Справа №  2-47/11      

РІШЕННЯ

Іменем України

           24 листопада 2011 року                                                                           м. Алушта

          Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шустової І.П., при секретарі Тукмачові С.В., Шубіній А.М..

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентарізації», третя особа -  Орган опіки і піклування Маломаяцької сільської ради м. Алушти, про припинення права на частку у спільному майні,

встановив:

          Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 04.10.1994 року вона отримала ордер на кімнату в гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. У 1997 році вона уклала шлюб з відповідачем. У 2002 році в них народився син. 17 січня 2005 року вона, її чоловік та син отримали свідоцтво про право власності на кімнату у рівних частках. Фактичні шлюбні відносини припинені. Відповідач зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, бійки. Спільне життя неможливе, тому що негативно впливає на психічний стан дитини. Вона з дитиною проживає у спірному житлі, а відповідач проживає разом із матір`ю. Просила припинити право спільної власності на кімнату АДРЕСА_1.

          Згодом позовні вимоги були уточнені. Позивач просить припинити право власності відповідача на його частку у вищевказаному житлі, припинити дію свідоцтва про право власності, розділити частку відповідача між нею та сином, зобов’язати КРП «СМ БРТІ»видати нове свідоцтво про право власності, стягнути з відповідача судові витрати.

          У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав, просив його задовольнити. Пояснив при цьому, що у відповідача є велика заборгованість по сплаті аліментів. Його довірительниця готова сплатити вартість частки ОСОБА_3 з урахуванням його заборгованості по аліментам.

          Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав. Пояснив при цьому, що всі сварки з позивачем виникають тому що вона не дає йому спілкуватися з дитиною. Він готовий віддати свою частку дитині а не їй, вона не погоджується. Також пояснив, що ніяких грошей вона йому не пропонувала за його частку.

          Відповідач ОСОБА_5 республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і інвентаризації»про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надіслав до суду лист з проханням розглянути справу за їх відсутності, прийняти рішення на розсуд суду.

          Від Маломаяцької сільської ради також надійшла заява з проханням розглянути справу за їх відсутності, прийняти рішення відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 ст. 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обов’язок доказування відповідно зі ст. 10 ЦПК України покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

          Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

          Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить по 1/3 кімнати АДРЕСА_1. Ще 1/3 належить їх синові, про що є свідоцтво про право власності на житло, що зареєстровано у БРТІ (а.с. 8, 5).

          Сторони є колишнім подружжям і між ними склалися неприязні стосунки.

          Як на підставу своїх вимог позивач посилається на ст. 365 ЦК України, проте вимоги ч. 2 цієї ж статті, а саме: «…суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду…». На депозитний рахунок суду ніякі суми позивачем не вносилися.

          Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:   частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

          Позивачем не надано суду доказів на підтвердження її вимог щодо неможливості спільного володіння та користування майном.

Частка ОСОБА_3 не є незначною.

          Як стверджує відповідач, і це не спростовувалося позивачем,  ОСОБА_1 і ОСОБА_3 спільно не проживають, він живе разом з матір`ю. Тому факт користування ним спірним майном взагалі позивачем не доведений. Суду не надано належних доказів на підтвердження неможливості спільного володіння спірним майном.

          Судом також встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належала ? частина домоволодіння по АДРЕСА_2, що підтверджено довідкою КРП «СМ БРТІ»(а.с. 14).

          За рішенням суду це майно було визнано спільним майном подружжя і ОСОБА_1 виділена у власність ? цього будинку.

          Відповідач стверджує і це не спростував представник позивача, що він неодноразово пропонував позивачу відмовитися від її частини у будинку АДРЕСА_2, а він, в свою чергу, відмовиться від своєї частки кімнати АДРЕСА_1. Проте вона не згідна.

          За таких обставин суд вважає, що припинення права власності на 1/3 частку спірного майна завдасть істотної шкоди співвласнику ОСОБА_3. Іншого позивачем не було доведено.

На підставі викладеного і керуючись ст. 365 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1, що діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентарізації», третя особа -  Орган опіки і піклування Маломаяцької сільської ради м. Алушти, про припинення права на частку у спільному майні, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні –з дня отримання копії рішення, апеляційної скарги в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя                                                                                                  І.П.Шустова