РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-2627/2011
01.08.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Гуляєвій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Акціонерний банк «Південний» про стягнення оплати щорічної додаткової оплачуваної відпустки та компенсації за час затримки розрахунку, -
в с т а н о в и в:
14.06.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ Акціонерний банк «Південний» про стягнення оплати щорічної додаткової оплачуваної відпустки та компенсації за час затримки розрахунку. Свої вимоги мотивувала тим, що з 23.01.2009 року по 11.04.2011 року вона працювала у ПАТ Акціонерний банк «Південний» на посаді касира. Розрахунок при звільненні та трудову книжку вона отримала вчасно. Однак при звільненні їй не була нарахована та сплачена компенсація за додаткову відпустку тривалістю 10 календарних днів за кожний відпрацьований рік, як одинокій матері, відповідно ст. 182-1 КЗпП. Просить стягнути з відповідача на її користь 10455,95 грн., яка складається з компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку – 5082,62 грн. та компенсації за час затримки розрахунку 5373,33 грн. Також просила стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу.
Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами на підставі ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд дійшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.01.2009 року працювала у філії Акціонерного банку «Південний» в м. Сімферополь на посаді касира та була звільнена 11.04.2011 року за власним бажанням.
У день звільнення відповідач провів з позивачкою розрахунок у повному обсязі, відповідно до ст. 116 КЗпП України, що не спростовано сторонами у судовому засіданні.
На даний час позивачка звернулася до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористану додаткову відпустку та компенсації за час затримки розрахунку. Однак ці вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 182-1 КЗпП України жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і нерабочих ніж (стаття 73 цього Кодексу).
Для надання такої щорічної додаткової оплачуваної відпустки жінці необхідно до роботодавця звернутися з відповідною заявою з доданням до неї відповідних документів.
Позивачка в позові та її представник в судовому засіданні наполягали на тому, що ОСОБА_1 є одинокою матір’ю, оскільки батько її дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), а саме - ОСОБА_3, записаний зі слів матері.
В такому випадку разом з заявою про надання щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 7 днів, а зараз 10 днів, вона повинна була також надати работодавцю: копію свідоцтва про народження дитини та копію довідки органів РАГСа про підстави внесення в книгу записів народження відомостей стосовно батька дитини.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ані при прийомі її на роботу, ані в процесі роботи не заявляла роботодавцю про те, що вона є одинокою матір’ю, не писала відповідних заяв, не надавала необхідних документів, а тому ПАТ АБ «Південний» нічого не знав та й не міг знати про такі її права.
11 квітня 2011 року позивачка ОСОБА_1 звільнилася з банку за власним бажанням, отримання розрахункові та трудову книжку.
Згідно матеріалам справи ОСОБА_1 лише 28 квітня 2011 року (а.с. 7), тобто вже після звільнення з роботи, звернулася до Акціонерного банку «Південний» з заявою про виплату їй компенсації за невикористану додаткову щорічну відпустку та надала довідку УПСЗН Київського району, датовану 26 квітня 2011 року, що підтверджує її статус як одинокої матері (а.с. 35), на що отримала відповідну відмовну відповідь банку.
Таким чином, судом встановлено, що у банку не було правових підстав для нарахування позивачці при її звільненні з роботи компенсації за невикористану додаткову щорічну відпустку, як одинокій матері, а тому вимоги до банку є необґрунтованими.
Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі, доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК України).
Розглянувши дану цивільну справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 74,75,76, 83, 116, 117, 182-1, 232, 233 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про відпустки», ст. 22 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ Акціонерний банк «Південний» про стягнення оплати щорічної додаткової оплачуваної відпустки та компенсації за час затримки розрахунку - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя