ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 р. | № 11/251/05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційне подання | Заступника прокурора Київської області |
на ухвалу | від 08.06.2006 |
у справі | №11/251/05 |
господарського суду | Миколаївської області |
за позовом | Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1.Кабінету Міністрів України 2.Україниського державного концерну по матеріально-технічному та сервісному забезпеченню агропромислового комплексу “Украгротехсервіс” |
до | ВАТ “Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція” |
про | стягнення 3620362,64 грн. |
за участю представників сторін |
від позивача 1: | Ковтун Л.В., дов. |
від позивача 2: | Фрадіна С.П., дов. |
від відповідача: | Мазур О.В., дов. |
від ГПУ: | Прасов О.О., посв. |
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Українського державного концерну по матеріально-технічному та сервісному забез печенню агропромислового комплексу “Украгротехсервис” до ВАТ “Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція” про стягнення на користь Українського державного концерну “Украгротехсервис” 3620362,64 грн. заборгованості по договору від 09.03.99.
Позов мотивовано невиконанням відповідачем зобов’язань по договору від 09.03.99, укладеному між Українським державним концерном “Украгротехсервис” та ВАТ “Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція”, що тягне витрати Кабінету Міністрів України по сплаті за рахунок Державного бюджету України заборгованості, яка виникає в Українського державного концерну “Украгротехсервис” по отриманим від банку “Сос’юте Женераль” кредитам, як гаранта кредитної угоди.
Ухвалою від 01.12.2005 господарського суду Миколаївської області провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що прокурор просить стягнути кошти на користь самостійного суб'єкта господарювання –Українського державного концерну “Украгротехсервис”, тобто позов фактично подано в інтересах цієї особи, яка є позивачем у даній справі та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, тому позов не може бути розглянутий господарським судом з урахуванням вимог, визначених ст.ст. 1, 2 ГПК України.
Постановою від 15.03.2006 Вищого господарського суду України ухвала суду першої інстанції скасована і справа направлена на розгляд до суду першої інстанції. Касаційна інстанція визнала помилковим висновок суду першої інстанції щодо непідвідомчості справи господарським судам.
Мотивувальна частина постанови касаційної інстанції, зокрема, визначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги норми, які регулюють права та обов’язки осіб учасників фінансування спірної у справі угоди, та не визначив обставини наявності або відсутності виконання сторонами, які уклали договір, зобов’язань на користь третьої особи або наявності прав третьої особи щодо боржника та кредитора, тобто суттєві обставини, з яких заявлено позов в інтересах держави –повернення кредиту кредиторам –банкам, та в інтересах Українського державного концерну “Украгротехсервис”, який згідно з п.п. 7-9 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.97 №1464 діяв у статусі державного агента з отримання, використання, та забезпечення погашення кредиту.
Касаційна інстанція визначила, що не встановивши наявність чи відсутність цих суттєвих обставин, суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності у спорі інтересів держави; та направляючи справу до суду першої інстанції, надала вказівку про встановлення спірних обставин у справі по укладеній угоді, а також правомірності викладених у позові вимог з урахуванням предмету позову –стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Ухвалою від 08.06.06 господарський суд Миколаївської області (суддя Дубова Т.М.) залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що прокурор не довів порушення інтересів Кабінету Міністрів України при виконанні договору №99/07-18 від 09.03.99, укладеного між концерном “Украгротехсервіс” і ВАТ “Баштанська сільськогосподарська машинно-технологічна станція”, а концерн “Украгротехсервіс” не є органом місцевого самоврядування та виконавчої влади, в особі яких прокурор має право звертатися з позовом в інтересах держави.
Ухвалою від 19.09.2006 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційним поданням Першого заступника прокурора Київської області, в якому заявлено вимоги про скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції.
Касаційне подання мотивоване невідповідністю ухвали від 08.06.06 вимогам процесуального законодавства та обставинам у справі. В касаційному поданні зазначено, що прокурор довів заборгованість концерну, який є відповідно до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.97 №1464 державним агентом, що виконує використання та забезпечення погашення вказаних у справі кредитів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України згідно з якими прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.99 (далі –рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Прокурор доводив, що відповідач порушує права держави, не виконуючи належним чином договір №99/07-18 від 09.03.99, укладений між ним та концерном “Украгротехсервіс”, який засновано на акті –постанові Кабінету Міністрів України від 24.12.97 №1464, і на концерн “Украгротехсервіс” державою в особі вищого виконавчого органу –Кабінету Міністрів України покладено обов’язки державного агенту у правовідносинах визначених у цій постанові.
Суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 2, 11112 ГПК України припустився оцінки наявності інтересів держави у заявленому прокурором позові, не виконавши вказівок касаційної інстанції, та не розглянувши спір по суті, дійшов висновку про недоведеність прокурором порушення інтересів держави.
Висновки викладені в ухвалі від 08.06.06 про залишення позову без розгляду по суті обмежують право держави звертатися до господарського суду для захисту своїх інтересів у порядку, визначеному законодавством, шляхом подання позову прокурором в інтересах державного органу, у даному випадку державного агента, що представляє інтереси держави на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.97 №1464, враховуючи недослідження судом правового статусу державного агента.
Стаття 11110 ГПК України визначає підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно зі ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала від 08.06.06 у справі суперечить вимогам процесуального законодавства і підлягає скасуванню, а справа – передачі до суду першої інстанції для розгляду справи по суті та визначення правового статусу осіб, зазначених Заступником прокурора Київської області в якості позивачів, як органів держави, які здійснюють згідно з законодавством повноваження у спірних у справі правовідносинах.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-13 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне подання Першого заступника прокурора Київської області задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 08.06.06 у справі №11/251/05 скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький