КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2007 № 41/247-38/74
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з’явився,
від відповідача - Чернобай О.В.,
від третьої особи - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Середньофонтанський" та Приватного підприємства “Пронет”
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.07.2007
у справі № 41/247-38/74
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Середньофонтанський"
до Приватного підприємства "Пронет"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Дакмас"
про розірвання договору та стягнення 542532,29 грн.
за зустрічним позовом про стягнення 364922,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 в задоволенніпервісного позову відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення змінити, позов задовольнити частково, договір № 18-09/2004 від 15.10.2004, укладений між ВАТ “Одеський завод Автоагрегат” та ПП “Пронет” розірвати, стягнути з ПП “Пронет” на користь ТОВ “ТЦ “Середньофонтанський” 834,41 грн. пені та суму понесених позивачем судових витрат, в іншій частині рішення залишити без змін. Також позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати в частині відмови зустрічної позовної заяви ПП “Пронет” до ТОВ “ТЦ “Середньофонтанський” про стягнення 364922,43 грн. та прийняти нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Дослідивши доводи апеляційних скарг, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
15.10.2004 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 18-09/2004, за умовами якого позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов’язання по розробці проектної документації, поставці обладнання, виконанню власними і залученими силами робіт по монтажу і проведенню пусконалагоджувальних робіт із здачею в експлуатацію позивачу і органам Держнагляду МНС України наступних систем: системи автоматичної адресної пожежної сигналізації і системи пожежного радіомоніторингу; системи сповіщення про пожежу, об’єднаною із системою озвучення і радіотрансляцій; системи автоматичного спринклерного водяного пожежегасіння, об’єднаної з внутрішнім протипожежним водопроводом та дренчер ними завісами; вогнезахисну обробку сталевих конструкцій, у виставочного-торгівельному центрі на території позивача, що розташована за адресою: м. Одеса, провулок Семафорний, 4.
Згідно п.2.2.1. зазначеного договору сторони передбачили, що перелік обладнання, матеріалів і робіт розробляється відповідачем, узгоджується з замовником на підставі затвердженої проектної документації у додатках № 2, 3, 4, 5, 6.
Як вбачається з матеріалів справи, проектна документація та вищезазначені додатки не були узгоджені та підписані сторонами.
У відповідності до п.4.1. договору, строк виконання робіт по розробці проектної документації становить 40 днів з моменту отримання передоплати в розмірі 12000 грн. на рахунок відповідача і пред’явлення кінцевих планіровок в електронному вигляді.
Пунктом 2.1.2 вказаного договору передбачено, що оплата робіт по розробці проектної документації здійснюється позивачем на користь відповідача в національній валюті України, шляхом переказу грошових коштів на рахунок відповідача, відповідно до графіку фінансування (додаток № 8), затвердженого сторонами. Додатком № 8 до договору сторони встановили, що протягом 5 банківських днів від дати підписання договору позивач сплачує відповідачу передоплату за розробку проектної документації в сумі 7200 грн., протягом 5 банківських днів від дати підписання сторонами акта виконаних робіт по розробці проектної документації позивач здійснює кінцевий розрахунок за виконані роботи по розробці проектної документації в сумі 4800 грн.
Таким чином, умови договору визначені в п. 4.1 та додатку № 8 до договору по оплаті вартості робіт з виготовлення проектної документації та строки виконання цих робіт суперечать один одному, а отже в цій частині договір № 18-09/2004 від 15.10.2004 вважається неукладеним.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язку негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Крім того, сторонами за договором не було досягнуто домовленості відносно строків виконання та строків оплати робіт з розробки проектної документації, у зв’язку з чим в цій частині договір № 18-09/2004 є неукладеним. Також, позивачем не надано доказів направлення відповідачу вимоги про виконання обов’язку з розроблення проектної документації, таким чином строк виконання відповідачем зазначеного обов’язку не настав.
17.12.2004 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив, що проект по вентиляції і кондиціонуванню 07.11.2004 не було передано, оскільки для його розробки необхідно передати затверджений та відкоригований після отримання зауважень ГУПО архітектурний проект. Як підтверджується листами позивача від 02.02.2005 на адресу Міністерства надзвичайних ситуацій України, від 15.04.2005 на адресу ЗАТ “Енергомонтажвентиляція”, позивачем було передано відповідачу не всю документацію, яка є необхідною для розроблення проектної документації. Із змісту вказаного листа зрозуміло, що позивачем не були передані відповідачу розділи конструкції залізобетонні і металоконструкції робочої документації, а також дизайн проект по установці світильників з планом підшивної стелі і проектні креслення кінотеатрів з зазначенням входів і виходів. Доказів передачі зазначеної документації відповідачу позивач не надав.
Таким чином у відповідача не настав строк виконання робіт з розроблення проектної документації за умовами договору, тобто твердження позивача про порушення відповідачем строків виконання вказаних робіт є необґрунтованим.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про розірвання договору від 15.10.2004, укладеного між сторонами, а також про стягнення з відповідача збитків в розмірі 316762,01 грн. та пені в сумі 225769,68 грн. є необгрунтованими.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.2. договору встановлено, що за несвоєчасне виконання робіт по розробці проектної документації, монтажу, пусконалагодження систем відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми робіт за цим договором за кожен день прострочки.
Зокрема, сторонами не було досягнуто згоди відносно поставки обладнання та виконання відповідачем робіт по монтажу та проведенню пусконалагоджувальних робіт систем автоматичної адресної пожежної сигналізації і системи пожежного радіомоніторингу, сповіщення про пожежу, автоматичного спринклерного водяного пожежегасіння, а також строків виконання та строків оплати робіт з розробки проектної документації, за таких обставин в цій частині договір № 18-09/2004 вважається неукладеним.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Крім того, згідно договору між позивачем і відповідачем була домовленість про розробку відповідачем повного комплекту проектної документації з монтажу та експлуатації всіх систем, зазначених у п. 1.1. договору, що складає 12000 грн. однак, сторони не домовлялись, що роботи з розроблення проектної документації тільки з вогнезахисної обробки металевих конструкцій у виставочного-торгівельному центрі коштуватимуть 3000 грн., як стверджує відповідач.
Як вбачається з матеріалів справи, графіком фінансування сторонами було визначено, що позивач протягом 5 банківських днів від дати підписання додатків № 2, 3, 4, 5, 6 повинен здійснити передоплату за виконані роботи по монтажу, пусконалагоджувальним роботам, витратним матеріалам і обладнанню на загальну суму 737000 грн., та протягом 30 банківських днів від дати підписання додатків № 2, 3, 4, 5, 6 повинен здійснити передоплату у розмірі 737000 грн.
Однак, проектна документація не була розроблена відповідачем та погоджена позивачем, оскільки додатки № 2, 3, 4, 5, 6, що відповідач повинен був розробити на підставі затвердженої проектної документації, підписані сторонами не були.
З огляду на вищезазначене у позивача не настав строк оплати виконаних відповідачем робіт з вогнезахисної обробки металевих конструкцій, у виставочно-торгівельному центрі на території позивача розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Семафорний, 4.
Згідно ст. 3 Наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій від 01.09.2004 № 99/33 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об’єктів і Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, (матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам”, суб’єкти господарювання, які виконують роботи з проектування, монтажу засобів протипожежного захисту на особливо важливих об’єктах, в тому числі, підприємствах торгівлі з торговельною площею 3,5 тис. кв. м. та більше повинні подавати проектну документацію для проведення експертизи щодо пожежної безпеки до урядового органу державного управління у сфері держпожнагляду (Державний департамент пожежної безпеки МНС України), здавати в експлуатацію за безпосередньою участю органу державного управління у сфері дежпожнагляду виконані роботи з монтажу засобів протипожежного захисту.
Пунктом 15.4 Вимог до провадження діяльності протипожежного призначення з проектування установок пожежегасіння, пожежної сигналізації, систем протидимного захисту, оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі, пожежного спостереження, пристроїв для захисту будинків і споруд від розрядів блискавки та вогнезахисту конструкцій, затверджених наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій від 01.09.2004 № 99/33, виконані роботи оформляються актом прийняття виконаних робіт. Акт прийняття виконаних робі підписується представниками замовника, виконавця робіт та державного пожежного нагляду і засвідчується печатками.
Пунктом 3.1.4. зазначеного договору встановлено, що відповідач зобов’язаний по закінченню виконання робіт за цим договором пред’явити позивачу підписаний органом державної пожежної охорони акт приймання змонтованих протипожежних систем (визначених в розділі 1 договору) і підписаний кінцевий акт виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, представником державного пожежного нагляду акти прийняття виконаних відповідачем робіт з вогнезахисної обробки металевих конструкцій підписані та засвідчені печаткою не були, тобто дані акти позивачу направлені не були.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Відповідачем згідно ст.З3 Господарського процесуального кодексу України не доведено належне виконання Відповідачем робіт за укладеним з Позивачем договором на суму 364922,43 грн., що є підставою для відмови Відповідачу у задоволенні зустрічної позовної вимоги.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський” та Приватного підприємства “Пронет”, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 у справі № 41/247-38/74 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Середньофонтанський” та Приватного підприємства “Пронет” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 у справі № 41/247-38/74 - без змін.
Матеріали справи № 41/247-38/74 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді