якому зазначено «При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті, який залишається у замовника». Хоча необхідності проведення поточної технічної інвентаризації і не було по двох причинам: по перше строк попередньої первинної технічної інвентаризації ще не сплив, а по-друге будь-яких змін у недобудованому будинку в період з 2005 року по 2011 р. немає. Проігноровано також п. 1.7 Інструкції в частині не проставляння дати строку виготовлення замовлення (Додаток 1.15 до Інструкції), не взято до уваги що тераса та огорожа побудована у 2006 році. Працівниками РБТІ безпідставно порушені наступні вимоги нормативних актів що стосується процедури проведення реєстрації прав власності (в даному випадку видачі витягу із реєстру). А саме, відповідно до п. 7.6 Тимчасового Положення Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (наказ Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за №7/5),  - «Наданню витягу з Реєстру прав передує проведення технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації…». Тобто, первинна технічна інвентаризація проведена у серпні місяці 2010 р.  є достатньою для видачі відповідного витягу на протязі 14 робочих днів, і не потребує проведення поточної інвентаризації. Строк дії технічної інвентаризації 12 місяців. Визначено пунктом (і) розділу 10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що «Підставою для проведення поточної інвентаризації є наступні зміни:… - (і) зміна власника, якщо минуло дванадцять місяців після проведення попередньої технічної інвентаризації». Державний реєстратор зобов’язаний був на підставі технічної інвентаризації проведеної у серпні 2010 видати витяг із реєстру прав власності на нерухоме майно не пізніше 31.03.2011 (14 робочих днів).

Наведені представником відповідача  заперечення проти позову суд оцінює критично і не вважає їх такими, що спростовують вищенаведені обставини.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 331 375, 376 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прикінцевими положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Тимчасовим Положенням Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (наказ Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за №7/5), Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773, ст.ст. 7, 8, 9, 11, 69, 71, 86, 158-163, 165, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Визнати нечинними рішення Державного реєстратора Ужгородського комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна та Директора Ужгородського комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна –ОСОБА_4 в частині визнання (зазначення у витягу) самочинно обладнаного другого поверху, побудові тераси та огорожі об’єкта незавершеного будівництва розташованого в АДРЕСА_1.

Визнати нечинним рішення Директора Ужгородського комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна –ОСОБА_4 в частині проставляння відмітки про самочинне обладнання другого поверху, побудові тераси та огорожі об’єкта незавершеного будівництва розташованого в АДРЕСА_1.

Зобов'язати  Державного реєстратора Ужгородського комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна та Директора Ужгородського комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна –ОСОБА_4 видати ОСОБА_2 за рахунок винних осіб витяг з реєстру права власності на нерухоме майно, по реєстраційному номеру майна 32678148 (АДРЕСА_1) без примітки про самочинне будівництво, на основі матеріалів технічної інвентаризації проведеної у серпні 2010 року.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  КАС України,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Суддя                                                                                                              Сочка В.І.