Справа №22-2229/2006р.                                 Головуючий в 1 інстанції Тарабан Є.О.

Категорія 42                                                       Доповідач Козлов С.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2006 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого -- Козлова С.П.,

суддів - Стежко В.А., Григорченко Е.І.,

при секретарі - Сидоренко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до  ОСОБА_2   про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи ОСОБА_1 просить скасувати рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2006 року, яким їй відмовлено в задоволенні її позову до ОСОБА_2. про відшкодування шкоди.

Розглянувши справу колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні її позову до ОСОБА_2. про відшкодування шкоди суд виходив з того, що заподіяна позивачці шкода водієм ОСОБА_2 була спричинена у зв"язку з її грубою необережністю, а вина відповідача в цьому відсутня.

З таким висновком суду погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2004 року на АДРЕСА_1 позивачка була збита на велосипеді автомобілем відповідача під його керуванням, чим було пошкоджене її майно та здоров"я. Постановою слідчого Царичанського РВ УМВС України у Дніпропетровської області від 29 березня 2005 року закрито провадження кримінальної справи за фактом цього ДТП у зв"язку з відсутністю вини водія ОСОБА_2., в ДТП, яке сталося з вини самої потерпілої.

Згідно з ч.ч.2,5 ст. 1187 ГК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодується особою, яка на відповідній правовій підставі... володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок неперебойної сили або умислу потерпілого.

Між тим, такого умислу позивачки у зазначеному ДТП не встановлено, а судом встановлена лише її груба необережність.

Суд вказані норми Закону та обставини справи залишив без уваги і незаконно відмовив позивачці в позові про відшкодування шкоди в повному обсязі лише з тих підстав, що вини в ДТП відповідача не було, а воно сталося у зв"язку з грубою необережністю самої позивачки. При цьому в порушення вимог ст.214 ЦПК України суд в рішенні не встановив, чи була і в якому розмірі спричинена позивачці шкода цим ДТП, відповідних доказів не навів.

Крім того, як вбачається з кредитного договору від 24.03.2004р. і пояснень відповідача, свій автомобіль, яким було збито позивачку, він придбав за кредит, наданий йому    АБ

„Брокбізнесбанк". Але суд не встановив і в судовому засіданні не з"ясував, чи була застрахована страховою компанією його відповідальність у разі завдання цим автомобілем шкоди особам, відповідної страхової компанії до участі у справі не притягнув та розглянув справу у її відсутності.   

При   таких   обставинах,   рішення   суду,   як   постановлене   з   порушенням   норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі п.п.3,4 ч. 1 ст.311 ЦПК України. Керуючись ст.ст.307,315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржену у касаційному порядку протягом 2 місяців.